адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
25.07.2025 Справа № 917/886/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В., розглянувши справу № 917/886/25
за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул. Решетилівська, 26/1, м. Полтава, 36007
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12", пр. Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 102 571,34 грн,
Без виклику учасників справи
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області звернулось до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12" з вимогами про визнання недійсними додаткових угод до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року: №2/7Юр/8 від 26.01.2021 року, №3/8Юр/9 від 27.01.2021 року, №4/9Юр/11 від 28.012021 року, №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року, №6/11Юр/13 від 29.01.2021 року та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 102 571,34 грн (вх. № 918/25).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внесення змін до умов договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року шляхом укладення численних додаткових угод, відбулося з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) та прав замовника, тому вказані додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): протокол №1-ГП засідання тендерного комітету ГУ ДСНС України в Полтавській області від 23.11.2020 року, звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-13-013864-с від 24.12.2020 року, договір №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року (з додатком №1), додаткову угоду №1/6Юр/6 від 25.01.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, додаткову угоду №2/7Юр/8 від 26.01.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, додаткову угоду №3/8Юр/9 від 27.01.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, додаткову угоду №4/9Юр/11 від 28.01.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, додаткову угоду №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, додаткову угоду №6/11Юр/13 від 29.01.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, додаткову угоду №7/153Юр/148 від 18.10.2021 року до договору про постачання природного газу №182Юр/176 від 24.12.2020 року, Вимогу Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про усунення виявлених порушень (вих. №152105-14/8192023 від 20.09.2023 року), рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року по справі №440/15362/23, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року по справі №440/15362/23, лист - претензію щодо відшкодування витрат з доказами направлення (вих. №61-01-9463/61-05 від 12.12.2024 року), меморіальний ордер №-6 за лютий 2021 року, меморіальний ордер №-6 за березень 2021 року, меморіальний ордер №-6 за квітень 2021 року, меморіальний ордер №-6 за травень 2021 року, акти №778 від 22.02.2021 року, №779 від 22.02.2021 року, №784 від 22.02.2021 року, №786 від 22.02.2021 року, №787 від 22.02.2021 року, №789 від 22.02.2021 року, №791 від 22.02.2021 року, №1588 від 22.03.2021 року, №2371 від 27.04.2021 року, №2926 від 25.05.2021 року, рахунки на оплату №1057 від 22.02.2021 року, №1058 від 22.02.2021 року, №1061 від 22.02.2021 року, № 1062 від 22.02.2021 року, №1063 від 22.02.2021 року, №1064 від 22.02.2021 року, №1065 від 22.02.2021 року, №2062 від 12.03.2021 року, №2935 від 27.04.2021 року, №3560 від 25.05.2021 року, платіжні доручення: №132 від 22.02.2021 року, №134 від 22.02.2021 року, №135 від 22.02.2021 року, №136 від 22.02.2021 року, №138 від 22.02.2021 року, №137 від 22.02.2021 року, №139 від 22.02.2021 року, №181 від 12.03.2021 року, №275 від 09.04.2021 року, №380 від 27.04.2021, №381 від 27.04.2021 року, №401 від 13.05.2021 року, №511 від 25.05.2021 року, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-37/1 від 25.01.2021 року, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-42 від 26.01.2021 року, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-45/2 від 27.01.2021 року, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-47 від 28.01.2021 року, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-47/2 від 29.01.2021 року, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-47/5 від 29.01.2021 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
01.05.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12" про визнання недійсними додаткових угод до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року: №2/7Юр/8 від 26.01.2021 року, №3/8Юр/9 від 27.01.2021 року, №4/9Юр/11 від 28.012021 року, №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року, №6/11Юр/13 від 29.01.2021 року та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 102 571,34 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 справу № 917/886/25 розподілено судді Тимощенко О. М.
Суд ухвалою від 06.05.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.
Копія ухвали суду від 06.05.2025 року, що була направлена на адресу місцезнаходження відповідача - проспект Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031, повернулась до суду 21.05.2025 року без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 16.05.2025 року).
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 06.05.2025 року є 16.05.2025 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Суд звертає увагу, що з 16.06.2025 року по 18.07.2025 року включно суддя Тимощенко О. М. перебувала у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - позивач, споживач) проведено торги (процедура закупівлі UA-2020-11-13-013684-с) щодо закупівлі природного газу (код за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо).
Зі звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-13-013684-с вбачається, що учасниками закупівлі стали:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" - ціна пропозиції до початку аукціону - 456 307, 20 грн з ПДВ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" - ціна пропозиції до початку аукціону - 589 396,80 грн з ПДВ.
За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" з остаточною ціновою пропозицією 456 307, 20 грн.
В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області було укладено договір №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 (далі - договір №182Юр/176, а. с. 33 - 37), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачу протягом 01.01.2021 - 31.12.2021 року товар: природний газ (код за ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо (природний газ)) (далі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору №182Юр/176).
Постачальник передає споживачу газ в обсягах 99 025 куб. м.
Постачання газу здійснюється для потужностей споживача за наступною адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1 (п. 1.2 договору №182Юр/176).
Загальна вартість даного договору складає 456 307,20 грн, у тому числі: 324 023,74 грн за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік; 132 283,46 грн за рахунок відшкодування орендарів (п. 2.1 договору №182Юр/176).
Ціна газу з урахуванням вартості з урахуванням послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,00 м3 газу та без ПДВ складає 3 840,00 грн. Разом 4 608,00 грн. ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін (п. 2.2 договору №182Юр/176).
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.2 договору, на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість газу за цим договором визначається, як сума місячних вартостей газу (п. 2.3 договору №182Юр/176).
Зміна ціни природного газу визначається у додаткових угодах до даного договору (п. 2.5 договору №182Юр/176).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє в частині постачання газу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 2.5 договору №182Юр/176).
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (замовника);
2) зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 11.2 договору №182Юр/176).
У разі настання причин для зміни умов договору на підставі пунктів 2, 3, 6 пункту 11.2, для узгодження можливості внесення таких змін до договору, постачальник повинен надати відповідні підтверджуючі документи (п. 11.3 договору №182Юр/176).
Усі зміни та доповнення до договору оформляються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п. 11.6 договору №182Юр/176).
Після укладення договору №182Юр/176 сторонами укладено шість додаткових угод, якими було зменшено обсяг поставки газу, зменшено ціну договору та збільшено ціну газу за 1000 м3 , зокрема:
1) додатковою угодою № 1/6Юр/6 від 25.01.2021 року внесено зміни до пункту 1.2., 2.1. та 2.2. договору № 182Юр/176, а саме: зменшено обсяг поставки газу до 90 030 куб. м., зменшено ціну Договору до 456 302,65 грн, у тому числі ПДВ 20% - 76 050,44 грн, у тому числі: 324 02ІЗ,74 грн - за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік, 132 278,91 грн. - за рахунок відшкодування орендарів та збільшено ціну газу за 1000 куб. м. до 5068,34 грн з ПДВ.
Додаткова угода №1/6Юр/6 від 25.01.2021 року набрала чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що її положення поширюються на відносини між сторонами з 25 січня 2021 року (а. с. 38);
2) додатковою угодою № 2/7Юр/8 від 26.01.2021 року внесено зміни до пункту 1.2., 2.1. та 2.2. договору № 182Юр/176, а саме: зменшено обсяг поставки газу до 81 852 куб. м., зменшено ціну договору до 456 297,89 грн, у тому числі ПДВ 20% - 76 049,65 грн, у тому числі: 324 023,74 грн - за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік, 132 274,15 грн - за рахунок відшкодування орендарів та збільшено ціну газу за 1000 куб. м. до 5574,67 грн з ПДВ.
Додаткова угода № 2/7Юр/8 від 26.01.2021 року набрала чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що її положення поширюються на відносини між сторонами з 26 січня 2021 року (а. с. 39);
3) додатковою угодою № 3/8Юр/9 від 27.01.2021 року внесено зміни до пункту 1.2., 2.1. та 2.2. договору № 182Юр/176, а саме: зменшено обсяг поставки газу до 74 417 куб. м., зменшено ціну договору до 456 293,79 грн, у тому числі ПДВ 20% - 76 048,97 грн, у тому числі: 324 023,74 грн - за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік, 132 270,05 грн - за рахунок відшкодування орендарів та збільшено ціну газу за 1000 куб. м. до 6131,58 грн з ПДВ.
Додаткова угода №3/8Юр/9 від 27.01.2021 року набрала чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що її положення поширюються на відносини між сторонами з 27 січня 2021 року (а. с. 40);
4) додатковою угодою №4/9Юр/11 від 28.01.2021 року внесено зміни до пункту 1.2., 2.1. та 2.2. договору № 182Юр/176, а саме: зменшено обсяг поставки газу до 67 658 куб. м., зменшено ціну договору до 456 293,67 грн, у тому числі ПДВ 20% - 76 048,95 грн, у тому числі: 324 023,74 грн - за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік, 132 269,93 грн - за рахунок відшкодування орендарів та збільшено ціну газу за 1000 куб. м. до 6 744,12 грн з ПДВ.
Додаткова угода №4/9Юр/11 від 28.01.2021 року набрала чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що її положення поширюються на відносини між сторонами з 28 січня 2021 року ( а. с. 41);
5) додатковою угодою №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року внесено зміни до пункту 1.2., 2.1. та 2.2. договору № 182Юр/176, а саме: зменшено обсяг поставки газу до 61 512 куб. м., зменшено ціну договору до 456 287,40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 76 047,90 грн, у тому числі: 324 023,74 грн. - за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік, 132 263,66 грн - за рахунок відшкодування орендарів та збільшено ціну газу за 1000 куб. м. до 7 417,86 грн з ПДВ.
Додаткова угода №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року набрала чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що її положення поширюються на відносини між сторонами з 29 січня 2021 року (а. с. 42);
6) додатковою угодою №6/11Юр/19 від 29.01.2021 року внесено зміни до пункту 1.2., 2.1. та 2.2. договору № 182Юр/176, а саме: зменшено обсяг поставки газу до 55 925 куб. м., зменшено ціну договору до 456 286,48 грн, у тому числі ПДВ 20% - 76 047,75 грн, у тому числі: 324 023,74 грн - за рахунок кошторисних призначень на 2021 рік, 132 262,74 грн - за рахунок відшкодування орендарів та збільшено ціну газу за 1000 куб. м. до 8 158,90 грн з ПДВ.
Додаткова угода №6/11Юр/19 від 29.01.2021 року набрала чинності з моменту підписання та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що її положення поширюються на відносини між сторонами з 30 січня 2021 року (а. с. 43).
На підтвердження коливання цін на ринку та змін ціни на газ у межах 10 % постачальник надав експертні висновки Київської торгово-промислової палати №Ц-37/1 від 25.01.2021 року, №Ц-42 від 26.01.2021 року, №Ц-45/2 від 27.01.2021 року, №Ц-47 від 28.01.2021 року, №Ц-47/2 від 29.01.2021 року, №Ц-47/5 від 29.01.2021 року (а. с. 108 - 113).
18.10.2021 року сторонами укладено додаткову угоду № 7/153Юр/148 про розірвання договору про постачання природного газу № 182Юр/176 від 24.12.2020 року. Вказаною додатковою угодою сторони підтвердили виконання постачальником поставку 48 291 м3 природного газу (а. с. 44).
Меморіальними ордерами № 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" за лютий - травень 2021 року (а. с. 74 - 83) та нижче наведеними первинними документами засвідчено отримання споживачем природного газу на загальну суму 340 953,93 грн:
1. Акт №778 від 22.02.2021 року (обсяг природного газу - 13,84356 тис.м3),
2. Акт №779 від 22.02.2021 року (обсяг природного газу - 0,39463 тис|.м3),
3. Акт №784 від 22.02.2021 року (обсяг природного газу - 0,39464 тис.м3),
4. Акт №786 від 22.02.2021 року (обсяг природного газу - 0,39463 тис|.м3),
5. Акт №787 від 22.02.2021 року (обсяг природного газу - 0,39464 тис.м3),
6. Акт №789 від -22.02.2021 року (обсяг природного газу - 0,39463 тис.м3),
7. Акт №791 від 22.02.2021 року (обсяг природного газу - 0,78927 тис.м3),
8. Акт № 1588 від 12.03.2021 року (обсяг природного газу - 15,384 тис.м3),
9. Акт №2371 від 27.04.2021 року (обсяг природного газу - 12,56 тис.м3),
10. Акт №2926 від 25.05.2021 року (обсяг природного газу - 3,741 тис.м3) (а. с. 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 102, 106).
Вказану суму - 340 953,93 грн споживач повністю сплатив постачальнику (відповідачу), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків та платіжних доручень:
рахунки на оплату: № 1057 від 22.02.2021 року, № 1058 від 22.02.2021 року, № 1061 від 22.02.2021 року, № 1062 від 22.02.2021 року, № 1063 від 22.02.2021 року, № 1064 від 22.02.2021 року, № 1065 від 22.02.2021 року, №2062 від 12.03.2021 року, № 2935 від 27.04.2021 року, № 3560 від 25.05.2021року;
платіжні доручення: № 132 від 22.02.2021 року на 63 791,12 грн, № 134 від 22.02.2021 року на 2 000,12 грн, № 135 від 22.02.2021 року на 2 199,98 грн, № 136 від 22.02.2021 року на 2 419,70 грн, №138 від 22.02.2021 року на 2 661,50 грн, № 137 від 22.02.2021 року на 2 927,32 грн, № 139 від 22.02.2021 року на 6 439,57 грн, № 181 від 12.03.2021 року на 58 252,18 грн, №255 від 24.03.2021 року на 45 000,00 грн, №275 від 09.04.2021 року на 22 264,28 грн, № 380 від 27.04.2021 року на 23 791,72 грн, №381 від 27.04.2021 року на 60 793,09 грн, №401 від 13.05.2021 року на 17 890,92 грн, №511 від 25.05.2021 року на 30 522,43 грн (а. с. 84 - 107).
Як вбачається, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.08.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (далі - відповідач постачальник), а також змінено місцезнаходження на м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 59.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області в період з 16.05.2023 року по 07.08.2023 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області за період з 01.01.2021 року по 31.03.2023 року.
За результатами проведено аудиту на адресу позивача надійшла вимога Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про усунення виявлених порушень від 20.09.2023 № 152105-14/819-2023 (далі - Вимога, а. с. 45 - 47).
Пунктом 2 Вимоги зобов'язано Головне управління ДСНС України у Полтавській області забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216-222 Господарського кодексу України втрат Головного управління, заподіяних внаслідок завищення вартості послуг, внаслідок збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків на загальну суму 102 571,34 грн, вжити заходів щодо повернення ТОВ "Екотехноінвест" по договору про постачання природного газу від 24.12.2020 № 182Юр/176 - 102 571,34 грн;
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі № 440/15362/23, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року у справі № 440/15362/23 за позовом Головного управління ДСНС України у Полтавській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 2 Вимоги від 20.09.2023 № 152105- 14/819-2023 (а. с. 48 - 65).
Дане рішення набрало законної сили 04.12.2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги споживач зазначив, що надані відповідачем експертні висновки не містять точної інформації про коливання цін на природній газ станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписаний спірних додаткових угод. Жоден наведених документів не містить будь якої інформації саме про факт коливання цін на природній газ у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару. Укладення додаткових угод жодним чином не відповідає принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності, спотворює результати публічних закупівель та нівелює економію, яку було досягнуто під час підписання договору №182Юр/176. Той факт, що ТОВ "Квінтіс пром 12" у зв'язку з укладенням додаткових угод зобов'язано поставити меншу кількість товару, ніж було передбачено договором, внаслідок завищення ціни товару, не може стати обґрунтованою підставою для того, щоб визнати такі дії сторін договору правомірними та такими, що відповідають приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.
Позивач вказує, що відповідно до договору №182Юр/176 без змін Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області за постачання аналогічної кількості товару підлягало сплаті 238 382,73 грн, проте, з урахуванням Додаткових угод споживачем сплачено 340 953,93 грн, а тому сума зайво сплачених коштів внаслідок укладання додаткових угод № №1 - 6 до договору №182Юр/176 становить 102 571,34 грн.
З метою досудового врегулювання спору Головним управлінням ДСНС України у Полтавській області було направлено рекомендованим листом до ТОВ "Квінтіс Пром 12" лист-претензію від 12.12.2024 року № 61-01-9463/61-05 з вимогою здійснити відшкодування втрат грошових коштів у сумі 102 571,34 грн (а. с. 66 - 68).
Однак, як зазначає позивач, 05.01.2025 року до Головного управління повернулось поштове відправлення за закінченням терміну зберігання. У зв'язку із вказаним 22.01.2025 року лист-претензію від 12.12.2024 №61-01-9463/61-05 було повторно скеровано відповідачу, 16.02.2025 року поштове відправлення повернулось до Головного управління, у довідці про причини повернення відправлення наявна відмітка про відсутність адресата за вказаною адресою (а. с. 69 - 73).
Отже, позивач, посилаючись на те, що внесення зазначених змін до умов договору шляхом укладення численних додаткових угод (№№2 - 6), відбулося з порушенням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" та прав споживача, тому додаткові угоди №2/7Юр/8 від 26.01.2021 року, №3/8Юр/9 від 27.01.2021 року, №4/9Юр/11 від 28.01.2021 року, №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року та №6/11Юр/13 від 29.01.2021 року мають бути визнані судом недійсними, грошові кошти в сумі 102 571,34 грн (надлишково сплачені кошти) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що і є причиною виникнення спору.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на дату укладання договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).
В силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону).
Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.
Аналогічні положення вказані і у розділі ХІ договору № 182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року.
Зокрема, у підпункті 11.2.2 договору №182Юр/176 встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано збільшенням ціни товару.
Для внесення змін до договору постачальник надав споживачу експертні висновки Київської торгово-промислової палати №Ц-37/1 від 25.01.2021 року, №Ц-42 від 26.01.2021 року, №Ц-45/2 від 27.01.2021 року, №Ц-47 від 28.01.2021 року, №Ц-47/2 від 29.01.2021 року, №Ц-47/5 від 29.01.2021 року (а. с. 108 - 113), які носять інформаційний характер та містять інформацію про те, що згідно з інформацією, що розміщена на сайті ТБ Українська енергетична біржа", станом на певну дату встановлено певний рівень цін (з урахуванням ПДВ) на природний газ.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі № 440/15362/23, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року у справі № 440/15362/23, встановлено наступне:
"- порушення вимог частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», який діяв на момент проведення закупівлі, пункту 5.1 розділу 5 Договору №182Юр/176 від 24.12.2020 при внесенні змін до істотних умови додатковими угодами № 2/7Юр/8 від 26.01.2021; № 3/8Юр/9 від 27.01.2021; №4/9Юр/11 від 28.01.2021; №5/10Юр/12 від 29.01.2021 та № 6/11 Юр/13 від 29.01.2021 - безпідставне збільшення ціни за 1 куб. м природного газу до 5 574,67 грн з ПДВ, до 6 131,58 грн з ПДВ, до 6 744,12 грн з ПДВ, до 7 417,86 грн з ПДВ, до 8 158,90 грн з ПДВ відповідно на загальний відсоток 67,1, що призвело до сплати завищення вартості товару на загальну суму 102 571,34 грн, чим завдано втрат Головному управлінню (аркуш 36 Акту ревізії)".
Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Обставини, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі № 440/15362/23 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що до спірного договору за вказаними додатковими угодами протягом зазначеного вище періоду часу граничну ціну природного газу збільшено більше, ніж на 10 % від початкової граничної ціни, визначеної у договорі.
При укладенні спірних додаткових угод не обґрунтовано документально неврахування вказаних у експертних висновках мінімальних ринкових цін на товар та підстав для застосування збільшеної ціни товару.
Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна товару, указана у тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення; жодного доказу щодо розміру ринкової ціни товару на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.
Вказані експертні висновки Київської торгово - промислової палати не є належними доказами наявності установлених ЗУ "Про публічні закупівлі" підстав для внесення змін до договору щодо збільшення ціни на товар, оскільки вони не містять інформації щодо дати та первісної ціни та дати, коли збільшилася ціна. Вони також не містять інформації щодо коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору до дати укладання спірних додаткових угод. У них не вказано даних щодо ціни товару на дату укладення договору між сторонами.
Ціна за одиницю товару, визначена в договорі, є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни товару на ринку.
Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанова від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).
Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
Відтак, усі зміни, внесені спірними додатковими угодами до договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Як вбачається з норм Закону України "Про публічні закупівлі", не будь-який документ уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише той, який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як встановлено судом, сторони уклали договір шляхом застосування процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону №922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.
Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Тобто положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов'язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.
Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Позивач, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII.
Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22, постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 від 24.01.2024).
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/232/22 вказав, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Судом встановлено, що при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема, споживач мав беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна гранична одиниці товару збільшилась на 67,1 % від початкової вартості товару.
З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає, що укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - ТОВ "Кінтіс пром 12") оспорюваних додаткових угод, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару в період виконання умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
Отже, позов в цій частині суд задовольняє.
Суд встановив, що на підставі спірного договору постачальником відповідно до актів поставлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області природний газ у кількості 48 291 м3 загальна вартість товару з ПДВ становить 340 953,93 грн.
Відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень споживачем сплачено відповідачу 340 953,93 грн.
Виходячи з умов договору щодо ціни товару сума надміру сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням недійсності оскаржуваних додаткових угод, складає 102 571,34 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка природного газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.
Таким чином, грошові кошти в сумі 102 571,34 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути в дохід місцевого бюджету в особі позивача, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області підтверджений належними та допустимим доказами та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази, зазначає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому судом задовольняються.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №2/7Юр/8 від 26.01.2021 року до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12") та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
3. Визнати недійсною додаткову угоду №3/8Юр/9 від 27.01.2021 року до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12") та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
4. Визнати недійсною додаткову угоду №4/9Юр/11 від 28.01.2021 року до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12") та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
5. Визнати недійсною додаткову угоду №5/10Юр/12 від 29.01.2021 року до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12") та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
6. Визнати недійсною додаткову угоду №6/11Юр/13 від 29.01.2021 року до договору №182Юр/176 про постачання природного газу від 24.12.2020 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12") та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.
7. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12" (проспект Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Решетилівська, 26/1, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 38610079) до Державного бюджету України грошові кошти в сумі 102 571,34 грн.
7. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківнтіс пром 12" (проспект Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Решетилівська, 26/1, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 38610079) 18 168,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати накази із набранням рішенням законної сили.
8. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення складено та підписано 25.07.2025 року (після виходу судді з відпустки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя О. М. Тимощенко