Справа № 361/10939/24
Провадження № 2/361/5768/24
25.07.2025
(ЗАОЧНЕ)
25 липня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Гізатуліної Н.М., за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Банк) через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 23 лютого 2021 року про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 19 січня 2024 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР-пароля. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР-пароля був підписний Кредитий договір № б/н від 19 січня 2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 47 900 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців, із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою ОТР-пароля підписано Графік кредитування.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору та Графіку кредиту,що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 29 вересня 2024 року має заборгованість - 52 211 грн, з них: 47 900 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 311 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, чим порушуються права Банку.
На підставі викладеного, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 19 січня 2024 року № б/н у розмірі 52 211 грн та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зазначена ухвала в електронному вигляді направлена позивачу та його представнику та як вбачається із Довідок про доставку електронного документа доставлена до їх Електронного кабінету 29 листопада 2024 року.
Як вбачається з інформації наданої виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 05 листопада 2024 року № 3641/03-07, ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся шляхом публікації на сайті суду інформації про відкриття провадження у цій справі. Також, копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви направлялась на останню відому адресу ОСОБА_1 , проте як вбачається із довідки ф. 20 АТ «Укрпошта» судова кореспонденція повернута з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 02 квітня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику /повідомлення сторін.
Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, відповідач 23 лютого 2021 року підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що відповідач приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК». В розділі 1 істотні умови договору «Кредитні картки» визначено тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, визначено розмір кредитного ліміту, строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, визначено процентну ставку у розмірі 42,0% для карт «Універсальна» та 40,8% для карт «Універсальна Gold». Відповідачем погоджено використання ОТР-пароля в якості підпису та інших видів електронного підпису.
ОСОБА_1 виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 19 січня 2024 року підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР-пароля. Після чого, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 за допомогою ОТР-пароля було підписано Кредитний договір б/н від 19 січня 2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 47 900 грн, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково ОСОБА_1 підписано за допомогою ОТР пароля Графік кредиту.
Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) встановлено, що 19 січня 2024 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 19 січня 2024 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 47 900 грн, який в подальшому був зменшений.
Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, відкривши кредитний рахунок, встановивши кредитний ліміт і надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, що підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н за період з 19 січня 2024 року до 01 жовтня 2024 року, однак заборгованість по сумі основного боргу та нарахованим відсоткам за користування кредитом позичальником у встановлені строки сплачена не була.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 29 вересня 2024 року заборгованість відповідача перед Банком становить 52 211 грн.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах. Також ст. 8 Закону - юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те,
що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Як вбачається із Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України затвердженого Постановою Правління Національного банку України 13 грудня 2019 року № 151 (чинна на момент підписання кредитного договору) цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.
Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог цього Положення.
Банк зобов'язаний ознайомити клієнта банку з текстом документа, перед його підписанням цифровим власноручним підписом. Технологія створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, повинна забезпечувати гарантії того, що клієнт підписав саме той документ, з текстом якого він ознайомився.
Уповноважений працівник банку звіряє цифровий власноручний підпис клієнта, проставлений на документі, зі зразком підпису в його паспорті в разі підписання договору між банком і клієнтом або під час проведення касових операцій без відкриття рахунку, які передбачають здійснення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
На документ в електронній формі одразу після його підписання цифровим власноручним підписом клієнта накладається кваліфікована електронна позначка часу. Після цього уповноважений працівник банку зобов'язаний невідкладно підписати цей документ власним кваліфікованим електронним підписом або засвідчити кваліфікованою електронною печаткою банку з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Згідно положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачкою підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).
Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Враховуючи, що відповідач заперечень щодо факту отримання ним від банку кредитних карток, користування наданими кредитними коштами не надав, розмір заборгованості не спростував, у добровільному порядку кошти не повернув, а позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 жовтня 2024 року № ZZ420B23IJ.
Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 січня 2024 року у розмірі 52 211 (п'ятдесят дві тисячі двісті одинадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі - 2 422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського,буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 25 липня 2025 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна