Провадження № 2/641/2296/2025 Справа № 641/3849/25
28 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Василенко О.Я.,
за участю секретаря судового засідання Жамгаряна А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль Максим Вікторович звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 20.09.2022 Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у міста Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №309.
Позовна заява мотивована тим, що 20.09.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який був зареєстрований Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у міста Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №309. ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу у подружжя народилась дитина ОСОБА_3 . Позивач вважає, що шлюб з відповідачем виявився невдалим. Поступово сім'я почала розпадатись. Подружжя вже тривалий час не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, взаємну повагу один до одного, подружжя має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивача та відповідача. Вже тривалий час кожен із подружжя живе своїм життям та своїми інтересами. Шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.05.2025 справа розподілена судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді від 02.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином, від її представника Стрикаля М.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, просив не надавати сторонам строк для примирення, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до закону, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта». Конверт повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання», що відповідно до усталеної практики Верховного суду є належним повідомленням.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 20 вересня 2022 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у міста Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №309, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого 20.09.2022 Серія НОМЕР_1 (а.с.7, оригінал).
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , що підтверджується витягом свідоцтва про народження №2023-0013.8429-40, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану від 03.04.2023 м.Генк, Бельгія, ), належним чином легалізований та перекладений з нідерландської мови на українську мову (а.с.8-11).
Згідно з довідкою, виданої 27.04.2023 Посольством України в ОСОБА_4 за №204, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований громадянином України (а.с.12).
За приписом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 20.09.2022 Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у міста Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №309.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Суддя О.Я.Василенко