Справа № 632/1256/25
провадження №3/632/488/25
28 липня 2025 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., розглянувши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який є військовослужбовцем, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу вдень 06.07.2025 о 1030 годині ОСОБА_1 по проспекту Незалежності у м.Златопіль Лозівського району Харківської області керував транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Первомайського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУМЮ від 13.12.2023 (ВП№ 66121736), чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Дослідивши письмові матеріали справи та беручи до уваги пояснення ОСОБА_2 , суд дійшов наступного.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах протоколу про адміністративне правопорушення та доданих доказів, які і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частиною три статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 № 382949 складеного 06.07.2025, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Первомайського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУМЮ від 13.12.2023 (ВП№ 66121736).
На підтвердження вказаного факту до протоколу долучено копію постанови державного виконавця.
Натомість, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній не був обізнаний про існування щодо нього обмежень у праві керування транспортними засобами.
На запит суду одержано відповідь з Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУМЮ від 23.07.2025, з якої вбачається, що докази направлення постанови державного виконавця боржнику з відміткою про отримання/неотримання листа - відсутні, з чого суд робить висновок, що зазначена постанова боржнику ОСОБА_1 направлена не була.
Отже, матеріали справи не містять жодних підтверджень про ознайомлення останнього із документом про тимчасове обмеження, направлення та/або вручення йому його копії.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Разом з тим, ч. 1 ст. 251 КУпАП регламентує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Тому, відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність складу поставленого у провину адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя:М. М. Босняк