24 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2744/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міатерра"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя Бездоля Д. О.)
від 20.12.2024
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Принцевська Н. М.)
від 22.04.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міатерра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс";
2) Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Валеріївни;
3) Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міатерра" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (далі - відповідач), в якому просило визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В. від 08.11.2021, зареєстрований в реєстрі за № 1358.
2. Позов обґрунтовано тим, що заборгованість за аграрною розпискою від 31.03.2020, на підставі якої приватним нотаріусом був вчинений спірний виконавчий напис, була погашена первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс", в цей же час, позивач не отримував вимог від відповідача щодо погашення заборгованості за аграрною розпискою, не погоджував з відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" жодних сум заборгованості та наразі відсутні судові провадження та судові рішення щодо стягнення штрафних санкцій у спірних правовідносинах.
3. 20.12.2024 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, про відмову у задоволенні позову повністю.
4. Суд не встановив порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, оскільки строк виконання фінансової аграрної розписки настав 30 листопада 2020 року, на вказаній розписці відсутній напис "виконано", в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачем позивачу вимоги про виконання зобов'язання, належних доказів виконання фінансової аграрної розписки позивачем до суду не надано.
5. 30.05.2025 позивач звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
6. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2025 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику 10-денного строку для усунення недоліків таким способом:
- навести, за наявності, інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій;
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, а саме чітко визначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга та навести відповідне їх обґрунтування;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн на необхідні реквізити касаційного господарського суду.
7. Суд, залишаючи касаційну скаргу без руху, виходив з того, що:
1) скаржник пропустив 20-денний строк, протягом якого має право на поновлення строку, а наведені у клопотанні про поновлення строку підстави визнані Верховним Судом неповажними.
Так, Суд зазначив, що строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 22.04.2025 (повний текст якої складено 23.04.2025), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 13.05.2025, а касаційну скаргу подано 30.05.2025, тобто з пропуском строку на 17 днів; повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржник отримав 23.04.2025 о 19:19 в електронному кабінеті, тому перебіг двадцятиденного строку, визначеного частиною другою статті 288 ГПК України, з урахуванням абзацу другого частини шостої статті 242 ГПК України, закінчився 14.05.2025, тобто касаційну скаргу подано з пропуском і цього строку (16 днів).
Наведені у касаційній скарзі обставини для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, зокрема, наявність єдиного працівника підприємства - директора та перебування його у відпустці, відсутність у судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови та не підключення до ВКЗ, Верховний Суд визнав неповажними та об'єктивно непереборними і не пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для звернення до суду в межах процесуальних строків, встановлених Кодексом.
2) касаційна скарга не відповідає вимогам відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржник чітко не зазначив норму (норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку (які) суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях, а також касаційна скарга не містить зазначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування;
3) до касаційної скарги скаржник додав квитанцію № 4260-3118-5983-0918 від 11.02.2025 про сплату судового збору у розмірі 4 542,00 грн, в якій зазначені неправильні реквізити: Одержувач платежу - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; Рахунок UA928999980313171206082015758; у призначенні платежу зазначено Південно-західний апеляційний господарський суд, тому така квитанція не підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання скарги до Верховного Суду у цій справі.
8. Верховний Суд роз'яснив скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження Суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в інших частинах, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
9. 28.06.2025 скаржник надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків (зареєстровано канцелярією суду 30.06.2025 та передано на розгляд судді 07.07.2025 після виходу з відпустки), до якої додав квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому порядку та розмірі.
10. Стосовно пропуску строку на подання касаційної скарги скаржник зазначає, що:
- на підприємстві скаржника станом на дату подання касаційної скарги працювала тільки одна особа - директор;
- під час розгляду справи в апеляційному суді, скаржник не брав участі (попри задоволення ВКЗ - так і не був підключений), а відповідно до наказу № 02/25 від 21.04.2025 єдиний працівник підприємства - директор знаходився у відпустці з 22.04.2025 по 28.05.2025, у зв'язку з чим був з поважних причин позбавлений можливості подати касаційну скаргу;
- відповідно до законодавства України, право на відпустку мають усі громадяни, які працюють за трудовим договором, незалежно від форми власності підприємства;
- адвокат не був уповноважений на представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції до подання касаційної скарги;
- таким чином, на думку заявника, існує ряд об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження.
11. Верховний Суд розглянув зазначені аргументи скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та виходить з наступного.
12. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
13. Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
14. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.
15. Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
16. Верховний Суд зауважує, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
17. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
18. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку скаржник зазначає ті ж самі обставини, які Верховний Суд в ухвалі від 18.06.2025, залишаючи касаційну скаргу без руху, визнав неповажними, об'єктивно непереборними і не пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
19. Зокрема, Верховний Суд у вказаній ухвалі зазначив, що наведені у касаційній скарзі обставини для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, наявність єдиного працівника підприємства - директора та перебування його у відпустці, відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності скаржника, мають суб'єктивний характер, залежать від його волевиявлення та не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.
Наявність лише одного представника у Товаристві не залежить вручення постанови суду апеляційної інстанції та не впливає на обчислення строків на касаційне оскарження судових рішень.
При цьому, Суд врахував, що касаційна скарга підписана саме адвокатом Вершиніним К. В., який також підписував та подавав апеляційну скаргу, тобто у підприємства є представник.
Щодо відсутності у судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови та не підключення до ВКЗ, з огляду на задоволення його заяви, Суд зазначив, що відповідно до частини п'ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Отже, Суд дійшов висновку, що заявник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.
20. Обов'язок доведення наявності поважних причин відповідними доказами покладено на скаржника.
21. Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
22. Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
23. Отже, скаржник належним чином не обґрунтував інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ніж тих, які були уже визнані Верховним Судом неповажними, та не надав доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду із поданою касаційною скаргою раніше ніж 30.05.2025.
24. З огляду на зазначене та враховуючи тривалість пропущеного строку на касаційне оскарження з дня вручення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (16 днів), обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, відсутність обґрунтувань об'єктивної неможливості та непереборних обставин на подання касаційної скарги в межах строків передбачених ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
25. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
26. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього Кодексу, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
27. Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними в ухвалі Суду від 18.06.2025 у цій справі, а інших поважних причин скаржник не навів, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міатерра" на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись нормами статті 234, пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2744/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міатерра" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко