Справа №: 148/1401/25
Провадження № 2/148/725/25
28 липня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О
за участі секретаря Носулько К.П.
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
До суду звернулась позивач з вказаним позовом вказавши, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 02.04.2025 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Причиною розпаду шлюбу став факт втрати почуття кохання та поваги між подружжям, що призвело до розпаду сім'ї. Намагання зберегти сім'ю результату не дали. Просить суд розірвати шлюб з відповідачем, після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , судові витрати залишити за позивачем.
У судове засіданні позивач не з'явилася, надала заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовільнити у судовому порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання не надав. Правом на надання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за таких підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Судом встановлено, що шлюб сторонами було укладено 02.04.2025 року Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області, актовий запис № 23. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини сторін припинені. Причиною розпаду шлюбу став факт втрати почуття кохання та поваги між подружжям. Сторони спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, мають окремий бюджет, проживають окремо.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Частина 1 ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя. Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Як встановлено у судовому засіданні, спільне життя у сторін не склалось, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини, тривалий час проживають окремо, таким чином враховуючи ці обставини, суд приходить до висновку про те, що позивач дійшла до стійкого переконання про необхідність розірвання шлюбу, оскільки судом встановлено, що подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, у зв'язку з цим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Враховуючи, що позивач просить судові витрати залишити за нею, суд вважає за можливе не стягувати з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 7-13, 81, 141, 247, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 02.04.2025 року Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області, актовий запис № 23.
При розірванні шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 змінити на дошлюбне ОСОБА_4 , прізвище відповідача, ОСОБА_2 залишити без змін.
Копію рішення направити до ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дамчук О.О.