Справа № 570/2034/25
провадження № 2/570/1333/2025
28 липня 2025 року
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в порядку письмого провадження заяву позивача про відвід судді Кушнір Н.В. по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, технічної документації із землеустрою та припинення державної реєстрації права власності на земельні ділянки,
оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача 1 виданий на підставі неіснуючого рішення відповідача 2, позивач у поданій до суду 01 травня 2025 року позовній заяві просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Городоцької сільської ради Рівненського району від 26 березня 2004 року №315 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га, цільового призначення для будівництва житлового будинку та господарських споруд, та земельної ділянки площею 0,082 га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства;
- визнати нечинною та незаконною технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 , жительки с.Карпилівка Рівненського району від 2004 року;
- визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯА №036048 від 06.12.2004, земельна ділянка площею 0,083 га, кадастровий номер земельної ділянки 56 246 833 00 10 041 0009, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, та серія ЯА №036049 від 06.12.2004, земельна ділянка площею 0,249 га, кадастровий номер земельної ділянки 56 246 833 00 10 041 0008, цільового призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- скасувати в Державному земельному кадастрі записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 56 246 833 00 10 041 0009 та номером 56 246 833 00 10 041 0008;
- стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.
Рух по справі
Позивач у поданій 25 липня 2025 року до суду заяві просять задоволити заяву про відвід судді, зазначає, що 24 липня 2025 року відбувся розгляд справи по суті, під час якого головуюча суддя Кушнір Н.В. порушувала принцип рівності прав сторін у процесі, створювала необґрунтовані переваги для сторони відповідачів, у зв?язку із чим у останньої наявні підстави для підозри у неупередженості та необ?єктивності головуючого судді.
Суд застосував такі норми права
Ст.36 ЦПК України встановлює перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу. Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.2, 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з вимогамио ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд прийшов до таких висновків
Однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності та неупередженості розгляду справи є право на подання заяви про відвід судді. Зокрема, право учасника справи за наявності сумнівів у безсторонності суду заявити відвід одному із суддів або всьому складу суду, що розглядають справу, закріплене законом і спрямоване на усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду і, як наслідок, забезпечення довіри до судових рішень.
П.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику суду як джерело права. П.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні у справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно із суб'єктивним критерієм, з урахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.
Як виснувала Велика Палата Верховного суду у справі № 908/137/18 для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Також згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна підтвердити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді. З огляду на викладене, суд вважає, що немає фактичних даних, які можуть ставити під сумнів у цій справі безсторонність головуючого судді. Зазначені позивачем у заяві обставини не дозволяють виснувати, що існують об'єктивно виправдані побоювання у відсутності безсторонності судді.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Зважаючи на складність і різноманітність цивільних справ, життєвих явищ, із ними пов'язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік для відводу судді. Це пояснюється тим, що існують різноманітні життєві ситуації, які неможливо передбачити та спрогнозувати, саме тому закон не може містити вичерпного переліку. Необхідно зазначити, що «інші обставини», про які йде мова щодо суб'єктивних підстав відводу, можуть бути різні, вони можуть і не бути об'єктивними, які б реально свідчили про упередженість судді. Але закон не вимагає їх перевірки на відповідність даним критеріям ні суддею, ні іншими учасниками процесу. Достатньо лише, аби вони існували. Таким чином, процесуальний закон не наділяє повноваженнями сам суд встановлювати обставини, які б свідчили про його упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням. Не уповноважений суд і надавати оцінку сумніву заявника. Сам факт наявності цих «інших» обставин, поєднаний із сумнівом, і заява про це у судовому засіданні є підставою для відведення судді від розгляду конкретної справи.
Таким чином щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий суддя виявляє особисту упередженість щодо будь-якого учасника цього спору. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Виходячи з цих засад, суд ввважає, що заявник не навів підстав для відводу судді, в зв'язку з чим приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Ч.1 ст.353 ЦПК України не передбачає оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду такої ухвали. Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Згідно з ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Разом з тим, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись ст.36-40 ЦПК України, суд
відмовити у задоволенні заяви позивача про відвід судді Кушнір Н.В. по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, технічної документації із землеустрою та припинення державної реєстрації права власності на земельні ділянки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: Кушнір Н.В.