Справа № 367/10276/23
Провадження №4-с/367/12/2024
Іменем України
24 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
Головуючого судді Лещенко О.В.
за участю секретаря Кващук Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь подану представником боржника ОСОБА_1 адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Лященко Л.С., заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 про визнання незаконним розрахунку державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2023 №64736017, за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 становить 34386,01 грн., боржником сплачено 7779,19 грн,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла подана представником боржника адвокатом Кір'яковим А.С. скарга боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Лященко Л.С., заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 про визнання незаконним розрахунку державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2023 №64736017, за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 становить 34386,01 грн., боржником сплачено 7779,19 грн, в якій просить суд:
визнати неправомірним і скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2023 № 64736017 за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 становить 34 386,01 грн., боржником сплачено 7 779 грн. 19 коп.;
зобов'язати державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лященко Лілію Сергіївну провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням положень діючого законодавства України, зокрема: аліменти нараховувати на дохід боржника після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з п. 2 розділу XVI Інструкції та ч. 1 ст. 70 Закону України № 1404-VIII; провести перерахунок аліментів за 1 день, 30 вересня 2020 року, пропорційно кількості днів в місяці з доходу після сплати податків; визначити в травні 2022 року дохід Боржника - 272,38 грн, розмір аліментів - 1 050 грн.;
стягнути з Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Вимоги скарги обґрунтував тим, що:
судовим наказом Ірпінського міського суду Київської області від 02.11.2020 у справі № 367/6376/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менші 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення нею повноліття, починаючи з 30.09.2020р. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.12.2020 у справі № 367/6376/20 виправлено описку допущену в судовому наказі від 02.11.2020 у справі № 367/6376/20;
15 листопада 2023 року в АСВП зареєстровано заяву представника Боржника від 15.11.2023 № 165 щодо здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів з додатками;
20 листопада 2023 року представником скаржника отримано розрахунок заборгованості від 17.11.2023 № 64736017 зі сплати аліментів за яким розмір заборгованості станом на 01.11.2023 становить 42 165,20 грн. Боржником сплачено 68 591 грн. 54 коп;
на розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа № 367/9643/23 за скаргою ОСОБА_1 (Боржника) на дії/бездіяльність Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа (Стягувач) ОСОБА_2 .Предметом розгляду судової справи № 367/9643/23, зокрема, є визнання неправомірним і скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.11.2023 № 64736017 за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.11.2023 становить 42 165,20 грн, боржником сплачено 68 591 грн 54 коп;
27 листопада 2023 року в АСВП зареєстровано заяву представника Боржника від 27.11.2023 № 173 щодо здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів № 2;
4 грудня 2023 року в АСВП зареєстровано заяву представника Боржника від 02.12.2023 № 179 про надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів;
4 грудня 2023 року в АСВП зареєстровано адвокатський запит представника Боржника від 02.12.2023 № 180;
6 грудня 2023 року представником Скаржника отримано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2023 № 64736017 за яким розмір заборгованості становить 34 386,01 грн., боржником сплачено 7 779,19 грн.
8 грудня 2023 року виконавцем виставлено платіжну інструкцію № 1149 на 76 799,74 грн;
визначена виконавцем, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість Скаржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 року становить 34 386,01 грн;
дійсна заборгованість Боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 становить 14 248,22 грн. (без урахування дійсних доходів і виплат аліментів за листопад 2023 року), що підтверджується: 1) розрахунком суми аліментів на утримання дитини станом на 13.12.2023 (розрахунок додається); 2) заявою щодо здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.11.2023 № 165 з додатками: даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування по Формі ОК-7; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 31.10.2023; довідкою про доходи ТОВ «ВЕНТ-СЕРВІС» від 14.11.2023 № ВС00000016; платіжними дорученнями за 2021 рік - 05.04.2021 № 4291; 06.05.2021 № 5648; 04.06.2021 № 6892; 07.07.2021 № 8247; 06.08.2021 № 9639; 07.09.2021 № 10896; 05.10.2021 № 12161; 09.11.2021 № 13798; 03.12.2021 № 15173; платіжними дорученнями за 2022 рік - 05.01.2022 № 80; 04.02.2022 № 1394; 14.03.2022 № 2435; 05.07.2022 № 4706; 05.08.2022 № 5676; 05.09.2022 № 6510; 05.10.2022 № 7533; 04.11.2022 № 8420; 05.12.2022 № 9127; платіжними інструкціями за 2023 рік - 05.01.2023 № 73; 03.02.2023 № 799; 03.03.2023 № 1636; 05.04.2023 № 2466; 05.05.2023 № 3510; 05.06.2023 № 4473; 05.07.2023 № 5504; 04.08.2023 № 6652; 05.09.2023 № 7715; 05.10.2023 № 8858; 03.11.2023 № 10019; 3) квитанцією від 21.11.2023 № 36830866540 на суму 7 779,19 грн;
визначений виконавцем розмір заборгованості станом на 01.12.2023 більший на 20 137,79 грн. (34 386,01 грн. - 14 248,22 грн.) від дійсного розміру заборгованості, який виник внаслідок порушення виконавцем вимог діючого законодавства;
виконавцем порушено п. 2 розділу XVI Інструкції та ч. 1 ст. 70 Закону України № 1404-VIII, а саме з доходу Боржника не вирахувано суму податків - податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18% та військовий збір в розмірі 1,5%;
виконавцем порушено співвідношення кількості днів до розміру аліментів, зокрема за 1 день (30.09.2020) розмір аліментів повинен складати 68,86 грн замість визначеної виконавцем 2 566,08 грн, що дорівнює місячному розміру;
дохід Боржника в травні 2022 року складав 272,38 грн, то розмір аліментів має бути - 1 050 грн, натомість виконавцем визначено розмір аліментів 3 822,25 грн при середній заробітній платі працівника цієї місцевості 15 529,00 грн, що суперечить матеріалам виконавчого провадження;
виконавцем при проведенні розрахунку заборгованості не враховано аргументи, що ґрунтуються на законі, та викладені в заяві представника Боржника від 27.11.2023 № 173 щодо здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів № 2; відповідь за результатами розгляду заяви не отримано.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2023 року вказану скаргу залишено без руху та надано боржнику десятиденний строк з дня отримання ним копії ухвали про залишення скарги без руху, для усунення вказаних недоліків.
22.01.2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява про усунення недоліків визначених ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2023 року.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.02.2024 року вказану скаргу призначено до судового розгляду.
Судом 06.02.2025, 10.04.2025 та 24.04.2025 здійснювалися запити щодо видачі справи № 367/6376/20.
У судове засідання боржник та його представник не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Кір'яков А.С. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі скаржника та його представника. Заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.
У судове засідання представник Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МУ МЮ (м. Київ) не з'явився, про час, дату та місце засідання повідомлений належним чином, шляхом направленням судової повістки в електронний кабінет.
У судове засідання заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 не з'явилася, про час, дату та місце засідання повідомлена належним чином, шляхом направленням судової повістки в електронний кабінет.
За правилами ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, дійшов до наступного.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону).
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатись не лише у порядку позовного провадження, але й шляхом подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянувши справу № 569/1662/18.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, боржник- посилався на те, що дії державного виконавця по визначенню його заборгованості за аліментами є неправомірними, оскільки, є усі необхідні докази щодо сплати ним аліментів в добровільному порядку
Спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатись не лише у порядку позовного провадження, але й шляхом подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянувши справу № 569/1662/18.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заявник посилався на те, що дії державного виконавця по визначенню його заборгованості за аліментами є неправомірними, оскільки, є усі необхідні докази щодо сплати ним аліментів в добровільному порядку.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20 (пукт 39.3) «згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру».
Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis або praejudicium - те, що стосується попереднього судового рішення) - це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі статтями 129-1 Конституції України, 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
За правилами ч.2 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як убачається з розміщеного у Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 22 січня 2024 року чправа № 367/9643/23 провадження 4-с/367/41/2023 судом встановлено, що «Згідно постанови про скасування заходів примусового виконання від 10.01.2024 ВП № 64736017 державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дороніною В.О. встановлено, що згідно з повідомленням про внесення відомостей відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників від 14.11.2023 № 64736017. Станом на 10.01.2024 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі. Постановлено скасувати заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні судового наказу № 367/6376/20 виданого 20.11.2020 Ірпінським міським судом Київській області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення нею повноліття, починаючи з 30.09.2020 року. Виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (ВП № 64736017) заборгованість боржника зі сплати аліментів відповідно до виконавчого документа № 367/6376/20 від 20.11.2020р. станом на 01.01.2024р. становить 5 461,96грн.».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою та третьою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Отже державний виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості за аліментами. У разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга Ї третя статті 451 ЦПК України).
Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відповідно до пункту 9 глави XVI Інструкції виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом (пункт 10 глави XVI Інструкції).
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що доводи ОСОБА_1 та його представника щодо неправомірних дій державного виконавця по підготовці та складенню розрахунку від 01.12.2023 № 64736017 за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 становить 34 386,01 грн., боржником сплачено 7 779 грн. 19 коп. не заслуговують на увагу, оскільки державним виконавцем було проведено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів № 64736017 за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.01.2024 становить 5 461,96 грн. Крім того, з встановленого судом в ухвалі Ірпінського міського суду Київської області від 22 січня 2024 року справа № 367/9643/23 провадження 4-с/367/41/2023 змісту постанови про скасування заходів примусового виконання від 10.01.2024 року державного виконавця вбачається, що станом на 10.01.2024 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі.
Оскільки, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2023 № 64736017 складений з дотриманням вимог законодавства і сам по собі ніяких правових наслідків не несе, а є підставою для винесення постанови, тому відсутні підстави для визнання його неправомірним і скасування,
Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, беручи до уваги, що інші вимоги скарги є похідними від цієї вимоги, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, відповідно до ст.ст. 19, 129-1 Конституції України, пунктів 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05), ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 2, 6 Закону України "Про доступ до судових рішень", керуючись ст.ст.7, 10, 12, 18, 82 ч.2, 247, 260, 261, 447 ЦПК України,
У задоволенні поданої представником боржника ОСОБА_1 адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем скарги боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Лященко Л.С., заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 про визнання незаконним розрахунку державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2023 №64736017, за яким розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2023 становить 34386,01 грн., боржником сплачено 7779,19 грн,- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: О.В. Лещенко