Справа № 621/1581/25
Провадження № 2/621/970/25
Рішення
Іменем України
28 липня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лацько А.В.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 02 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 632.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, що 02.09.2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова, було зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 , актовий запис № 632. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться.
Спір про поділ майна між сторонами на час подання вказаного позову до суду відсутній.
Позивач зазначає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечать її інтересам.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.07.2025.
28.07.2025 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися.
Позивачка ОСОБА_1 просила проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до канцелярії суду надав заяву відповідно до якої не заперечував проти позову. Просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Даними Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 02 вересня 2006 року, підтверджується, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02 вересня 2006 року, актовий запис № 632 (а. с. 5).
Сторони мають двох дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження, серії НОМЕР_2 від 19.10.2007, серії НОМЕР_3 від 13.09.2013 (а. с. 6, 7).
Частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судовим розглядом встановлено, що сторони продовжувати шлюбні відносини не бажають, примирення та збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір.
Спір про поділ майна подружжя та місце проживання дітей відсутній.
На підставі викладеного, суд вбачає підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до другого речення частини 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням позиції позивача, яка не заявляла вимогу про стягнення на свою користь судового збору, питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення не вирішувалось.
Керуючись статтями 12, 13, 76 - 82, 89, 141, 142, 206, 211, 223, частиною 2 статті 247, статтями 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 02 вересня 2006 року, Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 632 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повний текст рішення складено - 28 липня 2025 року.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: