Справа № 639/4428/25
Провадження № 2-о/639/123/25
28 липня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У червні 2025 рок до Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся з заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Дана заява подана через систему «Електронний Суд».
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 30 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків.
Копія ухвали суду від 30 червня 2025 року в той же день була направлена на електронну адресу заявника ОСОБА_1 , яка вказана в заяві, та доставлена до його електронної скриньки 30 червня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Вказаний спосіб повідомлення та направлення стороні у справі процесуальних документів, за наявності зазначеної нею особисто адреси електронної пошти був підтриманий у постанові Верховного Суду від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, в якій Верховний Суд, зокрема, але не виключно прийшов до висновку, що особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у відповідності до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Із змісту вказаної процесуальної норми убачається, що для цілей цього кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Також, копія ухвали суду від 30 червня 2025 року направлялась до електронного кабінету заявника ОСОБА_1 та доставлена до його електронного кабінету 30 червня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
У п. 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення. Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язанні виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд вбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України). Так саме на сторін покладено обов'язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.
Однак, заявник, будучи обізнаним про наявність справи в провадженні суду, не цікавився її рухом та у встановлений законом строк недоліки у заяві не усунув.
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суд може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення заяви без руху із зазначенням її недоліків.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. У зв'язку з тим, що заявник ОСОБА_1 не усунув вказані в ухвалі суду від 30 червня 2025 року недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - повернути заявнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 28.07.2025
Суддя В.В. Труханович