Справа № 129/2115/25
Провадження по справі № 2/129/1310/2025
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням ухвали
про залишення позову без руху
28.07.2025 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали позовної заяви (зустрічний позов) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що знаходиться в спільній власності, припинення права спільної часткової власності на майно та визнання права власності на окремий об'єкт нерухомого майна, -
Встановив:
Ухвалою судді від 19.06.2025 р. зазначена позовна заява (зустрічний позов) залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, позивачу за зустрічним позовом надано для виправлення недоліків строк десять днів з часу отримання копії цієї ухвали.
У визначений строк позивач за зустрічним позовом не усунув недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- всупереч вимогам ч. 4 ст. 177ЦПК України до позовної заяви не додано оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви (зустрічного позову) без руху недоліки у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву (зустрічний позов) із додатками, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу за зустрічним позовом.
При цьому слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи зміст заяви позивача про усунення недоліків, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ч. 3 ст.185 ЦПК України, -
Постановив:
Позовну заяву (зустрічний позов) із додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що знаходиться в спільній власності, припинення права спільної часткової власності на майно та визнання права власності на окремий об'єкт нерухомого майна, вважати неподаною та повернути позивачу ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду, з дня її проголошення.
Суддя: