Справа № 367/6243/24
Провадження №2-а/367/40/2025
Іменем України
22 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Третяк Я.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Люліної О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Терещенко Віталій Анатолійович , про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Терещенко Віталій Анатолійович , про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 2348191 від 09 червня 2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження по справі закрити.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом, позивач посилається на те, що постановою поліцейського ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Терещенкка В.А. серія ЕНА № 2348191 від 09.06.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. у зв'язку з тим, що 09.06.2024 о 02 годині 03 хвилини в АДРЕСА_1 водій ОСОБА_1 керував ТЗ NISSAN NAVARA днз. НОМЕР_1 без водійського посвідчення водія категорії «В», не маючи права керування таким транспортним засобом.
Вказує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки до адміністративної відповідальності притягнуто не встановлену особу, хоча поліцейський посилається на паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 10.08.2011, тим не менш вказане по батькові ОСОБА_3 не відповідає паспортним даним, тому як в паспорті вказано ОСОБА_4 . Також позивач зазначає, що відсутній факт керування ним транспортним засобом у зазначений час 02 год 03 хв ночі 09.06.2024 і вказане твердження не підтверджується ніякими доказами, та у п.8 вказаної постанови, де зазначається, що до постанови додаються докази, відсутні які-небудь посилання на наявні докази зазначених обставин.
Також позивач зазначає, що водійське посвідчення відповідної категорії «В» перебувало у нього при собі, окрім того, зазначає, що ним було проголошено поліцейському серію та номер вказаного водійського посвідчення НОМЕР_3 , яке видане 20.04.2013, за категорією «В», щоб інспектор міг їх перевірити, однак поліцейський, використовуючи невірні анкетні дані, проводячи з'ясування по наявних базах в планшеті і звертаючись до чергового по мобільному зв'язку, заявив що відсутнє водійське посвідчення та звинуватив ОСОБА_1 у відсутності водійського посвідчення відповідної категорії, а тому вважав, що воно не отримувались останнім.
Позивач вважає, що підстав для зупинки та самої зупинки транспортного засобу з боку поліцейського не було, а патруль поліції під'їхав до автомобіля «Nissan Navara» р.№ RZE 04092, який був припаркований та стояв на стоянці АЗС «MARSHAL» села Степанівка Сумського району Сумської області по вул. Центральній, 49/3. Таким чином, відсутні законні підстави для вимоги водійських документів у особи, що в розумінні вимог ст.1.10 ПДР України не є водієм транспортного засобу. Також, поліцейським зафіксована адреса начебто правопорушення, яка не відповідає фактичному розташуванню АЗС «MARSHAL», тобто невстановлено точне місце скоєного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.06.2024 зазначену справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
Ухвалою суду від 07.08.2024, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В ухвалі суду визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 162 КАС України.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 163 КАС України.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
До суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи твердження позивача хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначає, що з копії відеозапису з бодикамери поліцейського Сумського РУП ГУ НП в Сумській області Терещенка В.В. підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а отже постанова серії ЕНА № 2348191 є законною. На підтвердження заперечень представником відповідача надано відеозапис з бодикамери поліцейського.
З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.
Відповіді на відзив позивачем до суду подано не було.
Судом встановлено, 09.06.2024 старшим сержантом поліції бат.рота відділення № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області Терещенком В.А. винесено постанову серії ЕНА № 2348191 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою 09.06.2024 о 02 год 03 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Navara» номерний знак НОМЕР_1 у с. Степанівка по вул.Центральній, 25 без посвідчення категорії «В» та не маючи права керування таким транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. У зв'язку з зазначеним на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400,00 грн.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
За правилами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух»).
За правилами п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За керування транспортним засобом для особи, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема ч. 2 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 288 КУпАП постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно із вимогами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови вбачається, що до відповідальності було притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його особу було встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Позивачем у справі було надано копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , згідно з якого його по батькові є ОСОБА_5 .
Відтак, у написанні по батькові позивача в оскаржуваній постанові допущено технічну описку, проте така описка не впливає на її законність.
Натомість, як вже встановлено судом, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності в зв'язку з тим, що він 09.06.2024 о 02:03:08 годині керував транспортним засобом без посвідчення водія та не маючи права керування таким транспортним засобом.
ОСОБА_1 заперечує цю обставину та зазначає, що 09.06.2024 о 02:03 годині він не керував транспортним засобом.
Дослідивши наданий відповідачем відеозапис з бодикамери поліцейського, судом встановлено, що на ньому зафіксовано події за участі ОСОБА_1 , які відбувалися 09.06.2024 у період часу з 00:15 години до 00:43 години.
За таких обставин, наданий відповідачем відеозапис з нагрудної бодикамери поліцейського при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідком якої прийнято оскаржувану постанову, є неналежним доказом, оскільки стосується зовсім інших обставин.
При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що події, які зафіксовано на наданому суду відеозаписі з нагрудної бодикамери поліцейського та які відбувалися 09.06.2024 о 00:15 годині вже були предметом дослідження в іншій судовій справі № 587/2090/24, за результатом розгляду якої суддею Сумського районного суду Сумської області було прийнято постанову від 18.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначена постанова набрала законної сили 08.10.2024 згідно з постановою Сумського апеляційного суду.
У свою чергу, доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 09.06.2024 саме о 02:03:08 годині відповідачем надано не було.
Окрім того, об'єктивна сторона за ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність для осіб, зокрема для тих, хто керує транспортним засобом та в установленому законом порядку не набув права керування ним.
У той же час, ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність для водіїв, зокрема для тих хто не має при собі або не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.
Позивач зазначає, що він має право керування транспортними засобами категорії «В», на підтвердження чого надав суду копію посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Відповідачем такі доводи ОСОБА_1 не спростовано та жодних заперечень щодо таких доводів позивача не висловлено.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2348191 від 09.06.2024 є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2348191 від 09.06.2024 підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в частині закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-247, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 286-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Терещенко Віталій Анатолійович , про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2348191 від 09.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я.М.Третяк