532/2953/24
2/532/277/2025
13 червня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу № 532/2953/24 за позовом адвоката Бердніченко Оксани Павлівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
20 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом, у якому прохає визнати за ним у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме заборгованість по пенсії у розмірі 4049,45 грн
Позов обґрунтований тим, що позивач є сином ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок та заборгованості по пенсії у розмірі 4049,45 грн.
У встановлений законом термін позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої матері. Йому стало відомо, що його мати складала заповіти, але оригінали заповітів відсутні, що стало перешкодою для отримання ним у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Про цей факт викладено у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 124/02-31 від 16 квітня 2024 року.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 липня 2024 року задоволено позов позивача та визнано за ним право власності на спадкове майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на дві земельні ділянки. Але у своєму позові позивач не вказав у прохальній частині про визнання права власності на заборгованість по пенсії у розмірі 4049,45 грн., тому судом не було розглянуто це питання.
Позивачеві у Кобеляцькому відділенні ПФ було відмовлено у видачі невиплаченої пенсії померлої матері, але письмової відмови надано не було.
13 січня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти позову та вважає себе неналежним відповідачем у справі.
На обґрунтування заперечень ГУ ПФ України в Полтавській області посилається на те, що за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Управлінні як отримувач пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05 червня 2023 до Головного управління за вхідним номером 29274/8 надійшло звернення від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Юлія Чернявського (далі - приватний нотаріус) від 16.05.2023 №161/02-14 стосовно надання відомостей щодо наявності недоодержаної до дня смерті пенсії та її розмір померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
На звернення приватного нотаріуса Головним управління листом від 07.06.2023 за вих. №1600-0401-5/43068 повідомило, що пенсіонер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має невиплачену пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за травень 2023 року в сумі 4049,45 грн.
16 листопада 2023 до Головного управління за вхідним номером 60388/8 повторно надійшло звернення від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Юлія Чернявського (далі - приватний нотаріус) від 07.11.2023 №385/02-14 стосовно надання відомостей щодо наявності недоодержаної до дня смерті пенсії та її розмір померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
На дане звернення Головне управління листом від 17.11.2023 за вих. №1600-0401-5/84283 вкотре повідомило, що пенсіонер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має невиплачену пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за травень 2023 року в сумі 4049,45 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (далі - Закон 1058-ІУ), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовано статтею 52 Закону № 1058-ІУ, відповідно до ч.ч. 1 та 2 якої сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Згідно з ч. З статті 52 Закону № 1058-ІУ у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (зі змінами) (далі - Порядок №22-1), заява, зокрема, про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію), також може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від ЗО липня 2015 року № 13- 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 Пунктом 2.26 розділу II Порядку №22-1 визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
При цьому згідно з пунктом 1.8 розділу І Порядку №22-1 днем звернення, зокрема, за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Отже, відповідно до наведених положень законодавства відповідним членам сім'ї померлого пенсіонера (членам сім'ї, що проживали разом з пенсіонером на день його смерті або перебували на його утриманні) надається право на звернення за виплатою суми недоотриманої таким пенсіонером пенсії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або ж вказаним особам чи іншим спадкоємцям після цього строку - після того, як пенсія, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини
Таке право реалізується шляхом волевиявлення - звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами.
При цьому, виплата недоотриманої пенсії у разі неотримання пенсії померлим більше трьох років проводиться з урахуванням ч. 1 статтею 46 Закону № 1058-ІУ де сума до виплати визначається не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, а датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами.
Таким чином, аналізуючи зазначені положення законодавства Головне управління вважає, що у даних спірних правовідносинах застосуванню підлягає стаття 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як така, що регулює правовідносини, які виникли після смерті пенсіонера та після визнання певної суми недоотриманої пенсії спадщиною у взаємодії з нормами статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління звертає увагу суду на те, що станом на дату подання цього відзиву, Позивач не звертався до Управління із заявою та усіма необхідними документами, щодо виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , а відтак Головним управлінням не вчинено дій, які можуть бути оскаржені до суду, та не порушено права та інтереси Позивача.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Між тим пенсійні правовідносини виникають у зв'язку з реалізацією особою свого права, що в свою чергу залежить від таких обставин як виникнення права в особи (на підставі положень чинного законодавства, що передбачає умови набуття такого права), звернення особи до компетентних органів для реалізації такого права (тобто здійснення волевиявлення), прийняття рішення суб'єкта владних повноважень, спрямованого на задоволення або відмову в реалізації права особи.
Отже, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не приймало ніяких рішень відносно Позивача, а відповідно відсутністю спору між сторонами.
У судове засідання сторони не з'явилися, прохали розгляд справи здійснювати за їх відсутності.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав є визнання права.
В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05 червня 2023 до Головного управління за вхідним номером 29274/8 надійшло звернення від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Юлія Чернявського (далі - приватний нотаріус) від 16.05.2023 №161/02-14 стосовно надання відомостей щодо наявності недоодержаної до дня смерті пенсії та її розмір померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
На звернення приватного нотаріуса Головним управління листом від 07.06.2023 за вих. №1600-0401-5/43068 повідомило, що пенсіонер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має невиплачену пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за травень 2023 року в сумі 4049,45 грн.
16 листопада 2023 до Головного управління за вхідним номером 60388/8 повторно надійшло звернення від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Юлія Чернявського (далі - приватний нотаріус) від 07.11.2023 №385/02-14 стосовно надання відомостей щодо наявності недоодержаної до дня смерті пенсії та її розмір померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
На дане звернення Головне управління листом від 17.11.2023 за вих. №1600-0401-5/84283 вкотре повідомило, що пенсіонер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має невиплачену пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за травень 2023 року в сумі 4049,45 грн.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов'язки, суб'єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов'язки є нерозривно пов'язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.
Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім'ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовуватист. 1227 ЦК України.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами.
Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Вищезазначені особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Аналізуючи наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-ІУ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст.16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьомастатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина першастатті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК Україниці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Оскільки сума у загальному розмірі 4049,45 грн., нарахована ОСОБА_2 , залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю, ОСОБА_1 , як її спадкоємець, має право на цю суму неодержаної пенсії спадкодавця.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, вказав, що аналіз статей1218,1219,1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішень суду, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 428/3913/20, від 30 листопада 2022 року справа № 638/19167/19.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей52,379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі №420/244/20 та від 18 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а.
У постанові від 27.11.2019 року у справі № 2-а/1741/2009 Верховний Суд прийшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства.
Тому суд визнає неспроможними доводи відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України є неналежним відповідачем у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, спосіб захисту порушених прав позивачем обрано вірно, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме заборгованість по пенсії у розмірі 4049,45 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя