Єдиний унікальний номер 205/5124/25
Номер провадження3/205/1821/25
21 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №281833 від 26.03.2025, 26.03.2025 о 01 годині 15 хвилин за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи 51 водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя та характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив.
Захисник Сахончик О.О. до суду не з'явилась, надала суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та про розгляд справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження захисник, узагальнено, посилається на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження поважності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції грубо порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а також фабула адміністративного правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 не узгоджується з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, дотримуючись розумних строків розгляду справи, суд проводить розгляд справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання захисника, доходить наступних висновків.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Так, крім протоколу про адміністративне правопорушення до суду надійшли відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, направлення водія на проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та письмовий рапорт працівників поліції.
Детально дослідивши зазначені докази, судом встановлено таке.
Дійсно, як видно з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, 26.03.2025 о 01 годині 15 хвилин за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи 51 було зупинено автомобіль Хюндай Ацент, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія, яким виявився ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, на запитання останнього щодо причин зупинки транспортного засобу, йому було повідомлено про те, що він «різко виїхав на дорогу» та в нього не працювала підсвітка заднього номерного знаку.
В той же час, з рапорту працівників поліції видно, що підставою для зупинки зазначеного транспортного засобу був п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», відповідно до якого поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене, судом встановлено очевидні протиріччя між обставинами, що зафіксовані на відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та власноруч складеного робітником поліції рапорту. Крім цього, суд бере до уваги, що рапорт працівників поліції та матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо винесення стосовно ОСОБА_1 постанов за непрацюючу підсвітку заднього номерного знаку, що у своїй сукупності вказує на обґрунтованість доводів захисника, викладених у його клопотанні про безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Крім цього, відповідно до ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, на запитання поліцейських чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, останній не висловлював своєї незгоди, однак висловлював свою законну вимогу надати йому докази того, що саме він керував зазначеним транспортним засобом.
Зазначену позицію ОСОБА_1 працівниками поліції було розцінено як пасивну відмову від проходження огляду на стан сп'яніння за результатами чого було складено протокол про адміністративне правопорушення.
В той же час, всупереч положенням ст. 266 КУпАП, на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 працівниками поліції було роз'яснено його право на проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим, на переконання суду, грубо порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак, доводи клопотання захисника в цій частині також знайшли своє повне підтвердження під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.
Крім зазначеного, посилання захисника на неконкретизованість фабули, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення, також є слушними з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях сформував сталу практику, відповідно до якої під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, з огляду на серйозність можливого покарання, судам слід застосовувати критерії "кримінального обвинувачення" до справ, які формально не є кримінальними.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008, Суд зазначив, що в тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він уважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення у справі «Каmаsіnski v. Austria» від 19.12.89 № 9783/82, п. 79).
Справедливість під час провадження необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд у цілому (рішення у справі «Dallos v. Hungary» від 1.03.2001 № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Pelissier and Sassi v. France», п. 54, а також «Dallos v. Hungary», п. 47).
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №281833 від 26.03.2025 видно, що 26.03.2025 о 01 годині 15 хвилин за адресою: м. Дніпро, пр. Івана Мазепи 51 водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя та характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився.
З огляду на вищезазначене та враховуючи практику ЄСПЛ, суд вважає, що фабула про адміністративне правопорушення, яка ставиться в провину ОСОБА_1 є неконкретизованою, не узгоджується з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містить посилань на те, хто саме та яким транспортним засобом керував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Крім цього, зазначена фабула адміністративного правопорушення містить посилання на відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, в той час, як диспозиція ст. 130 КУпАП та ст. 266 КУпАП не передбачає проведення такого огляду.
Підсумовуючи вищезазначені порушення, допущені працівниками поліції, які є істотними для даної справи та враховуючи, що суд не може самостійно, на шкоду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, змінювати фабулу адміністративного правопорушення, суд доходить висновку, що провадження у справі має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Суддя О.О. Костромітіна