23 червня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа №569/5445/25
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загаольного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту неприйняття спадщини у зв'язку з фактичним не проживанням за місцем реєстрації на момент відкриття спадщини,-
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Богдан ГЕРУС звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому позивачі просять встановити факт неприйняття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщини після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з фактичним їх не проживанням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини.
Вимоги обґрунтували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачів ОСОБА_5 про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1514. Після смерті ОСОБА_5 відкрилося спадкове майно, яке складається квартири АДРЕСА_2 , згідно свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11 лютого 1999року; грошові кошти на рахунках в АТ КБ «Приватбанк», житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та земельна ділянка площею 0.0674 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер №26216820001:01:001:0045, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на якій розташований цей будинок, а також земельна ділянка площею 0,1877 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №26216820001:01:001:0016, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Лука, урочище «Біля стадіону», які належали дружині спадкодавця ОСОБА_6 , (як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13 липня 2023 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), після смерті якої ОСОБА_5 прийняв спадщину за заповітом, але не оформив своїх спадкових прав.
За життя ОСОБА_5 залишив заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Дядковою О.М. 30.12.2016. Згідно вказаного заповіту, ОСОБА_5 все своє майно, яке буде належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, яке за законом буде мати право заповів своїй дружині ОСОБА_6 та донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Водночас, згідно заповіту від 05.06.2011, що посвідчений секретарем виконкому Луківської сільської ради Вуїв М.М., який залишила ОСОБА_6 на випадок своєї смерті, остання заповідала все своє майно ОСОБА_5 (тобто чоловіку). ОСОБА_5 спадщину після смерті дружини прийняв в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України (довідка про склад зареєстрованих осіб від 31.05.2024).
Факт родинних відносин позивачів зі спадкодавцем ОСОБА_5 підтверджуються наступними даними: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27 квітня 1961 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 28 квітня 1959 року; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 22 травня 1982 року.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/3058/24 від 13.03.2024, позивачем визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачі, в рамках визначеного рішення суду строку, подали до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується заявами про прийняття спадщини від 09.07.2024.
09.07.2024, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 часток грошових вкладів, які належали ОСОБА_5 , а також 2/3 часток в праві приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом додаються).
Однак, як вказано у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2024, позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в 1/2 частці на 1/3 частку спадкового майна, не охопленого заповітом, після смерті ОСОБА_5 . Підставою відмови слугувало наступне: згідно інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Рівненській області №5601.15-2182/56.15-24 від 04 червня 2024 року, на час смерті ОСОБА_5 з ним були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є онуками ОСОБА_5 та його спадкоємцями за правом представлення згідно ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України, так як їх батько ОСОБА_7 , син ОСОБА_5 , помер до відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_8 , та мають право на отримання свідоцтв про право на спадщину за законом в 1/2 частці кожен на 1/9 частку спадкового майна, не охопленого заповітом, яка належала б їхньому батькові ОСОБА_7 , якби він був живим на час відкриття спадщини. Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви про відмову від спадщини не подавали.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріальної органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Варто зазначити, що відповідачі, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подавали. Окрім, того, на момент смерті ОСОБА_5 , відповідачі не проживали, хоча фактично були зареєстровані. При цьому, відповідачі перестали фактично проживати за вказаною адресою з 2008 року. Вказані обставини підтвердять відповідачі, які не бажають оформляти спадкове майно та заперечують щодо оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_5 саме позивачами, а також, те що вони проживають за фактичною адресою, а саме: АДРЕСА_5 таким чином, державна реєстрація місця проживання відповідачів разом із спадкодавцем сама по собі не є беззаперечним доказом їх постійного проживання на момент смерті ОСОБА_5 отже реалізація права на спадщину позивачів за законом, залежить від встановлення судом факту не проживаня відповідачів разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживав за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, який має юридичне значення для позивачів.
Враховуючи вищевикладене, встановлення факту неприйняття спадщини відповідачами про встановлення якого просять позивачі, породжує юридичні наслідки, а саме його встановлення необхідне останнім для вирішення питань пов'язаних із спадковим майном, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення. Позивачі позбавленні можливості реалізувати своє право на частину спадкового майна, тому останні змушені звернутись до суду.
Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28 квітня 2025 року з повідомленням (викликом) сторін, надано строк для сторін для подання відзиву та заперечень.
Ухвалою від 19 травня 2025 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 23 червня 2025 року в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна,1) з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як і їх представник адвокат Богдан ГЕРУС . у судове засідання не з'явилися, представник позивачів подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити та розглядати справу за їх відсутності. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, відповідач ОСОБА_4 подала заяву від себе та ОСОБА_3 відповідно до довіреності від 10 травня 2024 року, в якій позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, просила розглядати справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1514, від 02 серпня 2023 року, в місті Рівне, Рівненська область, Рівненський район Україна, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 88 років.
Факт родинних відносин позивачів зі спадкодавцем ОСОБА_5 підтверджуються наступними даними: копіями свідоцтвом про народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 серії НОМЕР_3 від 27 квітня 1961 року, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 , прізвище після шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_11 , серії НОМЕР_6 від 22 травня 1982 року.
Копіями свідоцтвом про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 серії НОМЕР_4 від 28 квітня 1959 року; свідоцтвом про шлюб ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , прізвище після шлюбу чоловіка ОСОБА_14 та дружини ОСОБА_14 , серії НОМЕР_5 .
Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від 13 липня 2023 року, вбачається, що мати позивачів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, Україна, у віці 84 років.
Згідно заповіту від 05.06.2011, що посвідчений секретарем виконкому Луківської сільської ради Вуїв М.М., який залишила ОСОБА_6 на випадок своєї смерті, остання заповідала все своє майно ОСОБА_5 (тобто чоловіку). ОСОБА_5 спадщину після смерті дружини прийняв в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Як вбачається із довідки ДМС України Управління державної міграційної служби України в Рівненській області Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання №38/02-14 від 31.05.2024, громадянка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_15 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , знята з реєстраційного обліку 13.07.2023 року, як померла. Станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_4 , були зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_18 .
Як вбачається з копії Державного акта, копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, копії Витягу з Державного реєстру речових прави на нерухоме майно про реєстрацію права власності: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та земельна ділянка площею 0.0674 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер №26216820001:01:001:0045, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на якій розташований цей будинок, а також земельна ділянка площею 0,1877 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №26216820001:01:001:0016, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Лука, урочище «Біля стадіону», належали дружині спадкодавця ОСОБА_6 .
Із копії заповіту вбачається , який залишив ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Дядковою О.М. 30.12.2016. Згідно вказаного заповіту, ОСОБА_5 все своє майно, яке буде належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, яке за законом буде мати право заповів своїй дружині ОСОБА_6 та донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Копією Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/3058/24 від 13.03.2024, позивачем визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачі, в рамках визначеного рішення суду строку, подали до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2024, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 часток грошових вкладів, які належали ОСОБА_5 , а також 2/3 часток в праві приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до копії постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2024, позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в 1/2 частці на 1/3 частку спадкового майна, не охопленого заповітом, після смерті ОСОБА_5 . Підставою відмови слугувало наступне: згідно інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Рівненській області №5601.15-2182/56.15-24 від 04 червня 2024 року, на час смерті ОСОБА_5 з ним були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є онуками ОСОБА_5 та його спадкоємцями за правом представлення згідно ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України, так як їх батько ОСОБА_7 , син ОСОБА_5 , помер до відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та мають право на отримання свідоцтв про право на спадщину за законом в 1/2 частці кожен на 1/9 частку спадкового майна, не охопленого заповітом, яка належала б їхньому батькові ОСОБА_7 , якби він був живим на час відкриття спадщини. Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви про відмову від спадщини не подавали.
Як вбачається зі копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_7 , виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, 03 лютого 2015 актовий запис №576, вказані Батьки: Батько ОСОБА_7 , Мати ОСОБА_16 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_8 , виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, 03 лютого 2015 актовий запис №1652, вказані Батьки: Батько ОСОБА_7 , Мати ОСОБА_16 .
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_9 виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, від03 лютого 2015 року, актовий запис №1088 вбачається, що батько відповідачів ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Рівне, Рівненська область, Україна, у віці 39 років.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_10 , виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, 03 лютого 2015 було зареєстровано шлюб, актовий запис №962, прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_17 , дружини ОСОБА_17 .
Відповідно до копій заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10 липня 2024 року адресовані Приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сапожнік Т.В., в яких просили призупинити видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що вони збираються подавати до суду про встановлення факту, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_5 фактично не приймали.
Пунктом 2 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 122 3ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною першоюстатті 1258ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено,що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно доч.1ст.1266 ЦПК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.1 ст.1269ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст.1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Положеннями ч.ч.1,6 ст.29ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свобод упересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до ст.1298ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Аналогічно і щодо факту не проживання особи за певною адресою.
Отже, реалізація прав ана спадщину позивачів за законом за правом представлення,в тому числі,залежить відвстановлення судом факту непроживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 на момент відкриття спадщини, який має юридичне значення для позивачів.
Судом достовірно встановлено, що позивачі доводяться ОСОБА_5 рідними доньками та мають право на спадщину за правом представлення, у передбачений законом строк подали заяви про прийняття спадщини батька. Однак у видачі їм свідоцтв про право на спадщину не охопленого заповітом, після смерті ОСОБА_5 спадкового майна останньої нотаріусом відмовлено, оскільки на час його смерті разом з ним за однією адресою були зареєстровані його онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та його спадкоємцями за правом представлення, так як їх батько ОСОБА_7 , син ОСОБА_5 , помер до відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_8 та мають право на отримання свідоцтв про право на спадщину за законом в 1/2 частці кожен на 1/9 частку спадкового майна, не охопленого заповітом, яка належала б їхньому батькові ОСОБА_7 , якби він був живим на час відкриття спадщини, який є спадкоємцем першої черги. За місцем реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично не проживають тривалий, як свідчать досліджені судом докази, фактичним місцем проживання відповідачів вказане за адресою: АДРЕСА_6 .
Таким чином, державна реєстрація місця проживання відповідачів разом зі спадкодавцем сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті ОСОБА_5 , за адресою реєстрації, оскільки документально спростована належними та допустимими доказами.
До такого висновку також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №355/832/17 (провадження № 61-27212св19).
Отже, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не являються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, що встановлення факту неприйняття спадщини відповідачами про встановлення якого просять позивачі, породжує юридичні наслідки, а саме його встановлення необхідне останнім для вирішення питань пов'язаних зі спадковим майном, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити, встановити факт неприйняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщини їхнього діда ОСОБА_5 , у зв'язку з їхнім фактичним не проживанням за місцем реєстрації на час відкриття спадщини.
Судові витрати за клопотанням позивачів суд відносить на їх рахунок.
Керуючись ст.2,4,12,13,81,89,141,223,259,263-265,274,280-282,284,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту неприйняття спадщини у зв'язку з фактичним не проживанням за місцем реєстрації на момент відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт неприйняття ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщини після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з фактичним їх не проживанням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_11
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_12
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_13
відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_14
Суддя -