Справа № 151/534/25
Провадження № 1-кп/151/78/25
про призначення справи до судового розгляду
та продовження запобіжного заходу
28 липня 2025 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :
головуючої судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Чечельницького районного суду Вінницької області підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №62025240040002228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Чечельницького районного суду Вінницької області з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов вищевказаний обвинувальний акт.
07 липня 2025 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
28 липня 2025 року прокурор Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надіслав на електронну адресу суду клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.08.2025. Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, зокрема показаннями свідків, актом службового розслідування та іншими матеріалами у своїй сукупності. У той же час, ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати та жодним чином не зменшилися. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, усвідомивши невідворотність покарання, останній без застосування запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Без продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, зокрема продовжити ухилятися від проходження військової служби, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відтак, необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ним незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень. Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою. Також, ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437- 442-1 Кримінального кодексу України. Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та за сукупності наведених обставин, просить продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів.
Прокурор ОСОБА_3 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив призначити справу до судового розгляду вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Крім того, підтримав клопотання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою з підстав викладених у ньому. Наголосив, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду та продовження запобіжного заходу.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсуднє Чечельницькому районному суду Вінницької області відповідно до статей 32, 33 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, а тому, суд приходить до висновку про можливість призначення справи за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.
Частиною 5 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд, у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
З вказаних підстав суд вважає за необхідне з метою повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти та надати суду досудову доповідь відносно обвинуваченого, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує його особу.
Щодо запобіжного заходу суд зазначає наступне.
Згідно ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2025 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, строк дії якого закінчується 11 серпня 2025 року.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 даної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі ''Ілійков проти Болгарії'' №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що ''суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів''.
Суд вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, відповідно до частини восьмої статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 та тяжкості покарання за інкриміноване йому діяння, те, що на даний час кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, оскільки ризики, що існували під час обрання даного запобіжного заходу продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід є неможливим, оскільки нормами КПК України не передбачено іншого виду запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 183, 331, 314, 372 КПК України,
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №62025240040002228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на 05 серпня 2025 року о 09 годині 10 хвилин.
Судовий розгляд кримінального провадження у справі здійснюватиметься одноособово суддею Чечельницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ..
Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи.
Зобов'язати Калинівський районний сектор філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, відповідно до ст. 314-1 КПК України, для забезпечення суду інформацією скласти досудову доповідь, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя : АДРЕСА_1 , для прийняття судового рішення про міру покарання та подати до суду в термін до 04 серпня 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 28 липня 2025 року по 25 вересня 2025 року включно.
Залишити без змін визначений ухвалою Вінницького міського суду від 14 червня 2025 року розмір застави у розмірі 20 прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де проживає обвинувачений, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати прокурору, захиснику та начальнику Вінницької установи виконання покарань №1.
На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_6