Справа № 204/5600/25
Провадження № 3/204/1506/25 р.
01 липня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Самсонова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого і зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 130, ст. 124, ч. 5 ст. 126 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
17 травня 2025 року близько 21 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ «Audi Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, буд. 32А, на паркуванні ТРЦ «АПОЛЛО», під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, здійснив зіткнення з ТЗ «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті чого ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тобто порушив п.10.1. ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
17 травня 2025 року близько 21 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ «Audi Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, буд. 32А, на паркові ТРЦ «АПОЛЛО», здійснив дорожньо-транспортну пригоду з ТЗ «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 після чого залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10.а. ПДР. Відтак у діях ОСОБА_1 вбачається правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Також, 17 травня 2025 року близько 21 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Братів Горобців, буд. 51, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку - відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР. Дане правопорушення вчинене повторно протягом року.
Крім того, 17 травня 2025 року близько 00.00 перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Братів Горобців, буд. 51, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 при цьому 04.11.2024 року Красногвардійським судом м. Дніпропетровська був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, чим порушив п.2.1.а. ПДР. У діях ОСОБА_1 вбачається правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно постанови суду від 01 липня 2025 року справи об'єднані в одне провадження, присвоєно номер № 204/5600/25 (провадження № 3/204/1506/25).
За вказаних обставин, з метою дотримання строку розгляду справи, визнано можливим розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням ч. 1 ст. 277 КУпАП.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП визначено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З урахуванням положень ст. 251 КУпАП, винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 333689 від 17.05.2025 року; направлення від 17.05.2025 року; картка обліку від 08.11.2024 року та 11.06.2025 року; диском з відеозаписом; екзаменаційної карткою; рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області УПП інспектора Салівон С. В. від 17.05.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 333728 від 17.05.2025 року; схемою місця ДТП від 17.05.2025 року; поясненням від 17.05.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 333697 від 17.05.2025 року; довідкою департаменту ППУПП у Дніпропетровській області; рапортом відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області чергова частина інспектор черговий Дехтяренко Є.О. від 18.05.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 333740 від 17.05.2025 року; рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Відеозаписи із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як за дії, вчинені особою двічі протягом року вчиненні будь-яке з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 333689 від 17.05.2025 року не містить посилання на кваліфікуючу ознаку - двічі протягом року вчинення будь-якого порушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норм, які б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 2 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його правове становище.
Підпунктом «а» пунктом 2.1. ПДР установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За п.п. 10.1, 10.2 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Крім того, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Також, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
До того ж, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Таким чином вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП. Автомобіль згідно протоколу належить ОСОБА_3 . Суд вважає за можливе призначить стягнення - штраф з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу.
При цьому, відповідно до вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривні 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 122-4, 124, 126, 130, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушенні правил дорожнього руху, за яке відповідальність передбачена частиною 2 статті 130, статтею 124, частиною 5 статті 126 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді: штрафу в дохід держави у розмірі 40 800 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя В.В. Самсонова