Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2747/25
Провадження №3/572/1129/25
30 травня 2025 року
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області ВЕДЯНІНА Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючий,
- за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-
Як вбачається із протоколу серії ВАБ №410087 від 23 травня 2025 року ОСОБА_1 23 травня 2025 року о 19 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно малолітньої, тобто умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру, а саме застосував фізичне насильство до доньки співмешканки ОСОБА_2 , що не спричинило тілесних ушкоджень (виганяв з дому, штовхався) внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 чим вчинив домашнє насильство, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 подав письмову заяву відповідно до якої своєї вини у вчинені домашнього насильства щодо ОСОБА_3 та її дітей не визнає. Шлюбних відносин із ОСОБА_3 не підтримує, вона з його дозволу проживає в будинку, який належить йому на праві власності, спільного побуту не ведуть, вона для нього чужа людина. Стосовно подій, які відбувалися 23 травня 2025 року зазначив, що він прийшов до себе додому, став розмовляти з ОСОБА_3 , яка без причинно вдарила його пляшкою по голові, потім вкусила його за руку. З даного приводу була він звернувся на швидку допомогу, де, йому була надана медична допомога. В зв'язку з нанесенням йому тілесних ушкоджень він звертався до правоохоронних органів, результат розгляду його заяви йому не відомий. Крім того, звертався в поліцію щодо виселення ОСОБА_3 з його будинку. Саме поведінка ОСОБА_3 є неправомірною. Йому відомо, що за неналежне виконання батьківських обов'язків у ОСОБА_3 відібрали дітей.
На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_1 надав договір найму житла, медичну довідку віл 23.05.2025 року стосовно того, що йому були спричинені тілесні ушкодження.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП - відповідальність за даною нормою наступає в разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, для настання адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство) необхідна наявність такої обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу даного правопорушення як вчинення діяння в межах сім'ї або між родичами, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він з ОСОБА_3 не перебувають у шлюбних відносинах, не ведуть спільного господарства.
Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин належності ОСОБА_2 до членів сім'ї чи близьких родичів ОСОБА_1 або факту спільного проживання з ним однією сім'єю з дотриманням зазначених вище критеріїв (спільність побуту, взаємність прав та обов'язків тощо), до протоколу додано не було.
Із наданої ОСОБА_1 сигнальної картки КЗ «ОЦЕМД та МК» РОР від 23 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 надавалася медична допомога з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень проте, в матеріали справи не містять процесуального рішення, або іншого доказу щодо перевірки за фактом нанесення останньому тілесних ушкоджень, висновок про характер отриманих ним тілесних ушкоджень, відсутні відомості про його направлення для освідування на наявність у нього тілесних ушкоджень.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність наведених обставин свідчить про відсутність в матеріалах справи переконливих доказів, що доводять вину ОСОБА_1 .
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що справу слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя