Справа № 638/8613/25
Провадження № 1-в/638/559/25
Іменем України
21 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань- ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про приведення вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року та Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
Полковник внутрішньої служби ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про приведення вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року та Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В обґрунтування подання зазначає, що Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.06.2019 та остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (одного) місяця.
Відповідно до Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року 30.07.2020 приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, проник до приміщення будинку, звідки таємно викрав акумуляторну батарею марки «ХТ» модель «ВАТ 60L» чорного кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 252 від 07.08.2020 становить 1570,09 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на вищевказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, що вчинено повторно.
Крім того, 03.08.2020 приблизно о 10 год. 00 хв. точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_5 , перебуваючи в парку «Перемога» м. Гребінка по вул. Ярослава Мудрого, Полтавської області, помітив, що на підлозі, а саме на бетонних плитах відпочиває в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_8 , біля якого знаходився його мобільний телефон «Blackview» модель «E7S» вартість якого згідно висновку експерта № 1708 від 05.08.2020 становить 527,88 грн., в цей час в нього виник умисел на заволодіння вказаним телефоном, діючи повторно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу ОСОБА_5 таємно викрав вказаний вище мобільний телефон, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинено повторно.
Окрім того, Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22. 09.2020 та за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Відповідно до Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року ОСОБА_5 , маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий злочин проти власності. Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 в період часу з 18 год 00 хв 18.06.2020 до 10 год 00 хв 19.06.2020 перебував на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу ОСОБА_5 , відчинив капот автомобілю марки ВАЗ 2105 та звідти таємно викрав акумуляторну батарею, марки «WESTA» 60-A синього кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 271 від 28.08.2020 становить 338,71 грн, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на вище вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та зазначено наступне: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною другою ст. 51 КУпАП передбачена дія, вказана частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу IV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2020 року становить 2102 грн. Тобто, вказані дії ОСОБА_5 відповідають ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Начальник Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про судове засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, через канцелярію суду подав зяву, в якій просив розглянути подання без його участі.
Засуджений, ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, подав заяву з проханням слухати подання у його відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 не зарперечував проти задоволення подання відносно засудженого ОСОБА_5
Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з наступних підстав.
Судом встановлено, що Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.06.2019 та остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (одного) місяця.
Відповідно до Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року 30.07.2020 приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, проник до приміщення будинку, звідки таємно викрав акумуляторну батарею марки «ХТ» модель «ВАТ 60L» чорного кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 252 від 07.08.2020 становить 1570,09 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на вищевказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, що вчинено повторно.
Крім того, 03.08.2020 приблизно о 10 год. 00 хв. точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_5 , перебуваючи в парку «Перемога» м. Гребінка по вул. Ярослава Мудрого, Полтавської області, помітив, що на підлозі, а саме на бетонних плитах відпочиває в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_8 , біля якого знаходився його мобільний телефон «Blackview» модель «E7S» вартість якого згідно висновку експерта № 1708 від 05.08.2020 становить 527,88 грн., в цей час в нього виник умисел на заволодіння вказаним телефоном, діючи повторно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу ОСОБА_5 таємно викрав вказаний вище мобільний телефон, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинено повторно.
Окрім того, Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22. 09.2020 та за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Відповідно до Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року ОСОБА_5 , маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий злочин проти власності. Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 в період часу з 18 год 00 хв 18.06.2020 до 10 год 00 хв 19.06.2020 перебував на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу ОСОБА_5 , відчинив капот автомобілю марки ВАЗ 2105 та звідти таємно викрав акумуляторну батарею, марки «WESTA» 60-A синього кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 271 від 28.08.2020 становить 338,71 грн, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на вище вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд..
Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та зазначено наступне: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною другою ст. 51 КУпАП передбачена дія, вказана частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу IV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2020 року становить 2102 грн. Тобто, вказані дії ОСОБА_5 відповідають ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно із Законом № 3886-IX, ст. 51 КУпАП викладена у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваного мінімуму доходів громадян є дрібним викрадення чужого майна.
Визначаючи граничний розмір дрібної крадіжки - двох неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, слід виходити із того розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, якими визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
За таких обставин, суд звільняє ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року за ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України та Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року за ч.2 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 від зазначених покарань, та з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року за ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України підлягають виключенню посилання на приписи ч. 1 ст. 70 КК України про призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та посилання на приписи ч. 1 ст. 71 КК України про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строком на 5 років 1 місяць, а з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року - посилання на приписи ч. 4 ст. 70 КК України про призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22. 09.2020 та за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
При вирішенні на підставі п.14 ч.1 ст.537 КПК України питання про усунення сумнівів, пов'язаних з виконанням вироку від 04 червня 2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, а саме визначення покарання за наявності кількох вироків з визначенням порядку виконання покарання, суд виходить з наступного.
Після звільнення ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року за ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України та Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року за ч.2 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 від зазначених покарань та виключення з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року за ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України посилання на приписи ч. 1 ст. 70 КК України про призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та посилання на приписи ч. 1 ст. 71 КК України про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строком на 5 років 1 місяць, а з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року - посилання на приписи ч. 4 ст. 70 КК України про призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22. 09.2020 та за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, яке на теперішній час відбуває засуджений, останній залишається одночасно засудженим до покарання у виді 1 року обмеження волі за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року за ч.1 ст.309 КК України та Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2021 року.
Щодо вирішення питання про порядок відбуття покарання у виді обмеження волі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
З урахуванням особи засудженого та інших обставин кримінального провадження, суд не вбачає підстав для направлення засудженого до місця відбування покарання в примусовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 57 КВК України. Обставини, передбачені ч. 3 ст. 57 КВК України, відсутні.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений підлягає негайному звільненню від покарання у виді позбавлення волі, а направлення засудженого до відбуття покарання у виді обмеження волі слід здійснювати відповідно до ч. 1 ст. 57 КВК України.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що враховуючи п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, за якими до компетенції Шевченківського районного суду міста Харкова належать питання про усунення сумнівів і протиріч при виконанні покарання у виді позбавлення волі за місцем відбування покарання (ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)», суд не уповноважений вирішувати питання про зарахування відбутого засудженим за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року покарання у виді позбавлення волі у строк відбуття покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі, оскільки воно не пов'язане з виконанням покарання у виді позбавлення волі, а пов'язане з виконанням покарання у виді обмеження волі.
З огляду на викладене, суд роз'яснює, що питання про усунення про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, зокрема щодо зарахування відбутого засудженим за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року покарання у виді позбавлення волі у строк відбуття покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі, підлягають вирішенню в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 1 або 4 ч. 2 ст. 539 КПК України судом, в межах територіальної юрисдикції якого буде відбуватися покарання у виді обмеження волі, або судом, який ухвалив вирок. Право на звернення до суду з таким клопотанням мають прокурор, засуджений, захисник та установа виконання покарання у виді обмеження волі (ч. 1 ст. 539 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, -
Клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про приведення вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року та Вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»- задовольнити частково.
Привести Вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року за ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Виключити з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року посилання на ч. 1 ст. 70 КК України щодо призначення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Виключити з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року посилання на ч. 1 ст. 71 КК України щодо частково приєднаня невідбутої частини покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.06.2019 та остаточного призначення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (одного) місяця.
Негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року покарання за ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України.
Привести Вирок Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року за ч.2 ст.185 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Виключити з вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року посилання на ч. 4 ст. 70 КК України щодо того, що за сукупністю злочинів за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 22.09.2020 та за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року покарання.
Зобов'язати ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» направити копію цієї ухвали, яка набрала законної сили, разом з розпорядженням про виконання ухвали, яка набрала законної сили, копією вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2023 року, копією вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року за ч.1 ст.309 КК України та Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 листопада 2021 року з відповідними розпорядженнями про їх виконання, для подальшого виконання покарання у виді обмеження волі щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до органу пробації за місцем мешкання засудженого.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1