Справа № 367/5713/24
Провадження №2/367/1424/2025
Іменем України
14 липня 2025 року Ірпінського міського суду Київської області в складі:
головуючого - судді Третяк Я.М.
за участю секретаря судового засідання - Люліної О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позовної заяви до суду і до закінчення навчання або досягнення 23 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем у справі мають спільних дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що в 2023 році їхній спільний син, ОСОБА_3 , вступив на перший курс стоматологічного факультету Національного медичного університети імені О.О. Богомольця, денної форми навчання, строк навчання до 2028 року.
Також, позивач стверджує, що син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, потребує значних коштів для забезпечення своєї життєдіяльності та навчання.
Ураховуючи, що добровільної згоди з приводу матеріального утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, між сторонами не досягнуто, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.06.2024 зазначену позовну заяву розподілено для розгляду судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
Ухвалою від 21.06.2025 за вказаним позовом відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.08.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів у повному обсязі. У відзиві відповідач вказав, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07.07.2023 у цивільній справі № 367/2733/23 (провадження № 2/367/3870/2023) з нього стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.04.2023 і до досягнення старшою дитиною повноліття. Також зазначив, що з настанням повноліття він продовжує сплачувати кошти на утримання сина, оплачує його навчання у передбачені контрактом строки, що підтверджується: квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 28.08.2023 на суму 27 000,00 грн ; платіжною інструкцією про оплату за навчання сина в розмірі 26 170,00 грн; рапортом на ім'я начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь»; платіжною інструкцією від 20.08.2024 на суму 14 000,00 грн; листом від 13.08.2024 № 545/7/13273 з додатком звітом здійснення відрахування та виплати; довідкою про доходи № 344 від 20.08.2024. Окрім того вказав, що аліменти на сина ОСОБА_5 продовжують утримувати з його грошового забезпечення, як військовослужбовця і на день звернення позивачки з позовом до суду. Крім того 20.08.2024 відповідачем відшкодовано половину вартості за навчання сина. Також зазначив, що їхній спільний син ОСОБА_5 проживає окремо від своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки позивач ще на початку війни виїхала за кордон і фактично постійно перебуває там з їхньою спільною неповнолітньою донькою ОСОБА_6 . Наголосив, що крім аліментних платежів, які утримуються на сьогодні з його грошового забезпечення, на користь позивачки, в тому числі і на повнолітнього сина ОСОБА_5 , та окремо коштів за його навчання, які відповідач сплачує особисто, надає сину особисто для забезпечення його життєдіяльності та навчання грошові кошти готівкою в розмірі 1000 -1500 грн. щомісячно, крім цього оплачує інтернет зв?язок в розмірі 200,00 грн. щомісячно, здійснює перекази коштів на банківську карту сина, зокрема за 2024 рік: мобільний зв?язок (платіжна інструкція від 04.08.2024); переказ власних коштів на банківську карту сина в розмірі 500,00 грн (платіжна інструкція від 04.04.2024року); переказ власних коштів на банківську карту сина в розмірі 500,00 грн. (платіжна інструкція від 15.03.2024); переказ власних коштів на банківську карту сина в розмірі 500,00грн. (платіжна інструкція від 15.01.2024). Водночас, у відзиві звертається увага на те, що відповідач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» у клініці неврології, звання - майор медичної служби, а також має сім'ю, яку має утримувати, у складі: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син дружини; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька дружини.
Представником відповідача було подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що на момент звернення до суду з вказаним позовом позивач разом з двома дітьми проживала спільно на території України, пізніше позивач разом з неповнолітньою донькою змушена була виїхати за межі країни. Також у відповіді на відзив зазначено, що, перебуваючи за межами України, позивач влаштувалася на роботу та продовжує утриувати свого повнолітнього сина шляхом перерахування коштів та передачі речей. Зазначив, що позивач сплачує кошти за навчання спільно з відповідачем. Рапорт, наданий відповідачем, не може бути доказом утримання відповідачем сина, оскільки в ньому відповідач просить стягувати з нього аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, а не на утримання повнолітнього сина, у розмірі 1/3 частини заробітку та погоджується зі сплатою аліментів у розмірі 1/3 частини його заробітку до 01.07.2028.
Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що він продовжує добровільно утримувати повнолітнього сина, син не перебуває на повному утриманні позивача, оскільки вона не не проживає разом з сином.
У судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомляли.
Представник позивача, адвокат Кулініченко Г.В., у судовому засіданні позов підтримав, у подальшому до суду не прибував, належним чином повідомлявся про розгляд справи, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.
Представник відповідача, адвокат Науменко В.В., у судовому засіданні заперечував проти позову, у подальшому до суду не прибував, належним чином повідомлявся про розгляд справи, 09.07.2025 подав заяву, в якій просив суд провести судове засідання без його участі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.03.2003.
У цьому шлюбі у них народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі 367/2733/23 (провадження № 2/367/3870/2023) від 07.07.2023 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.04.2023 і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Згідно довідки від 23.05.2024 № 467 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом 1 курсу стоматологічного факультету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, денної форми навчання. Термін закінчення університету 2028 рік. Навчається за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб.
Так, у матеріалах справи міститься копія договору № 12270590-СК-2023 про навчання у закладі вищої освіти, укладеного 28.08.2023 між Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця в особі першого проректора з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професора ОСОБА_10 , який діє на підставі статуту університету, та ОСОБА_3 .
Згідно копію витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011663490 від 26.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.06.2006 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, судом установлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовій службі в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» у клініці неврології.
Згідно копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 19.07.2003 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 117 від 17.08.2024 про фактичне місце проживання видана ТОВ «Буча Комфорт Сервіс», ОСОБА_2 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , до складу сім'ї входять 4 (чотири) особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Згідно звіту про здійснення відрахування та виплати № 21284 від 10.06.2024 з грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 13.06.2024 по 31.07.2024 на користь ОСОБА_1 за постановою від 10.06.2023 ВП № 73191598, виданої за виконавчим листом № 367/2733/23, утримано аліментів в розмірі 19 327,00 грн.
Окрім цього судом досліджені наступні докази, подані стороною відповідача: копія квитанції № 19 від 28.08.2023 на суму 27135,00 грн. в призначені платежу зазначено «за навчання від 28.08.2023»; копія платіжної інструкції № 0.0.3429995573.1 від 21.01.2024 на суму 26170,00 грн. в призначені платежу зазначено «оплата за навчання, ІІ семестр, група № 13506, договір № 12270590-СК-2023»; копія платіжної інструкції № D24A3139B29324D0710 від 20.08.2024 на суму 14 000,00 грн. в призначенні платежу зазначено «переказ власних коштів, відшкодування оплати за навчання сина ОСОБА_11 за ІІІ симестр»; копія платіжної інструкції № addcebed7141a43c1b4b38674345b9326 від 04.02.2024 на суму 196,00 грн. в призначені платежу зазначено «оплата за мобільний зв'язок № НОМЕР_2 »; копія звіту про здійснення відрахування та виплати відносно ОСОБА_2 , за період з 31.05.2024 по 10.12.2024 на підставі рапорту, що становить 100382,57 грн.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог щодо права позивача на стягнення з відповідача аліментів, суд виходить з такого.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вимогами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою та другою статті 199 СК Україн передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до вимог частини першої статті 184 СК України, якщо платник податків має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмірі аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 16.02.2022 по справі № 381/2423/20, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Позивач, звертаючись із позовом до суду, посилається на те, що повнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту навчання дитиною, позивачем було додано до позовної заяви довідку про зарахування сина до 1 курсу стоматологічного факультету Національного медичного Університету імені О.О. Богомольця, денної форми навчання, за рахунок коштів фізичних (юридичних осіб), а також копію договору № 12270590-СК-2023 про навчання в закладі вищої освіти від 28.08.2023.
Разом з тим, у поданій довідці та договорі про навчання у закладі вищої освіти від 28.08.2023 не зазначено відомостей щодо вартості навчальних послуг.
Крім того, в обгрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що син потребує значних коштів для забезпечення усім необхідним, а саме: одягом, взуттям, продуктами харчування, оплатою комунальних послуг, оплатою щоденного проїзду до міста навчання, забезпечення харчуванням, про те доказів на підтвердження, які б свідчили про наявність у позивача потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо), матеріали справи не містять.
Поряд з цим, позивачем не подано жодних належних доказів, щодо проживання повнолітнього сина ОСОБА_2 з матір'ю, оскільки, згідно даних позовної заяви та відмітки в паспорті громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , остання за реєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , водночас, згідно копію витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011663490 від 26.09.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також позивачем неспростовані факти зазначені, відповідачем проте, що їхній повнолітній син ОСОБА_12 проживає окремо від своєї матері, за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки остання ще на початку війни виїхала з кордон та фактично постійно перебуває там з неповнолітньою донькою, ОСОБА_4 .
Жодних доказів на підтвердження того, що позивач проживає разом із сином та самостійно утримує повнолітнього сина до суду позивачем не надано, а отже право для подачі позову щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання у позивача відсутнє.
Водночас, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказувала, що обов'язок відповідача, як батька, щодо утримання повнолітнього сина, який продовжують навчання передбачений ст. 199 СК України.
Поряд з цим, позивачем не спростований факт надання добровільної матеріальної допомоги повнолітнього ОСОБА_3 відповідачем у вигляді грошових переказів на його картковий рахунок.
Також судом взято до уваги, що відповідач у справі сплачує половину вартості навчання сина ОСОБА_3 , що підтверджується копіями платіжних документів, досліджених судом.
У матеріалах справи наявна довідка - звіт про здійснення відрахувань та виплат відносно ОСОБА_2 за період з 31.05.2024 по 10.12.2024, на підставі рапорту ОСОБА_2 , з якої вбачається, що в період з 31.05.2024 по 10.12.2024, утримана сума аліментів, становить 100382,57 грн.
З урахуванням вищезазначеного, під час розгляду справи судом не встановлено, а стороною позивача не було надано доказів на підтвердження обставин щодо одноосібного утримання нею повнолітнього сина та наявності у позивача права на звернення з вказаним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Згідно з п. 1-3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я.М.Третяк