Справа № 645/3488/25
Провадження № 3/645/962/25
28 липня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка зі слів не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
19.06.2025 до суду з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції після дооформлення надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №127696 від 20 травня 2025 року вбачається, що 20.05.2025 о 12:10 годині за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 190/1 гр. ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюнових виробів, а саме - одноразової електронної сигарети, що містить рідину, марки ELFBAR ВС4000 у кількості 1 шт. за 450,00 грн. без марки акцизного податку, чим порушила Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлялась про час та місце слухання справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя розглядає справу за відсутності правопорушника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною та має відсильний характер на нормативно-правовий акт, який встановлює правові засади здійснення виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та/або на рішення відповідного органу місцевого самоврядування.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закону) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
При цьому, відповідно ч.ч. 7-9 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції-алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, мають право реалізовувати сидр та перрі (без додавання спирту) без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту). Малі виробництва дистилятів мають право здійснювати реалізацію спиртних напоїв, вироблених із спиртових дистилятів власного виробництва, в обсязі, що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, а роздрібну торгівлю - на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - 14.1.107. марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з п. 226.5 п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Пунктом 226.3 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що виготовлення, зберігання і продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, відповідно до пункту 226 статті 226 Податкового кодексу України, затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №127696 від 20 травня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку порушила остання.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №127696 від 20 травня 2025 року долучено: копію рапорту інспектора поліції, акт добровільної видачі від 20.05.2025 року, пояснення ОСОБА_2 від 20.05.2025 року, квитанцію про отримання речей від 20.05.2025 року №22, диск з відеозаписом, рапорти інспекторів поліції.
Згідно зі ст. 73 вказаного вище Закону за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, у протоколі у графі «місце роботи» відсутнє зазначення щодо місця роботи останньої.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу.
Окрім того, санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає обов'язкову конфіскацію товарів та виручки від продажу.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №127696 від 20 травня 2025 року об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, з урахуванням особливостей диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП, не зазначено у повному обсязі, та не зазначено чи були отримані будь-які грошові кошти в наслідок такої реалізації (оскільки санкція статті передбачає конфіскацію виручки, одержаної внаслідок вчинення адміністративного правопорушення).
Також, до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_2 від 20.05.2025 року, проте, процесуальний статус вказаної особи, особою, яка склала протокол ВАД №127696 від 20 травня 2025 року не визначено.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно зі статями 213, 221, 256, 278 КУпАП на розгляд уповноважених на те органів і посадових осіб, в тому числі до суду, повинні надходити належно оформленні справи про адміністративні правопорушення, а не протоколи про адміністративні правопорушення, в яких лише зазначається фактичні обставини справи, що підлягають перевірці на підставі зібраних документів.
Відповідно до ст.ст. 248, 251 КУпАП України розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом, який розглядає справу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відсутність достатніх доказів викликає у суду сумніви, щодо обґрунтованості інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
За вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.156 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 156, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г. С. Шевченко