Справа № 129/1402/25
Провадження у справі № 2-о/129/104/2025
"25" липня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дєдова С.М.
розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині заяву представника заявника ОСОБА_1 , - адвоката Катрича Павла Степановича про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича в цивільній справі № 129/1402/25 (провадження у справі № 2-о/129/104/2025) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, - ОСОБА_2 , Міністерство Оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
Установив:
25.07.2025 р. представник заявника, - адвокат Катрич П.С. надіслав до суду заяву про самовідвід головуючого у справі судді Дєдова С.М. в цивільній справі № 129/1402/25, яка підписана Електронним цифровим підписом, яка обґрунтована тим, що засідання по даній справі було призначене на 24.07.2025року о 12:00 год. про дату та час судового засідання належним чином були повідомлені всі учасники судового процесу, в тому числі і заінтересовані особи. В свою чергу головуючий по справі розгляд справи не проводив, причини не проведення судового засідання не повідомив, при цьому головуючий процесуального документу про причини чергового перенесення справи не виніс. Варто зауважити, що загальний строк розгляду даної справи станом на 24.07.2025 р., з дня відкриття провадження (18.04.2025 р.) вже становить більше трьох місяців. Відповідно до ст. 210 ЦПК суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 240 ЦПК Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу. В свою чергу в ході розгляду даної справи причини її відкладення, визначені в процесуальному законодавстві були відсутні. Відкладаючи розгляд даної справи на черговий термін, судом було порушено строки розгляду справи встановлені ст. 210 ЦПК, що затягує її загальний розгляд, що є порушенням основних принципів цивільного судочинства, зазначеними в ст. 3 ЦПК. Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв: складність справи; поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського суду); поведінка судових та інших державних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника. Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку. Відповідно до п.4. ч.1, ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: якщо серед іншого, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Враховуючи те, що головуючий по даній справі в ході розгляду цієї справи, розгляд якої в суді вже здійснюється досить тривалий час, на думку завника безпідставно переніс її розгляд, хоча сама справа не є складною як фактично, так і з правового боку, чим порушив право Заявника на розумний строк розгляду справи в суді, тому вищевказані обставини викликають сумнів в упередженості та об'єктивності головуючого по даній справі. Аналізуючи усталену судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах проти України, можна дійти висновку, про те, що з метою усунення сумнівів учасників судового процесу щодо неупередженості судді, останні можуть вживати всіх можливих процесуальних заходів упередження винесення судових рішень, в тому числі, шляхом відводу (самовідводу) судді чи суддів. Враховуючи вищенаведене та на підставі ст. ст. 36,37 ЦПК України заявив відвід головуючому по даній справі - судді Дєдову С.М., та просив розглянути дану заяву у його та заявника відсутність.
Відповідно до п.5) ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Стаття 6 § 1 Конвенції 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], §118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).
Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть якщо об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Оскільки об'єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Дєдова С.М. немає, справа розглядається повноважним складом суду, будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючого у справі судді відсутня, однак з урахування позиції представника заявника, - адвоката Катрича П.С. та заявника ОСОБА_1 , які наполягають на відводі судді і не довіряють судді з огляду на свою суб'єктивну впевненість, то задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, суд вважає, що суб'єктивна впевненість сторони заявника в упередженості судді навіть за відсутності об'єктивних підстав для нього є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому з метою усунення сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, суд визнає, що письмову заяву представника заявника, - адвоката Катрича П.С. про відвід головуючому у справі судді Дєдову С.М. потрібно задовільнити на підставі п.5) ч.1ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 38, 39, 40 ЦПК України, -
Постановив:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 , - адвоката Катрича Павла Степановича про відвід головуючого судді Дєдова Сергія Миколайовича, - задовольнити, а цивільну справу № 129/1402/25 (провадження у справі № 2-о/129/104/2025) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, - ОСОБА_2 , Міністерство Оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, - передати для визначення головуючого по справі судді автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: