79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
23.07.2025 Справа № 914/406/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали за заявою Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ, (77304, Івано-Франківська область, м. Калуш, пр-т. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 38472755)
про грошові вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260)
у розмірі 33 076,00 грн.
у справі №914/406/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, кв.3, ідент. код 36348550)
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260)
Представники сторін:
Ініціюючий кредитор: Бонтлаб В.В.
ГУ ДПС у Львівській області: Мандзиняк Г.В.
ГУ ДПС у Івано-Франківській області: Гаврилець О.Б.
ТОВ «Мокап»: Шокало В.С.
ПП «Оскарпарк»: Козій І.Ю.
ПП «Капітель-Львів»: Прокіпчук О.Б.
ТОВ «А-Тера»: Єремов М.С.
Калуський ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ: не з'явився
Боржник: Ботвінцев Г.А.
Розпорядник майна: Косякевич С.О.
17 лютого 2025 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, кв.3, ідент. код 36348550) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260).
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) ініціюючий кредитор просить призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
Арбітражним керуючим Косякевичем Сергієм Олексійовичем подано заяву-згоду з додатками на призначення його розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ».
Ухвалою суду від 24.02.2025 заяву ТОВ «Спектр-Агро» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 19.03.2025.
У судове засідання 19.03.2025 з'явився представник ініціюючого кредитора та арбітражний керуючий.
24.02.2025 представник ТОВ «Спектр-Агро» сформував в системі «Електронний суд» заяву за вх.№ 4806/25 на виконання вимог ухвали суду. Представник ініціюючого кредитора просив відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ», визнати вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 1 897 415,58 грн та призначити арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича розпорядником майна.
Представник боржника у судове засідання не з'явися, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, кв.3, ідент. код 36348550) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) у розмірі 1 897 415,58 грн, з яких: 1 528 454,33 грн - заборгованості (четверта черга), 266 681,25 - пеня (яка не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство) (шоста черга), 30 280,00 грн - судового збору та 72 000,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260); введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 40 від 31.01.2013, адреса для листування: 04211, м. Київ, а/с №5). Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) у встановленому законодавством порядку. Попередє засідання суду призначено на 23.04.2025.
В судове засідання 23.04.2025 сторони та розпорядник майна з'явилися.
Ухвалою суду від 18.06.2025 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Косякевича С.О. від 20.05.2025 за вх.№13177/25 про витребування доказів задоволено. Клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Косякевича С.О. від 17.04.2025 за вх.№10097/25 про витребування доказів задоволено. Зобов'язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО- ГАЛИЧ-ІФ" (ЄДРПОУ 41838260, 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172) - Стрихуляка Костянтина Володимировича ( АДРЕСА_1 ) надати розпоряднику майна арбітражному керуючому Косякевичу С.О. документи. Клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Косякевича С.О. від 17.04.2025 за вх.№1657/25 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" та його посадовим особам без згоди з розпорядником майна арбітражним керуючим Косякевичем С.О. укладати договори чи інші правочини щодо дострокового припинення права оренди земельними ділянками. Попереднє засідання суду відкладено на 23.07.2025.
15 квітня 2025 канцелярією суду зареєстровано заяву Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ за вх.№1601/25 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 33 076,00 грн, в т.ч. 6 056,00 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 16.04.2025 заяву Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ за вх.№1601/25 від 15.04.2025 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 33 076,00 грн прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 23.04.2025.
Підстави відкладення розгляду заяви викладено в відповідних ухвалах суду.
У судове засідання 23.07.2025 сторони та розпорядник майна з'явилися.
Представник Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ у судове засідання не з'явився.
ТОВ «АГРО-ГАЛИЧ-ІФ» вимоги вказаного кредитора визнаються у повному обсязі.
Розпорядник майна також повідомив, що ним визнано повністю заборгованість перед Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено термін кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
У заяві про визнання грошових вимог Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління МЮ просить визнати вимоги у розмірі 27 020,00 грн та 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви та включити до реєстру вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Агро Галич-ІФ» складають 27 020,00 грн, з яких:
- 26 800 грн виконавчого збору згідно постанови про стягнення виконавчого збору №73447599 у виконавчому проваджені № 73694177 відкритому 28.11.2023.
- 220 грн виконавчих витрат згідно постанови про стягнення виконавчих витрат №73447599 у виконавчому проваджені № 73694208 відкритому 28.11.2023.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Питання стягнення виконавчого збору з боржника за постановою державного виконавця врегульовано статтями 3, 26, 27, 42, 45 Закону № 1404-VІІ.
За змістом статті 26, частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VІІІ у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника такого збору та одночасно виносить відповідну постанову (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, встановлений законом обов'язок боржника сплатити виконавчий збір є елементом змісту процесуальних правовідносин примусового виконання виконавчого документа. За загальним правилом розмір виконавчого збору визначається при відкритті виконавчого провадження у постанові державного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частини друга, третя статті 27 Закону № 1404-VІІ).
Тож, сплата виконавчого збору є обов'язком (зобов'язанням) боржника та в силу закону охоплюється змістом грошових зобов'язань боржника у процедурі банкрутства, визначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 КУзПБ, отже за певних умов може бути вимогою органу державної виконавчої служби (кредитора) щодо грошових зобов'язань до боржника (боржника у виконавчому провадженні).
Частиною першою статті 45 Закону № 1404-УІІ, що регламентує розподіл стягнутих з боржника грошових сум, передбачено, зокрема, що у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, а виконавчий збір за виконавчими документами про стягнення аліментів - у четверту чергу.
Сума виконавчого збору, що визначена державним виконавцем у постанові при відкритті виконавчого провадження, фіксує розрахунок такої санкції на час відкриття виконавчого провадження та не є сумою, яка гарантовано може бути стягнена за наслідками виконання рішення, зокрема у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами, а отже, підлягають примусовому виконанню в встановленому законом порядку.
Таким чином набуття права на стягнення суми виконавчого збору закон пов'язує з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору за умови, що така постанова не була скасована.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав,
- передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню.
Тобто умовами фактичного стягнення виконавчого збору є: 1) здійснення державним виконавцем примусового виконання рішення у виконавчому провадженні; 2) фактичне повне чи часткове виконання виконавчого документа.
Дана правова позиція міститься в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 918/56/20 від 19.01.2023, який аналізуючи зміст наведених норм доходить узагальнюючого висновку, що грошове зобов'язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов'язання (стаття 1 КУзПБ) зі сплати виконавчого збору, обумовлене фактичним стягненням з боржника суми боргу за відповідним виконавчим документом або виконанням (повним/частковим рішення немайнового характеру), в цьому контексті право вимоги органу державної виконавчої служби до боржника у справі про банкрутство на суму виконавчого збору виникає у розмірі 10 % фактично стягнутої суми за відповідним виконавчим документом або у визначеному постановою державного виконавця розмірі за умови виконання (повного/часткового) рішення немайнового характеру.
Щодо віднесення витрат виконавчого провадження до грошового зобов'язання, визначення підстав їх виникнення і розміру, як грошової вимоги кредитора у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 42 Закону № 1404-VІІІ кошти виконавчого провадження, яке здійснюється органом державної виконавчої служби, складаються зі) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, (частини друга, третя статті 42 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція № 512/5) витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову.-про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крій випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
Види та розміри витрат виконавчого провадження, алгоритм їх визначення встановлюються Міністерством юстиції України, зокрема затверджені наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5 (зі змінами).
Сплата витрат виконавчого провадження є обов'язком (зобов'язанням боржника перед органом державної виконавчої служби та в силу закону охоплюється змістом грошових зобов'язань боржника у процедурі банкрутства, визначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 КУзПБ, і за певних умов може бути вимогою органу державної виконавчої служби (кредитора) щодо грошових зобов'язань до боржника (боржника у виконавчому провадженні).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1404-VIII розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача. До третьої і четвертої черги розподілу віднесені інші- грошові суми, що підлягають стягненню з боржника, у тому числі на користь стягувачів у виконавчих провадженнях.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (частина друга статті 45 Законом № 1404-VIII). :
У пункті 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) визначено, що у разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахуванні! виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець невідкладно складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.
Отже, у цих приписах Інструкції № 512/5, що кореспондують відповідним положенням Закону № 1404-VIII, регулятор акцентував, що відрахування коштів на погашення витрат виконавчого провадження здійснюється до розподілу коштів між стягувачами в порядку черговості, передбаченої статтею 46 вказаного Закону.
Системне тлумачення наведених вище норм, дає підстави для висновку, що при розподілі стягнутих з боржника грошових сум компенсація витрат виконавчого провадження (не покритих авансовим внеском стягувача) здійснюється у другу чергу, після повернення авансового внеску стягувача на організацію і проведення виконавчих дій, та не ставиться в залежність від самого факту задоволення чи розміру фактично задоволеної вимоги стягувача або суми стягнутої у виконавчому провадженні у зв'язку з виконанням якого понесені такі витрати.
В силу особливостей розрахунку витрат виконавчого провадження, визначених Законом № 1404-VIII, Інструкцією № 512/5 та наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5, мінімальні витрати виконавчого провадження слід вважати понесеними органом виконавчої служби на підставі винесеної державним виконавцем постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, адже ці витрати є обов'язковими в силу спеціальних законодавчих приписів щодо відкриття виконавчого провадження, порядку вчинення і оформлення виконавчих дій, вимог до користування автоматизованою системою виконавчого провадження тощо.
Водночас, оскільки законодавство не містить вичерпного переліку додаткових витрат виконавчого провадження, а їх розмір залежить від особливостей примусового виконання конкретного виконавчого провадження, заявлення таких витрат органом державної виконавчої служби на підставі відповідної постанови державного виконавця, як грошової вимоги до боржника у справі про банкрутство, потребує додаткового обґрунтування з наданням заявником відповідних документів на їх підтвердження, як кредиторських вимог у розумінні статей 1, 45 КУзПБ.
Верховний Суд наголошує на тому, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника безвідносно до того, чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов'язку відшкодовувати витрати, що булй понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу (аналогічні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 750/4352/17, від 19.06.2019 у справі № 750/7053/17, від 08.08.2019 у справі № 751/4365/17, від 01.10.2020 у справі № 703/1111/17).
Аналізуючи зміст наведених норм Верховний Суд дійшов такого узагальнюючого висновку, що грошове зобов'язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов'язання (стаття 1 КУзПБ) зі сплати витрат виконавчого провадження виникає на підставі постанови державного виконавця про визначення/стягнення таких витрат та не залежить від фактичного (повного/часткового) задоволення вимог стягувача за виконавчим документом у зв'язку з виконанням якого такі витрати понесено, отже в цьому контексті грошові вимоги органу державної виконавчої служби до боржника у справі про банкрутство на суму витрат виконавчого провадження виникають у розмірі визначеному у відповідній постанові державного виконавця за умови їх належного документального підтвердження кредитором.
На виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають вищезазначені виконавчі провадження.
27.11.2023 до Калуського відділу ДВС надійшов наказ Господарського суду Івано- Франківської області № 909/439/23 від 13.11.2023 про: Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" звільнити земельну ділянку загальною площею 109,32 га (частина земельної ділянки площею 12,9905 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0767; земельна ділянка площею 15,8684 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0763; земельна ділянка площею 16,0588 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0762; земельна ділянка площею 24,5686 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0764; земельна ділянка площею 24,8337 га із кадастровим номером 2622887800:02:002:0765; частина земельної ділянки площею 15 га із кадастровим номером 2622887800:002:0766), що розташована на території с. Томашівці Калуського району Івано- Франківської області.
28.11.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
28.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 220 грн.
28.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 26 800 грн.
29.12.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
У межах зазначеного виконавчого провадження стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат не проводилося.
За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Враховуючи наведені обставини, дослідивши долучені до заяви з грошовими вимогами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви до боржника у загальному розмірі 33 076,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (77304, Івано-Франківська область, м. Калуш, пр-т. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 38472755) про визнання кредиторських вимог.
2. Визнати грошові вимоги Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (77304, Івано-Франківська область, м. Калуш, пр-т. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 38472755) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172; код ЄДРПОУ 41838260) у розмірі 33 076,00 грн, з яких: 27 020,00 грн. (основного боргу) - як вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів, 6 056,00 грн. (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами) - як вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст складений 28.07.2025
Суддя Чорній Л.З.