Cправа № 127/23065/25
Провадження № 2-о/127/400/25
24 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Березовської О. А.,
присяжних - Паламар Л. Ф., Рожок Т. Л.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
представника заявника - Савченко І. Б.,
прокурора Лавренюк Ю. В.,
представника особи щодо якої вирішується питання про надання психіатричної допомоги, адвоката- Дмитришиної Т. І.,
особи, щодо якої вирішується питання про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - ОСОБА_1 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вінниці в приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» про госпіталізацію ОСОБА_1 в примусовому порядку без його згоди,
23.07.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області звернулося КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» (надалі - КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР») з заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в примусовому порядку без його згоди.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , був госпіталізований 22.07.2025 о 16 год. 49 хв. в КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР». Доставлений до приймального відділення КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» машиною ЕМД в супроводі поліції та дружини ОСОБА_2 внаслідок погіршення психічного стану - вчиняє (виявляє) реальні наміри вчинити дії, що являють собою небезпеку для себе і оточуючих: завдасть значної шкоди своєму здоров'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.07.2025 о 08:30 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів лікарні, яка підтвердила доцільність його госпіталізації для надання психіатричної допомоги.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у заяві. Доповнила, що ОСОБА_1 раніше за допомогою до лікаря-психіатра звертався неодноразово. Вступає до лікарні ургентно, доставлений машиною ЕМД в супроводі поліції та дружини. Перебуває на обліку в КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» з 2002 року, коли почав відмічати зниження настрою, виявляв невірності у поведінці. До 2002 року стаціонарно не лікувався. Звертався до різних спеціалістів, але покращення стану не відмічалося. Вперше знаходився на стаціонарному лікуванні в 14 від ВОПНЛ з 14.01.09 по 06.02.09. Неодноразово лікувався в різних відділеннях КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР»та ВПЛ №2. Підтримуюче лікування не приймає.
Відмічається погіршення психічного стану. Зі слів дружини протягом тривалого часу став агресивний до рідних, погрожував вбивством їй, доньці та сусідам, звинувачував дружину у тому, що вона отруює його їжу, тому відмовлявся їсти, не спить, здійснює підпали ділянок землі, б'є собаку і говорив , що здасть її на м'ясо, погрожує перехожим, дітям, доганяє чужих дітей, щоб побити, кидається камінням, розмовляє сам із собою, через "голоси " б'ється головою об стіну, тому що каже що вони в нього в голові. Потребує лікування та примусової госпіталізації, на яку самостійно згоду надати не може. У відділенні поводиться агресивно, некерований, замахувався на персонал, чинив активний опір персоналу, за що було складено акт фізичного обмеження тривалістю на 2 години.
Уточнила, що в 2009 році ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за завдання тілесних ушкоджень дружині, яку вдарив ножом у спину. Вважає, що ОСОБА_1 становить загрозу для оточуючих.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не погодився пройти курс лікування, стверджує, що має ясний розум і хвороби не має. Пояснив, що був в 2002 році на прийомі у психіатра та приймав транквілізатори. Каже, що він працював зварювальником в минулому, від випаровувань страждав мозок, звернувся до терапевта, бо хворів, який направив його до психіатра; він приймав транквілізатори та став наркоманом; лікуватися не бажає, бо від уколів його стан погіршується.
Дома з дружиною постійні сварки, бо у неї такий характер, хоче завжди бути правою; дружина йому не готує їжу, готує собі сам; заперечує, що відмовляється від їжі. Нікому не погрожував, сокиру не брав, каміння не кидав, головою об стіну не бився. Донці сказав, що бажає їй смерті, бо вона прибрала паркан на подвір'ї. Поліцію викликали, через те, що він сварився і кричав.
Брат дружини військовий, за його сприяння через підмовляння дружини, на нього летять літаки та ракети. Не заперечував, що у нього була конфліктна ситуація з підлітками 16-18 років, яких він називає «російськими тітушками», але заперечує, що кидав в них камінням; ситуацію владнали. Стверджує, що його проблема в тому, що Бог хоче щоб він був священником, але він цього не хоче.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Дмитришина Т. І. в судовому засіданні, підтримуючи позицію ОСОБА_1 , заперечувала щодо задоволення заяви.
Прокурор Лавренюк Ю. В. проти задоволення заяви не заперечувала.
Вислухавши пояснення заявника, прокурора, представника особи, відносно якої вирішується питання про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку - адвоката Дмитришиної Т. І., пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Згода на госпіталізацію фіксується в медичній документації за підписом особи або її законного представника та лікаря-психіатра. Особа може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров'я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.
Стаття 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлює, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відповідно до частини 2, 3 ст. 16 Закону України "Про психіатричну допомогу" у випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , був госпіталізований 22.07.2025 о 16 год. 49 хв. в КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР». Доставлений на приймальне відділення КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» машиною ЕМД в супроводі поліції та дружини ОСОБА_2
22.07.2025 о 16 год. 55 хв. ОСОБА_1 був оглянутий лікарем приймального відділення заключний діагноз F21 - шизотипові розлади, уточнення діагнозу - параноїдна шизофренія?
( а.с.5). За результатами огляду лікарем визначений психічний статус: продуктивному контакту - доступний; свідомість - ясна; на питання відповідає - багатослівно, часто не по суті, стверджує, що дружина хоче його здати до лікарні, маючи в цьому вигоду, дружина впливає на нього; орієнтація - орієнтований у власній особистості, часі, місці перебування; пасивна і активна увага: порушена, підвищена відволікаємість; настрій - знижений, злісний, злосливий; емоційна: амбівалентність, сплощеність, легко афектується; мислення: резонерське, паралогічне, із зіскользуванням; пам'ять формально збережена; інтелект - відповідає освіті і набутому життєвому досвіду; психомоторне збудження не виявляє; негативізм виявляє пасивний; маячні ідеї відношення - на отруєння; розлади сприйняття не виявлені; суїцідальні думки не висловлює; критика до свого стану відсутня.
Відповідно до Висновку огляду комісії лікарів-психіатрів особи, яка потребує госпіталізації в примусовому порядку, від 23.07.2025 вих. № 01.2-26/951 ОСОБА_1 встановлено діагноз шизотипові розлади F21. За висновком комісії лікарів ОСОБА_1 страждає на важкий психічний розлад у вигляді: Шизотипового розладу вчиняє (виявляє) реальні наміри вчинити дії, що являють собою небезпеку для себе і оточуючих; завдасть значної шкоди своєму здоров 'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. З огляду на вище сказане, пацієнт виявляє небезпеку здоров'ю та життю для себе та оточуючих (а. с. 3).
ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_1 , звернулася з заявою до директора КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР», в якій просить госпіталізувати її чоловіка ОСОБА_1 в психіатричну лікарню у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я, погрозами вбивством їй та її доньці, сусідам; не п'є, не їсть, говорить, що все отруєне, підпалює деякі ділянки, б'є собаку, погрожує перехожим і дітям, доганяє чужих дітей, щоб побити, кидається камінням; розмовляє сам з собою; через «голоси» б'є себе головою об стіну, тому що каже, що «голоси» в нього в голові, нападає на всіх сусідів, кричить і погрожує вбивством вдень і вночі. Просила розглянути справу в суді у її відсутність (а. с. 4).
Суд зазначає, що тлумачення змісту ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» свідчить, що примусова госпіталізація можлива лише за наявності одночасно таких умов: по-перше, лікування можливе лише у стаціонарних умовах; по-друге, встановлення в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. Відсутність необхідності лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу.
Звертаючись до суду із заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , заявник додав до неї заяву дружини ОСОБА_1 , висновок огляду комісії лікарів-психіатрів особи, яка потребує госпіталізації, результати огляду лікарем-психіатром прийомного відділення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від лікування, підтримуючу терапію не приймає, а отже його лікування можливе лише в стаціонарних умовах.
Крім того, з вище зазначених письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 страждає на важкий психічний розлад у вигляді шизотипового розладу, проявляє агресивну поведінку до своїх рідних, сусідів, незнайомих, висловлює погрози вбивством. З висновків лікарів вбачається, що ОСОБА_1 має психічний стан роздвоєності (абвівалентності), злісний, злостивий, дратівливий, нестійкий; легко афектується, тобто легко піддається емоціям та враженням; наявна галюцінаторна симптоматика.
З заяви дружини ОСОБА_1 вбачається, що він вчиняє дії (кидається камінням, вчиняє підпали ділянок землі, доганяє чужих дітей, щоб побити, нападає на сусідів) та виявляє реальні наміри вчинити дії (погрози вбивством рідним, дочці, сусідам), що становлять безпосередню небезпеку для оточуючих. Крім того, ОСОБА_1 вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього (відмовляється від їжі, бо вона отруєна, б'ється головою об стіну, бо чує «голоси» в голові).
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував наявність у нього на час розгляду справи судом психічного розладу та потребу в лікуванні та госпіталізації. На думку суду, такі пояснення ОСОБА_1 пов'язані з неможливістю критично оцінити свій стан психічного здоров'я, тому його заперечення суд відхиляє.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 потрібна психіатрична допомога, а неможливість усвідомлення ним необхідності лікування є підставою його госпіталізації для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 14, 16, 17, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ч.1 ст. 339, статтями 340-342, 354 ЦПК України, суд
Заяву Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» в примусовому порядку без його згоди - задовольнити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28.07.2025.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА
Присяжні Лариса ПАЛАМАР
Тетяна РОЖОК