Справа № 385/1035/25
Провадження № 1-кп/385/70/25
іменем України
25.07.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
представниці потерпілої юридичної особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні при розгляді кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025121240000064 від 12.06.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гришине Красноармійського району Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка не має на утриманні малолітніх та недієздатних осіб, пенсіонерки, яка має статус внутрішньо переміщеної особи з території, що постраждала внаслідок збройної агресії рф, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за таких обставин:
Постановами Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та №332 від 20.03.2022 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» врегульовано питання взяття на облік осіб, які перемістились з районів бойових дій та порядок отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 10 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі (далі - ВПО), затвердженого постановою Кабінету міністрів України (далі - КМУ) від 20.03.2022 № 332 (далі - Порядок), право на державну допомогу ВПО мають громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають постійне місце проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зокрема, документом, що підтверджує місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії, є паспорт з відміткою про місце реєстрації або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 року №332 (зі змінами), із 01 грудня 2023 року допомога не призначається/ не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім'ї на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які не придатні для проживання, що документально підтверджуються органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією або інформацією (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї.
Так, 12 травня 2023 року ОСОБА_4 , прийшла до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, вул. Героїв Майдану, 5, та подала заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В заяві ОСОБА_4 вказала місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 . Під час заповнення даної заяви фахівцем роз'яснено ОСОБА_4 , що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, вона зобов'язується повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення. Усвідомлюючи зміст заяви, ОСОБА_4 власноручно поставила в ній підпис, тим самим даючи згоду на вищезазначені умови призначення та виплати допомоги.
Сформовану заяву про взяття на облік передано до структурного підрозділу Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації для подальшого включення ОСОБА_4 до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та сформовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.05.2023 № 3509-7001969811.
Відповідно до пункту 3 Порядку, допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року. В наступних розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000 грн., для інших осіб 2000 грн. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Покровську міську територіальну громаду включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.
Так, ОСОБА_4 після отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, згідно порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, 29 лютого 2024 року перебуваючи в приміщенні відділу «Центр надання адміністративних послуг» Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, вул. Героїв Майдану, 5, повторно звернулася з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та під час заповнення заяви № 376 від 29.02.2024 в розділі «Відомості про осіб, які входять до складу сім'ї, зокрема неповнолітніх дітей, які перемістилися із внутрішньо переміщеною особою» вказала, що остання має чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на підставі вказаної заяви з додатками, які були надані ОСОБА_4 , останній було призначено та виплачено допомогу як внутрішньо переміщеній особі за період з квітня 2024 року по березень 2025 року в розмірі 2000 гривень щомісячно.
В подальшому за результатами верифікації державних допомог, наданих Міністерством фінансів України з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб та базою отримувачів державних соціальних допомог було виявлено, що 14 березня 2024 року чоловік ОСОБА_4 придбав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (договір купівлі продажу земельної ділянки та житлового будинку зареєстрований за №243), про що ОСОБА_4 умисно не повідомила орган соціального захисту населення, що має значення для отримання допомоги, та у період з квітня 2024 року по березень 2025 року незаконно отримала державну грошову допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на загальну суму 24000 гривень, тим самим заволоділа бюджетними коштами на вказану суму, чим завдала шкоди державним інтересам.
Обвинувачена ОСОБА_4 подала письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям. В обґрунтування клопотання зазначила, що вона вперше вчинила кримінальний проступок, в чому щиро розкаюється, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані збитки. Долучила копію квитанції на суму 24000,00 грн.
В підготовчому судовому засіданні після роз'яснення суті кримінального правопорушення, того, що закриття кримінального провадження з наведеної вище підстави не є реабілітуючою обставиною, клопотання підтримала та просила його задовольнити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі на підставі ст. 45 КК України.
В підготовчому судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи не заперечила проти задоволення клопотання,вказала, що відсутні претензії до обвинуваченої, яка добровільно сплатила кошти для відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
За змістом ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.
Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитків.
Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком.
Обвинуваченій у судовому засіданні роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. ОСОБА_4 зрозумілі наслідки закриття щодо неї кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Його треба здійснювати в порядку, встановленому ст. 7-2 КПК, незалежно від того, надійшла справа до суду із відповідною постановою чи з обвинувальним висновком.
Як вбачається із копії квитанції від 12.06.2025 року ОСОБА_4 сплатила 24000,00 грн на відшкодування завданої шкоди, а отже, враховуючи розмір шкоди зазначений в обвинувальному акті, - повністю відшкодувала завдану шкоду.
При вирішенні клопотання суд бере до уваги те, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, у вчиненому щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, відшкодувала шкоду.
Прокурор в судовому засіданні вказані обставини підтвердив, вказав, що іншої шкоди, окрім встановленої даними розрахунками, в даному кримінальному провадженні досудовим слідством не встановлено.
Обставин, які б виключали можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України та закриття цього кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність передбачених ст. 45 КК України підстав для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно неї - закрити.
Цивільний позов в справі не заявлявся, речові докази та судові витрати відсутні.
Керуючись статтями 284-286, 371-372, 395 КПК України, суд,
клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121240000064 від 12.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України -задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121240000064 від 12.06.2025 стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - закрити на підставі ст. 45 КК України, пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1