Справа № 361/4558/25
Провадження № 2/361/1557/25
23.07.2025
23 липня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Адвокат Міщенко О.Г. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Позов мотивувала тим, що 26 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб.
У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначила, що подружнє життя позивачки із відповідачем не склалося через різні погляди на життя, втрату взаєморозуміння, втрату почуття взаємної любові, внаслідок чого почали виникати конфлікти, суперечки, непорозуміння. Напружені відносини у сім'ї не сприяють повноцінному розвитку дітей.
Із лютого 2025 року шлюб носить формальний характер, оскільки подружжя фактично не підтримує сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо, кожен із подружжя живе своїм життям, має свої інтереси. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки.
Повідомила, що на думку позивачки примирення з відповідачем неможливе. Діти після розірвання шлюбу продовжуватимуть проживати з позивачкою. Також, позивачка вважає, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті (немайнові) та майнові права подружжя. Крім цього, зазначила, що після розірвання шлюбу позивачка прізвище « ОСОБА_6 » змінювати не бажає.
На підставі викладеного просила:
1.Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1049.
2.Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_6 ».
3. Не стягувати з відповідача судові витрати на користь позивача.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику /повідомлення сторін.
Електронний примірник ухвали суду про відкриття провадження доставлений до електронного кабінету представника позивачки 05 травня 2025 року.
Копія зазначеної ухвали направлена на адресу позивачки, яка зазначена у позовній заяві засобами поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта».
За зареєстрованою адресою місця проживання відповідача засобами поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, проте судова кореспонденція йому не вручена та повернута до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Позивачка до суду додаткових заяв, пояснень не подавала, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 26 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області зареєстрований шлюб, актовий запис № 1049. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_6 ».
У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначила, що подружнє життя із відповідачем не склалося через різні погляди на життя, втрату взаєморозуміння, втрату почуття взаємної любові, внаслідок чого почали виникати конфлікти, суперечки, непорозуміння. Напружені відносини у сім'ї не сприяють повноцінному розвитку дітей.
Із лютого 2025 року шлюб носить формальний характер, оскільки вона та відповідач фактично не підтримують сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо, кожен живе своїм життям, має свої інтереси. Подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.
На її думку примирення з відповідачем неможливе. Діти після розірвання шлюбу продовжуватимуть проживати з нею. Вважає, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті (немайнові) та майнові права подружжя.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу. Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивачки та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачка просила судові витрати з відповідача не стягувати, суд у даній справі це питання не вирішує.
Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 141, 142, 206, 247, 263-265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1049 - розірвати.
Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити - « ОСОБА_6 ».
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 23 липня 2025 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна