Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1122/25
Провадження № 2/376/918/2025
про залишення позову без розгляду
"26" червня 2025 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Батовріної І.Г.
за участю секретаря судового засідання Гіптенко Є.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року провадження у вказаній справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судові засідання, призначені на 05.06.2025 р. та 26.06.2025 р. не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток.
Відповідно до довідок про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій від 13.05.25», доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 13.05.2025 р. та документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій від 05.06.25», доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 05.06.2025 р.
Окрім того матеріали справи не містять заяви чи клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі.
Згідно з ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобами не здійснювалось.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду в разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка в таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п'ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Суд вважає, що позивач та його представник в судове засідання не з'явилися без поважних причин, у зв'язку з цим приходить до висновку про залишення позову без розгляду, так як така процесуальна поведінка свідчить про не зацікавленість в розгляді справи.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
За приписами пункту 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З врахуванням зазначених обставин справи, на позивача окрім прав покладені обов'язки, а оскільки позивач або його представник не з'являється в судове засідання, не подає актуальних клопотань про розгляд справи за її відсутності або ж не повідомляє причини поважності неявки в судове засідання, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду позовної заяви.
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачу було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів, клопотань, які би забезпечили належне використання свої процесуальних прав та доведення своєї позиції щодо позовних вимог.
Також, варто зазначити, що судовою системою забезпечені можливості повідомлення суду про причини неявки в судові засідання, а саме електронною поштою, шляхом направлення документів поштовим зв'язком чи за допомогою системи «Електронний суд» або ж особистою подачею через канцелярію суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу неактуальна позовна заява, оскільки позивач жодним чином не проявляє своєї зацікавленості в розгляді справи та доведення правомірності своїх позовних вимог.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором- залишити без розгляду.
Роз'яснити представнику позивача, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Суддя І.Г. Батовріна