18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
22 липня 2025 року м. Черкаси справа № 925/592/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Еко Енерджи Груп»
про стягнення 10 722,70 грн,
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Еко Енерджи Груп» про стягнення 10 722,70 грн збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН за оплачений товар, у зв'язку з чим він втратив право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 10 722,70 грн, яка є збитками.
Ухвалою від 28 травня 2025 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Відповідач у строк, визначений законом, відзиву або будь-які інші письмові заперечення, доказів, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У призначене судове засідання сторони не з'явилися.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 09.06.2025.
Позивачу вказана ухвала судом була направлена до його електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, доставлено 29.05.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 22.07.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «СВИСПАН ЛІМІТЕД» має основний вид діяльності за КВЕД 16.21 - виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону та згідно з даними з реєстру платників податку на додану вартість, є платником податку на додану вартість.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКО ЕНЕРДЖИ ГРУП» згідно з даними з реєстру платників податку та інформацією з ЄДР було платником податку на додану вартість з 01.06.2020 по 29.03.2023, не перебуває в стані припинення чи ліквідації.
Між ТОВ «Свиспан Лімітед» (покупець) та ТОВ «АГРО ЕКО ЕНЕРДЖИ ГРУП» (продавець) 05.04.2021 був укладений договір № АЕЕГ/ДД-21 (договір), предметом якого стало постачання тріски технологічної за ціною 840 грн з ПДВ за 1 метр кубічний.
Позивач в період з травня 2021 року по вересень 2021 року закупив у відповідача товар на загальну суму 64 336,00 гривень в тому числі сума ПДВ 10 722,70 гривень, що підтверджується видатковими накладними: № 23 від 11 травня 2021 року на суму 26 800,00 грн у тому числі ПДВ 4466,67 грн; № 24 від 11 травня 2021 року на суму 10 688,00 грн у тому числі ПДВ 1781,33 грн; № 25 від 14 травня 2021 року на суму 26 848,00 грн у тому числі ПДВ 4474,67 грн. Факт постачання товару підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН): № Р23 від 11 травня 2021 року; № Р24 від 11 травня 2021 року; № 3 від 13 травня 2021 року.
Відповідно до п. 2.2 договору ПДВ нараховується згідно діючого законодавства.
Оплата товару здійснюється протягом 10 банківських днів з дати проставлення покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання матеріалів чи комерційного акту, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів (п. 2.3 договору).
Поставка товару здійснюється партіями у період з 05.04.2021 по 31.12.2021 (п. 4.1 договору).
Позивач оплатив поставлений товар за платіжними інструкціями: № 11314 від 18.05.2021 на суму 35 000,00 грн; № 11873 від 25.05.2021 на суму 25 000,00 грн; № 22550 від 21.09.2021 на суму 4336,19 грн.
Відповідно до п. 4.10 договору продавець зобов'язаний скласти в електронному вигляді покупцю за першою подією (отримання грошових коштів чи відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, установлених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК України).
Відповідно до п. 4.11 договору оформлена продавцем податкова накладна, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, має бути зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства.
Пунктом 4.12 узгоджено, що у разі порушення продавцем п. 4.10, п. 4.11 договору, він сплачує покупцю штраф у розмірі суми нарахованого ПДВ.
Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 8.1 договору). Продавець та покупець мають статус платників податку на прибуток на загальних умовах (п. 8.6, 8.7 договору).
Позивач зазначає, що відповідач поставив йому товар, однак в порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України та укладеного між сторонами договору як платник податку на додану вартість (ІПН № 425759006064) не зареєстрував в ЄРПН здійснення господарських операцій з поставки товару, внаслідок чого він (позивач) позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов'язання за вказаними ПН. На підтвердження позовних вимог до позову додано витяг з ЄРПН від 06.02.2025.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до пункт 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає, при цьому, зважаючи на загальний принцип змагальності сторін господарського судочинства (пункт 4 частини 3 статті 2, стаття 13 Господарського процесуального кодексу України) наявність перших трьох елементів складу господарського правопорушення має довести позивач, тоді як відсутність вини, з огляду на встановлену Цивільним кодексом України презумпцію винного заподіяння шкоди, має довести відповідач.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Позивач зазначає, що протиправна бездіяльність відповідача полягає в невиконанні вимог статті 201 ПК України щодо обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з чим він був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 10 722,70 грн.
Причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сумою, на яку могло бути зменшено податкове зобов'язання, є прямими збитками позивача, які з'явились внаслідок нездійснення реєстрації податкових накладних. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов'язань.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2022 року по справі № 910/3338/21, від 31 січня 2023 року по справі № 904/72/22).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача як платника податків покладено обов'язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції, беручи до уваги, що до суми вартості товарів за договором включено суму податку на додану вартість.
Суд зазначає, що саме на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну на здійснену господарську операцію та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента покупця таких товарів/послуг на те, що це зобов'язання буде виконане, оскільки саме факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних дає можливість покупцю право віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
У постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі № 927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
За наведених обставин суд дійшов висновку щодо очевидності факту податкового порушення не реєстрації ПН за господарською операцією в Єдиному реєстрі податкових накладних зі сторони відповідача.
Відповідно до пункту 198.6 статті 196 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
З урахуванням пункту 198.6 статті 196 ПК України, судом встановлено, що позивач втратив право на внесення податкового кредиту у сумі 10 722,00 грн, що підтверджує факт понесення ним збитків на зазначену суму, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом в ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/155/23, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивач зазначає, що ним здійснювались заходи досудового врегулювання спору, відповідачеві направлялись вимоги про вжиття заходів з реєстрації ПН: вих. № 388/1-11 від 02.07.2024, вих. № 495/1- 11 від 02.08.2024. Доказів направлення/вручення відправлення суду не надано.
Суд дійшов висновку про доведеність наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, оскільки позивачем доведені об'єктивна та суб'єктивна сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 10 722,70 грн, а відповідачем не спростована наявність його вини.
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
За частиною 3 статтею 6 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов подано в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
На підставі платіжної інструкції № 834 від 02.05.2025 за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто, без урахування коефіцієнту 0,8, відтак, у більшому розмірі, ніж встановлено законом (переплата - 605,60 грн).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За клопотанням позивача переплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн може бути повернутий. Решта судового збору у розмірі 2422,40 грн відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Еко Енерджи Груп» (пров. Анатолія Пашкевича, 1, оф. 9, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 42836180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» (вул. Степанська, 9, м. Костопіль, Рівненський район, Рівненська область, 35001, код ЄДРПОУ 32358806)
10 722,70 грн збитків,
2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 28 липня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз