Справа № 127/13252/25
Провадження № 2/127/2593/25
23.07.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Конончук І.В.,
за участю представника відповідача - адвоката Чорного С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просили стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в загальному розмірі 18315,00 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.08.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» і ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/кредитний договір №85757837. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5500,00 грн., строк користування кредитними коштами - 730 днів, з 24.08.2024 та закінчується 23.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 0,9 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідач підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
07.04.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №07-04/25 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №85757837.
Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 18315,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12485,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 330,00 грн. Заборгованість відповідачем не погашена ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача. Вищевикладене стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором №85757837 від 24.08.2024 в загальному розмірі 18315,00 грн., а також 2422, 40 грн. судового збору та 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи у відсутність представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чорний С.О. в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечив щодо їх задоволення. Просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати на правову допомогу у розміір 9000,00 грн. є неспівмірними в порівнянні зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, сторона позивача не надала детальний опис послуг, які були надані позивачу його представником, а тому суд позбавлений можливості оцінити скільки часу та зусиль було витрачено представником позивача для підготовки і подання позовної заяви. Також просить суд врахувати, що в позовній заяві представник позивача зазначив про розгляд справи за його відсутності, а тому з наданих послуг може бути враховано лише подання позовної заяви. Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, просив стягнути з відповідача на користь позивача 1211,20 грн. в якості відшкодування витрат зі сплати судового збору, що складає 50% від понесених відповідних витрат, арешту суми судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 24.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №85757837.
Згідно з п.п. 2.2-2.9 Договору розмір кредиту складає 5500,00 грн., строк користування кредитними коштами - 730 днів, який починається з 24.08.2024 та закінчується 23.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 06.09.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 23.08.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 328.5 % відсотків річних ( Денна процентна ставка - 0,9 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365% відсотків річних (Денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки. Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 06.09.2024 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 23.08.2026 (останнього дня строку кредитування). Цільове призначення Кредиту (мета використання): споживчі потреби, у т.ч. придбання Позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2.10 Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника.
07.04.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір №07-04/25 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором про споживчий кредит/кредитний договір №85757837 від 24.08.2024.
Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Відповідач не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 18315,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12485,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 330,00 грн.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В силу ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У Розділі 9 укладеного між сторонами Договору про надання споживчого кредиту вказано, що цей Кредитний договір укладено в електронній формі.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач належним чином виконував кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора, розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем визнається повністю у заявленому розмірі.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на загальну суму 18315,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12485,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 330,00 грн.
По даній справі при зверненні до суду із цим позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.
З урахуванням визнання відповідачем заявленого позову до початку розгляду справи по суті, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. Решту 50% від суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн. повернути позивачу з державного бюджету.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява №19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Позивач в підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, копію калькуляції наданих послуг із видами послуг, заявки на надання юридичної допомоги №5 від 08.04.2025 та витяг з акту №8 про надання юридичної допомоги від 20.04.2025.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд бере до уваги, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням заяви представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3500,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 273-279, 354 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором № 85757837 від 24.08.2024 у розмірі 18315,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12485,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - 330,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1211,20 грн. відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0516650002 від 28.04.2025.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 28.07.2025.
Суддя: