28 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/3230/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Кітаєвої С. Б.
від 08.08.2024 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.
від 05.06.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс"
до Фізичної особи - підприємця Панчук Ольги Дмитрівни
про визнання недійсним договору оренди приміщень № 1 від 04.01.2021; стягнення частини зі сплаченої за договором оренди приміщень № 1 від 04.01.2021 орендної плати, а саме за січень-квітень 2021 року в загальній сумі 176 745,03 грн та визнання відсутнім права вимоги щодо несплаченої суми орендної плати за договором оренди приміщень № 1 від 04.01.2021 за період з березня 2022 року по 20 липня 2022 року включно та права вимоги неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди з моменту укладення договору оренди приміщень № 1 від 04.01.2021,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.08.2024 у справі № 914/3230/23 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 05.06.2025 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2024 у справі № 914/3230/23.
07 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 914/3230/23.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В своїй касаційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" зазначило, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 914/3230/23 є наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив, що суди порушили статті 2, 7, 13, 86, 198 Господарського процесуального кодексу України, проігнорували відсутність в матеріалах справи доказів прийняття до експлуатації об'єкту самочинного будівництва, не дослідивши їх, за умови належного дослідження яких та надання їм правової оцінки позов підлягав задоволенню; проігнорували відсутність у відповідача та в матеріалах справи правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю площею 363,3 кв. м; належним чином не дослідили копію Інформації з ДРРП, роздруківку з Порталу єдиної державної електронної системи в сфері будівництва, відповідь юридичного департаменту ДІАМ у Львівській області № 1537/05/18-23 від 12.09.2023, матеріали реєстраційної справи, відкритої на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 181030846101); суди безпідставно залишили без задоволення клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, що призвело до неврахування судами суттєвих обставин, які мали значення для розгляду справи (зокрема свідчили на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва), тощо.
Наведені доводи визнаються Судом належним обґрунтуванням наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для відкриття касаційного провадження.
Однак, в обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" послалося на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 у справі № 392/1829/17, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, постанови Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 03.06.2020 у справі № 363/4852/17, від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19, від 25.08.2020 у справі № 760/21223/17-ц, від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19, від 01.11.2023 у справі № 910/7987/22, від 15.07.2024 у справі № 621/3214/19, із цитуванням окремих їх речень та зазначенням певного їх змісту, проте без вказівки щодо застосування якої конкретно норми права (норм права) в них викладено висновки, та без логічного та послідовного взаємозв'язку із оскаржуваними судовими рішеннями.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
З огляду на викладене, Суд наголошує, що заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу
Враховуючи наведене вище, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" на рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 914/3230/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Кавер Енерджі Плюс" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко