Справа № 204/6707/25
Провадження № 3/204/1730/25 р.
22 липня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Самсонова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
15 червня 2025 року о 9 год. 45 хв. у м. Дніпро, на просп. Богдана Хмельницького 26, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Geely з н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 03.06.2025 року ЕНА 4884598. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, вчинене повторно протягом року.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №362333 від 15.06.2025 року; рапортом поліцейського взводу №1 роти 3 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області капралу поліції Усенко К.І від 15.06.2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення від 23.06.2024 року; карткою обліку адміністративного правопорушення від 15.09.2024 року; постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі Серії ЕНА №4884598 від 03.06.2025; екзаменаційною карткою водія ОСОБА_1 .
Тобто, в матеріалах справи є докази про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення: керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, у зв'язку з чим, можна дійти до обґрунтованого висновку щодо повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, протягом року.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , в порушенні правил дорожнього руху, які виразилися у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника та ступеня його вини, приймаючи до уваги, що вчинене правопорушення відноситься до суспільно небезпечних, говорить про його неповагу до безпеки руху, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням прав водія, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №362333 від 15.06.2025 року відсутні відомості про належність транспортного засобу Geely з номерним знаком НОМЕР_1
При цьому, відповідно до вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривні 60 копійок.
Оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 126, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушенні правил дорожнього руху, які виразилися у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення: штраф в дохід держави в розмірі 40 800 грн. 00 коп. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя В.В. Самсонова