про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/742/25
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від 21.07.2025
За позовом: Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»,
Код ЄДРПОУ 03357671, вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: Виконавчого комітету Чернігівської міської ради,
код ЄДРПОУ 04062015, вул. Магістратська, б.7, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 31 766 731,28 грн,
Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про стягнення 31 766 731,28 грн різниці між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу для населення за грудень 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Чернігівської міської ради № 15/VII-11 від 23.12.2021 відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодовувати різницю між вартістю економічно-обґрунтованого тарифу та вартістю фактично застосованого тарифу на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для потреб населення міста Чернігова в опалювальному періоді 2021-2022 роки, проте цю різницю не відшкодував.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Так, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Враховуючи подання позивачем позовної заяви в електронній формі у системі «Електронний суд» підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання позову.
Отже, позивач при зверненні з цією позовною заявою до суду повинен сплатити судовий збір у розмірі 381 200,77 грн (31 766 731,28 *1,5%*0,8).
Проте позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", “Пелевін проти України», “Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі “Вайт і Кеннеді проти Німеччини», п. 59; рішення у справі “Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства» (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі “Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 381 200,77 грн.
Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом десятиденний строк.
3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
4. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
5. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися саме за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун