Справа № 361/4715/25
Провадження № 2/361/1637/25
23.07.2025
23 липня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Гізатуліної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Адвокат Стецюк Р.А. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Позов мотивувала тим, що 02 травня 2020 року сторони зареєстрували шлюб. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що з січня 2025 року стосунки між сторонами розладились через несумісність характерів, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен із подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. Спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, подружжя проживає окремо. Шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Крім того, позивач вважає, що примирення з відповідачкою та збереження сім'ї є неможливим.
На підставі викладеного просила:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 02 травня 2020 року, актовий запис № 152.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику /повідомлення сторін.
Електронний примірник ухвали суду про відкриття провадження доставлений до електронного кабінету позивача та його представника 05 травня 2025 року.
За зареєстрованою адресою місця проживання відповідачки засобами поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Позивач та його представник до суду додаткових заяв, пояснень не подавали, відповідачка не використала право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 02 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстрований шлюб, актовий запис № 152. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_5 ».
У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначив, що з січня 2025 року стосунки між ним та відповідачкою розладились через несумісність характерів, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен із них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. Спільного господарства вони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, проживають окремо. Шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Вважає, що примирення з відповідачкою та збереження сім'ї є неможливим.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу. Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачка не заявляла вимогу щодо відновлення дошлюбного прізвища.
Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, за відсутністю відповідного клопотання, суд не може вирішувати таке питання у цій справі.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
ОСОБА_1 за подачу позову сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23 квітня 2025 року № 0.0.4329742999.1.
Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 141, 142, 206, 247, 263-265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 травня 2020 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 152 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 23 липня 2025 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна