Справа №127/17273/25
Провадження №1-кс/127/8210/25
09 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід у справі №127/17273/25 за скаргою ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на бездіяльність начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , прокурорами Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, -
На розгляді у слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_3 перебуває справа №127/17273/25 за скаргою ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на бездіяльність начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , прокурорами Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
23.06.2025 суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід у справі №127/17273/25, яка мотивована тим, що вказана скарга стосується внесення відомостей до ЄРДР відносно судді ОСОБА_8 , який являється його колегою, а відтак можуть виникнути сумніви у неупередженості головуючого при розгляді справи.
У зв'язку із викладеним, слідчий суддя ОСОБА_3 вважає, що вказані обставини унеможливлюють його участь у розгляді даної справи як головуючого судді, тому просить розглянути питання про його самовідвід від розгляду справи №127/17273/25.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2025 заява судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід розподілена для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду заяви про самовідвід.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про самовідвід, не є обов'язковою,
Враховуючи стислі строки розгляду заяви про самовідвід, слідчий суддя вважає за можливе проводити судове засідання у відсутність сторін у справі, які були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Дослідивши заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені даної заяви з огляду на таке.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, до яких належить, зокрема, інші підстави, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, зобов'язаний заявити самовідвід.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З вказаного вбачається, що заява про відвід (самовідвід) має бути вмотивованою, тобто не формальною і не такою, що містить загальні чи абстрактні припущення про можливу упередженість поведінки та/або рішень судді в майбутньому. Така заява повинна містити посилання на достатні фактичні дані, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді при розгляді конкретної судової справи.
Так, проаналізувавши наведені в заяві доводи, суддею встановлено, що слідчий суддя ОСОБА_3 вважає, що оскільки вказана скарга стосується внесення відомостей до ЄРДР відносно судді ОСОБА_8 , який являється його колегою, а відтак можуть виникнути сумніви у неупередженості головуючого при розгляду справи, а тому дана обставина виключає можливість розгляду ним даної справи.
Вирішуючи питання про те чи достатньо вказаних відомостей для висновку про неможливість розгляду слідчим суддею ОСОБА_3 справи №127/17273/25, суддя виходить з таких міркувань.
Приписами ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
В контексті цього, суддя відзначає, що на розгляді судді ОСОБА_3 перебуває справа №127/17273/25 за скаргою ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на бездіяльність начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , прокурорами Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Як зазначено вище слідчим суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від розгляду ним справи №127/17273/25 яка мотивована тим, що вказана скарга стосується внесення відомостей до ЄРДР відносно судді ОСОБА_8 , який являється його колегою, а відтак можуть виникнути сумніви у неупередженості головуючого при розгляду справи.
Однак, суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 не є учасником чи стороною у справі №127/17273/225 за скаргою ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на бездіяльність начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , прокурорами Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, при цьому предметом дослідження суду, в межах розгляду скарги, є правомірність дій чи бездіяльності прокурора, щодо виконання вимог статті 214 КПК України, а не судді ОСОБА_8 , а відтак дана обставина не може виключати участь судді в розгляді скарги.
Так, статтею 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з'їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Статтею 15 Кодексу передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Разом з тим, в цьому конкретному випадку твердження про те, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 є необґрунтованими, оскільки вони не містять будь-яких конкретних відомостей про наявність упередженого ставлення судді до будь-якого з учасників.
Відтак, в цьому випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 , а тому його заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України,
В задоволені заяви судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід у справі №127/17273/25 за скаргою ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на бездіяльність начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , прокурорами Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: