Справа № 127/12602/25
Провадження № 2/127/2453/25
25 липня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. 14 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7167086 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Даний договір був підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Згідно умов договору кредит надавався в сумі 9000,00 грн, зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою - 1,99% в день, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожних 30 днів, дата останнього платежу - 08 жовтня 2024 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надавши кредит в сумі 9000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ( після зміни найменування - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»), як фактором, укладено договір факторингу №25.07/2024-Ф, згідно умов якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором шляхом направлення на його електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.
Відповідно до договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №7167086 від 14 жовтня 2023 року в сумі 25477,20 грн, з яких: 9000,00 - тіло кредиту, 16477,20 грн - відсотки за користування кредитом. Крім того, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», у зв'язку з тим, що строк договору №7167086 про надання споживчого кредиту ще не сплив, було здійснено нарахування відсотків за 76 календарних днів. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем виникла заборгованість за кредитом у розмірі 39088,80 грн, з яких: 9000, 00 грн - тіло кредиту, 16477,20 грн - нараховані відсотки до моменту укладення договору факторингу №25.07.2024-Ф від 25 липня 2024 року, 13611,60 грн - відсотки нараховані позивачем за 76 календарних днів, яку і просить стягнути із відповідача, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2025 року витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» додаткові докази.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 14 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 7167086 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року, розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно його умов товариство надає кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту становить 9000, 00 грн, строк кредиту - 360 днів, із періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та в строки, визначені в договорі. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій або електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора (п.1.3-1.4.1 договору).
Згідно п.1.5-1.5.2 договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка - 1,89% в день, застосовується, якщо споживач до 13 листопада 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежі, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою на дату укладення договору складає 29653,85 % річних, а за зниженою ставкою 27238,98% річних. Орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 73476,00 грн, а за зниженою - 73207,35 грн (п.1.7, п. 1.8 договору).
Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС товариства(п.1.1 договору).
Даний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, а саме - « НОМЕР_2 ».
Додаток № 1 до цього договору містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит відповідно до якої сторонами визначено: дата повернення кредиту - 08 жовтня 2024 року; сума кредиту - 9000,00грн; сума нарахованих процентів - 61207,35 грн; разом до оплати - 73207,35 грн; реальна річна процентна ставка - 27238,98%; загальна вартість кредиту - 73207,35 грн. Якщо споживачем не будуть виконанні умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв'язку з чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період складе 73476,00 грн, проценти за користування кредитом - 64476,00 грн, реальна річна процентна ставка - 29653, 85 % річних, загальна вартість кредиту - 73476, 00 грн.
Відповідач в такий же спосіб також підписав і паспорт споживчого кредиту.
Згідно п.2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від товариства, сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим договором.
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (п.2.2 договору).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав, надавши 14 жовтня 2023 року о 16.15 год. кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн, шляхом їх зарахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 09 серпня 2024 року.
На виконання ухвали суду від 25 червня 2025 року, АТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 14 жовтня 2023 року було зарахування у розмірі 9000,00 грн.
З картки обліку за кредитним договором № 7167086 від 14 жовтня 2023 року слідує, що ОСОБА_1 не здійснював жодного платежу на виконання своїх зобов'язань перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк, у зв'язку з чим станом на 24 липня 2024 року утворилася заборгованість в розмірі 25477,20 грн, з яких: 9000,00 - тіло кредиту, 16477,20 грн - відсотки за користування кредитом.
25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ( після зміни найменування - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») укладено договір факторингу №25.7/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, в тому числі і договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідного до 1.2 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Фактор протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийому-передачі реєстру боржників зобов'язаний направити, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресованою доставкою кореспонденції, підготовленні за формою згідно додатку №3 до цього договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору (п. 1.3 вищевказаного договору факторингу).
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25.07/24-Ф підписаний електронним підписом сторонами договору 25 липня 2024 року в сервісі «Вчасно» та скріплений електронними печатками.
Сторони договору факторингу погодили порядок розрахунків, відповідно до п.3.3 договору ціна продажу за договором становить 1265594,18 грн.
На підтвердження здійснення оплати за договором факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року, позивачем надано платіжні інструкції: №5534, №5535, №5536, №5537 від 29 липня 2024 року.
Як слідує з умов цього договору позивач набув права вимоги до відповідача на суму 25477,20 грн, з яких: 9000,00 грн - тіло кредиту, 16477, 20 грн - відсотки за користування кредитом, кількість днів прострочення - 255 (витяг з реєстру боржників до договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року).
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже внаслідок укладення вказаного договору відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (після зміни найменування - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як слідує із електронного повідомлення ТОВ «Авентус Україна» від 25 липня 2024 року, товариство повідомило боржника про відступлення право вимоги по кредитному договору № 7167086 про надання споживчого кредиту від 14 жовтня 2023 року до позивача, надіславши повідомлення на електронну пошту. Однак сторонами обумовлений в договорі інший порядок повідомлення боржників, а саме через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресованою доставкою кореспонденції. Крім того, матеріали справи не містять доказів, які свідчили про те, що дійсно відповідач отримав вказане повідомлення.
Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Доказів, що відповідач виконав свої зобов'язання за договором матеріали справи не містять.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за договором № 7167086 від 14 жовтня 2023 року становить 39088,80 грн, з яких: 9000,00 грн - тіло кредиту, 30088,80 грн - нараховані відсотки (з яких: 13611, 60 грн - за період з 27 липня 2024 року по 08 жовтня 2024 року включно).
Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наявних у справі доказів, а тому підлягає задоволенню. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надав як і власного контр-розрахунку. При цьому суд звертає увагу, що відсотки нараховані в межах строку користування.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконав умови договору та не повернув у строк, встановлений в договорі, отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням вищенаведеного, неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (судовий збір визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).
Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.
Як слідує з матеріалів цієї цивільної справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, заявку №7483 від 11 березня 2025 року на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №7483 від 10 квітня 2025 року до даного договору, копію рахунку на оплату №7483-10/04-2025 від 10 квітня 2025 року.
За змістом договору про надання правової допомоги, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід'ємною частиною договору. Після виконання заявки адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом п'яти календарних днів після виконання заявки. Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили (п.4.1, 4.4,4.5, 4.6, 4.8 договору).
Згідно акту прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10 квітня 2025 року, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства у суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №7167086 від 14 жовтня 2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Зокрема, було виконано такі роботи (надано послуги): зустріч адвоката та клієнта, надання усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 0,5 год - 440,00 грн; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 1 год - 840,00 грн; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного суду, практики судів апеляційної інстанції - 0,5 год - 440,00 грн; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту, узгодження обраної позиції з клієнтом - 1 год - 840,00 грн; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку - 1 год - 840,00 грн; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних доказів, шляхом направлення адвокатських запитів - 1 год - 840,00 грн; складання позовної заяви - 2 год - 1640,00 грн; складання та оформлення інших документів (додатків до позовної заяви) - 1 год - 840, 00 грн; складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції - 2 год - 1640,00 грн; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 год - 1640, 00 грн.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінюючи надані стороною позивача докази, зважаючи на результати розгляду справи та ухвалене судом рішення суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
При цьому, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) борг в сумі 39088,80 грн (тридцять дев'ять тисяч вісімдесят вісім гривень 80 коп), з яких: 9000,00 грн - тіло кредиту, 30088,80 грн - нараховані відсотки, а також 2422,40 грн судового збору та 6000,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: