Справа № 202/6520/25
Провадження № 1-кс/202/5176/2025
Іменем України
14 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, не одруженого, утриманців не маючого, перебуваючого на посаді стрільця взводу охорони молодшого сержанта ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024041110000591 від 16.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого чч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
14.07.2025 року до Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, за попередньою змовою групою осіб.
Підозра відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від УСБУ у Дніпропетровській області;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_6 ;
- медичними документами, наданими свідком ОСОБА_6 ;
- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи;
- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою;
- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;
- матеріалами УСБУ у Дніпропетровській області за результатами виконання доручень слідчого в порядку ст. 40 КПК України;
- іншими матеріалами у своїй сукупності.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, також те, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, враховуючи, що наразі у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може покинути територію Дніпропетровської області та виїхати через зону проведення бойових дій на тимчасово окуповану територію, що ускладнить можливість виклику та розшук підозрюваного.
2) Можливість незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є раніше знайомими, а також залучив до своєї злочинної діяльності інших необізнаних про вчинення кримінальних правопорушень осіб, коло яких наразі встановлюється, є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності за вчинені тяжкі злочини шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди тощо.
Так, при встановленні наявності ризику поза процесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
У зв'язку із наявністю вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки, є необхідність у застосуванні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосування такого запобіжного заходу є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні та інших осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні вину визнав, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, а також дані про особу підозрюваного, який не одружений, утриманців не має, працевлаштований у ІНФОРМАЦІЯ_3 , має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Враховуючи, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, слідчий суддя вважає, що за встановлених під час судового розгляду обставин можливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період часу, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22:00 по 06:00 залишати житло строком до 11.09.2025 року, поклавши на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не залишати у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання або роботи
Строк дії ухвали до 11.09.2025 року.
Ухвалу про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22:00 до 06:00 передати для виконання до органу Національної поліції за місцем мешкання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 21.07.2025 року о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1