Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/4405/24
Провадження № 2/572/171/25
28 квітня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МОРОЗ Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу №572/4405/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,-
ОСОБА_4 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який позивачем пропущено з поважних причин.
Відповідно до поданої позовної заяви позивачем зазначено, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю позивача.
Після смерті матері залишилось спадкове майно, а саме : земельні ділянки площею 1,6990 га., належні їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №608441 та площею 1,7050 га., відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №029958, які успадковані нею після смерті власника - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформлені належним чином.
Позивач вказує, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері в порядку спадкування за законом, яка виявила бажання успадкувати вказані вище земельні ділянки, заповіту щодо належного їй майна, за життя мати не укладала.
Отже, спадкування відбувається за законом.
За змістом позовної заяви - позивач з метою оформлення спадщини, яка залишилась після смерті матері, у 2024 році звернулась до нотаріуса, однак, в оформленні прав на спадкування після смерті матері позивачеві було відмовлено, в зв'язку із пропуском ОСОБА_4 строку для прийняття спадщини.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог, а саме - на підтвердження поважності причин пропуску строку, визначеного законодавством для прийняття спадщини, зазначає, що причинами пропуску строку прийняття спадщини є те, що вона проживає на значній відстані від місця знаходження спадкового майна ( близько 100 км.), а також та обставина, що позивач на той момент займалась питанням влаштування трьох малолітніх племінників.
Вказані обставини, на думку позивача, є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, в зв'язку із чим вона звернулась із цим позовом до суду.
В судове засідання представник позивача подав письмову заяву, якою підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачами у судове засідання також подані письмові заяви, відповідно до яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявлені до них позовні вимоги визнали повністю.
Сторонами заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності, яке судом задоволено.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Позивач в позовній заяві посилалась на наявність у ОСОБА_5 спадкового майна - земельних ділянок, в тому числі, успадкованих нею після смерті чоловіка - ОСОБА_6 , що доводиться копіями Державних актів серії ЯБ №008441 від 17 березня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_5 на праві власності мала земельну ділянку загальною площею 1,6990 га., а також серії ЯБ №608445 від 17 березня 2006 року, який доводить право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,7050 га., розташованих на території Локницької сільської ради Зарічненського району.
Таким чином, вказане вище майно, згідно із вимогами ст.1218 ЦК України входить до складу спадщини після смерті власника.
Спадкодавець, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Храпин Зарічненського району Рівненської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22 червня 2010 року.
Крім цього, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Храпин Зарічненського району Рівненської області, що встановлено судом із наданої позивачем копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24 листопада 2009 року.
Позивач вказує, що вона є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батьків.
Згідно із змістом ст.1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, позивач є спадкоємцем першої черги спадкування після смерті матері.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів того що, позивач ОСОБА_4 , згідно із вимогами ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 суду не надано, оскільки позивачем не надано жодних доказів на доведення її родинних відносин із спадкодавцем.
Також, відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач зазначає, що у строк, визначений законодавством, вона не подавала до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері.
Отже, судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.
Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері, через значну відстань між місцем її проживання та місцем знаходження спадкового майна, яка становить біля 100 км.
Суд не вважає вказану обставину такою, що свідчить про наявність непереборних труднощів у прийнятті позивачем спадщини, оскільки як місце знаходження спадкового майна, так і місце проживання ОСОБА_4 знаходяться в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці - Рівненської області, а тому вказану відстань не можна вважати значною.
Крім цього, позивач вказувала, що на час відкриття спадщини вона опікувалась племінниками, що перешкодило їй у прийнятті спадщини у термін, визначений законом.
Із наданих суду позивачем копій розпорядження голови Зарічненської РДА №93 та №137 від травня 2012 року - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, а ОСОБА_4 призначено їх опікуном.
Судом враховано, що позивач призначена опікуном лише в 2012 році, в той час як часом відкриття спадщини є 22 червня 2010 року.
Отже, здійснення позивачем опіки над дітьми не могло перешкодити їй у прийнятті спадщини, так як ці події не співпадали у часі.
Таким чином, позивачем не доведено право на спадкування після смерті спадкодавця, яке у неї, відповідно до змісту позовної заяви, виникло в порядку спадкування за законом, остання хоча і підтвердила наявність спадкового майна, однак, не обґрунтувала та не довела наявність поважних причин, які б об'єктивно та непереборно перешкодили їй у поданні заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця протягом значного періоду часу, який становить більше 15 років.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 , 1961 року народження (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 , 1965 року народження (жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Суддя: