Рішення від 28.07.2025 по справі 553/1896/25

Справа № 553/1896/25

Провадження № 2/553/1080/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2025м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Микуці К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Подільського районного суду міста Полтави із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 6853,02 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що відповідачем за період з серпня 2021 року по лютий 2025 року включно за адресою: АДРЕСА_1 , який належить відповідачу на підставі договору дарування 7573 від 29.10.2002, було спожито природний газ на суму 6853,02 грн, вартість якого не сплачена.

Позивач з 01.11.2018 як суб'єкт ринку газу здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують природний газ для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу». Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.

Споживачем постачальнику була надана підписана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 23.11.2021, копія якої додана до позову.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 09.06.2025 позовну заяву ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. В позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце, у судове засідання не з'явився. Жодних заяв, або клопотань не надав.

У зв'язку із неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування

таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2494 від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/2782, Правилами постачання природного газу (далі - Правила), затвердженими Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах, а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Вказаними Правилами визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей633,634,641та642 ЦК України шляхом заочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі - ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.

В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.5 правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496та п.4 глави 1 Розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).

Таким чином, навіть за відсутності підписаної відповідачем заяви-приєднання, фактичним підключенням об'єкту відповідача до ГРМ та фактичним споживанням природного газу підтверджується факт приєднання відповідача до публічного договору розподілу природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Такі висновки суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.10.2021 по справі №468/1649/20-ц.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується споживанням природного газу та підписаною споживачем заявою приєднання, датованою 23.11.2021 (а.с.18).

Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №755/14208/17-ц та від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц.

Статтею 1Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого

водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву споживача кореспондує обов'язок, серед інших, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами з постачання природного газу, які надавало ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Згідно із договором дарування від 29.10.2002 ОСОБА_1 належить право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 19-20).

Отже, зазначені відомості вказують на те, що на ОСОБА_1 , як на власника, розповсюджується тягар по утриманню майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно дост.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду у разі порушення споживачами умов договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу «постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Як свідчать дані про фактичне щомісячне споживання природного газу, що надаються Оператором ГРМ, через інформаційну платформу по особовому рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС-код 56XM26І01028350К об'єкта побутового споживача) з серпня 2021 року по березень 2025 року (включно) споживачем було спожито в об'ємі 861,00 куб. м природного газу на суму 6893,02 грн. (а.с. 16).

Наданий позивачем розрахунок стороною відповідача не спростовувався.

Відповідно до cт. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також згідно cт. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оцінивши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріали

справи містять належні, допустимі та достатні докази, що свідчать про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у заявленому розмірі.

Питання про судові витрати у справі вирішено судом відповідно до ст.141 ЦПК України, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» борг за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 6893 (шість тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко

Попередній документ
129114683
Наступний документ
129114685
Інформація про рішення:
№ рішення: 129114684
№ справи: 553/1896/25
Дата рішення: 28.07.2025
Дата публікації: 29.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.10.2025)
Дата надходження: 12.05.2025
Предмет позову: Позовна заява ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Шестак І.В. про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
27.06.2025 08:45 Ленінський районний суд м.Полтави
28.07.2025 08:20 Ленінський районний суд м.Полтави