28 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/703/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 (суддя Байбак О. І.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 (головуючий суддя Мартюхіна Н. О., судді Лакіза В. В., Плахов О. В.)
у справі № 922/703/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального підприємства «Чугуївтепло»
про стягнення коштів,
26.03.2025 рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства «Чугуївтепло» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 41 799 123,08 грн - основного боргу і 250 794,74 грн - витрат по сплаті судового збору, а також частково задоволено клопотання Комунального підприємства «Чугуївтепло» про відстрочення виконання рішення задовольнити частково та надано Комунальному підприємству «Чугуївтепло» відстрочку у виконанні рішення в частині стягнення 41 799 123,08 грн основного боргу до 26.03.2026.
10.07.2025 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 922/703/25 в частині задоволення клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 26.03.2026.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 922/703/25.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду виключно в частині відстрочення виконання рішення суду до 26.03.2026. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не є предметом касаційного перегляду.
Відповідно до статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази; процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Згідно з частиною сьомою статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Ця норма не конкретизує, у якому порядку та до якого суду допускається оскарження, а лише встановлює загальну можливість їх оскарження, з урахуванням інших норм Господарського процесуального кодексу України, частини четверта-шоста регламентують питання, які суд вирішує під час відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення. Вказана стаття міститься у розділі V Господарського процесуального кодексу України за назвою «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах».
Господарський процесуальний кодекс України не містить заборони щодо включення питання про розстрочення або відстрочення виконання рішення безпосередньо до рішення суду за результатами розгляду справи по суті.
Зміст частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення; забезпечення виконання рішення; повернення судового збору; призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
У загальному випадку процесуальна дія щодо розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду оформлюється ухвалою, що відповідає загальній структурі процесуального рішення (статті 232, 331 Господарського процесуального кодексу України).
Як убачається з касаційної скарги позивача, він оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення. Тобто фактично оскаржується не прийняте судом судове рішення, яке ухвалено за результатами розгляду по суті спору, а процесуальне питання, пов'язане з виконанням судового рішення (відстрочення виконання рішення суду до 26.03.2026).
Відповідно до частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина друга статті 304 Господарського процесуального кодексу України).
У пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3 (про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), 6 (про повернення заяви позивачеві (заявникові)), 7 (про відмову у відкритті провадження у справі), 13 (про закриття провадження у справі), 14 (про залишення позову (заяви) без розгляду), 21 (про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 25 (про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця), 26 (про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження), 28 (про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку), 30 (про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами) частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У пункті 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції: (1) про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, (2) про повернення апеляційної скарги, (3) про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, (4) про відмову ухвалити додаткове рішення, (5) про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, (6) про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, (7) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, (8) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, (9) про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, (10) про заміну сторони у справі, (11) про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, (12) окремі ухвали.
Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (пункт 24 частина перша стаття 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Наведене виключає можливість касаційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 922/703/25 в частині задоволення клопотання Комунального підприємства «Чугуївтепло» про відстрочення виконання рішення, оскільки в цій частині судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Такі висновки виклав Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 06.06.2025 у справі № 908/1721/23.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечення сталості судової практики, а не можливості проведення «розгляду заради розгляду».
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 922/703/25, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 255, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 922/703/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил