Справа № 187/700/25
2/0187/325/25
25 липня 2025 року селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05.05.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 29.04.2024 року останній уклав з А-Банком кредитний договір АВН0СТ155101714409384225 та отримав кредит в розмірі 50000 грн, строком на 60 місяців, до 28.04.2029 року, зі сплатою 85 % щорічно, але через невиконання взятих на себе зобов'язань за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, розмір якої станом на 03.05.2025 року становить 81081,69 грн, з яких: 49663,72 грн - заборгованість за кредитом (тілом), 29165,90 грн - заборгованість по процентами, 2252,07 грн - загальний залишок за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с. 31).
За змістом ст. ст. 46-48 ЦПК України, цивільну процесуальну правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи) мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі с позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
З наведеного випливає, що померла фізична особа не може бути стороною в цивільному процесі, оскільки після смерті вона втрачає цивільну процесуальну правоздатність і дієздатність.
За інформацією Царичанського відділу ДРАЦС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 507 від 30.04.2025 року, складеного Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), тобто до того, як було подано позов до суду так, як позов поданий 05 травня 2025 року.
За ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Вказані норми закону підлягають застосуванню у разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, якщо фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільно-процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, в яких сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається у тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих чи інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України, можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Як було зазначено вище позов до ОСОБА_1 поданий (05.05.2025 р.), вже після смерті відповідача.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. В такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема статтею 1281 Цивільного кодексу України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Наведене дає підстави для висновку про те, що у Кодексі визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців.
Однак ні ЦПК України, ні чинним законодавством України не передбачено можливості судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинено.
Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, апріорі потребує зміни підстав та предмета позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу та суперечить положенням статті 55 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмета позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦП К України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки процесуальним законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла, тому провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає закриттю.
Водночас, суд роз'яснює позивачу, що вищезазначені обставини не позбавляють позивача права звернутися до суду з позовом до спадкоємців ОСОБА_1 в порядку ст. 1281, ст. 1282 ЦК України.
Вказані правові висновки викладені Верховним Судом у справі № 547/804/15ц (№ 61-8616св18) від 19.09.2018 року, які в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України, повинні враховуватись судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 255-256, 260, 352, 354 ЦПК України, суд,
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закрити.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що у такому випадку АТ КБ «Акцент-Банк» не позбавлено права пред'явити свої вимоги до спадкоємців боржника, у спосіб визначений ст. ст. 1281, 1282 ЦК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.
Суддя І.М. Іщенко