Справа № 375/1139/25
Провадження № 2/375/702/25
23 липня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач, в особі свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної заяви представник позивач заначила, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача і відповідача, відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові, довіри та поваги один до одного.
Вплив психологічного та економічного насильства зі сторони відповідача призвів до значного погіршення психоемоційного стану позивача, як наслідок остання вимушена була звертатися за отриманням кваліфікованої психологічної допомоги. Усі спроби вирішити конфлікт мирним шляхом були безрезультатними, оскільки відповідач не виявляв бажання змінювати свою поведінку. Навпаки, після кожної спроби позивача обговорити проблему, сварки ставали все частішими. Існування формального шлюбу за відсутності реальних подружніх відносин створює значні юридичні перешкоди для позивача та негативно впливає на психоемоційний стан дітей. Збереження шлюбу навіть у формальному вигляді надає відповідачу певні юридичні підстави для втручання в життя позивача та дітей, що є небажаним з огляду на попередні конфлікти.
Враховуючи вищезазначені обставини, подальше збереження шлюбних відносин прямо суперечить інтересам позивача та її дітей, становить потенційну загрозу їхній безпеці та є об'єктивно неможливим з огляду на поведінку відповідача. Саме тому розірвання шлюбу є єдиним можливим та необхідним рішенням для забезпечення безпеки та відновлення психологічного благополуччя позивача та її дітей
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Спір щодо місця проживання дітей та з приводу майна, набутого за час перебування у шлюбі, яке належить позивачу з відповідачем на праві спільної сумісної власності, на момент звернення з цим позовом відсутній.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася. У позовних вимогах до позову представник позивача просила здійснювати розгляд справи за відсутності позивача, повністю підтримала заявлені позовні вимоги та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями надісланими за зареєстрованим місцем проживання відповідача та довідкою про доставку СМС-повідомлення за вказаним номером телефона відповідача. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Шлюб зареєстрований 6 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 99, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 січня 2016 року (виданого повторно).
Від шлюбу сторони мають дітей:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 січня 2016року (виданого повторно),
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 січня 2016року (виданого повторно),
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20 травня 2016року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 30 травня 2018року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 26 червня 2019року,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 27 жовтня 2020 року.
Згідно із статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина 2 статті 104 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам кожного з них, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати, понесені позивачем, залишити за останнім, оскільки питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат позивачем не ставиться.
Керуючись ст. 5-13, 76-81, 89, 206, 211, 258-259, 265, 272, 280-281 ЦПК України, ст.109, 110, 112-114 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 6 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 99.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 23 липня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС