просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
28 липня 2025 року м. Харків Справа № 913/162/25
Провадження №17/913/162/25
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», м. Київ,
до першого відповідача Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ», м. Сватове Луганської області,
другого відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , м. Сватове Луганської області,
про стягнення 169477,63 грн.
Суддя Господарського суду Луганської області Фонова О.С.
Без виклику представників сторін.
Обставини справи: 23.05.2025 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема «Електронний суд») Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 22.05.2025 №б/н до Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (далі - ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ», відповідач-1) та фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) з вимогами стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.06.2021 в сумі 169477,63 грн, з яких: 146290,56 грн - заборгованість за кредитом; 23187,07 грн - заборгованість за відсотками.
Також позивач просить стягнути з відповідачів сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Фермерським господарством «РАЙАГРОПРОДУКТ», як Позичальником, зобов'язань з повернення сум кредиту, сплати відсотків за Кредитним договором № б/н від 30.06.2021, виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки № P1625044391085798906 від 30.06.2021, який укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , як Поручителем.
Позов обґрунтовано нормами статей 530, 543, 553, 559, 639, 610, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, а також умовами Кредитного договору № б/н від 30.06.2021 та договору поруки № P1625044391085798906 від 30.06.2021.
Ухвалою від 28.05.2024 Господарський суд Луганської області зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - ЄІБД ВПО) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сватівським РВ УМВС України в Луганській області 07.07.1998 (паспорт (ID картка) документ № НОМЕР_2 , дата видачі 13.09.2017, орган, що видав 4455), РНОКПП НОМЕР_3 , а саме: дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адресу, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.
Міністерство соціальної політики України листом № 14365/0/290-25/13 від 13.06.2025, який надійшов на адресу електронної пошти суду 17.06.2025 вх.№ 69/2025, повідомило, що станом на 04.06.2025, згідно з відомостей внесених до ЄІБД ВПО, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 15.02.2024, номер телефону: НОМЕР_4 .
Ухвалою суду від 28.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/162/25. Суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 2, 5, 7 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
06.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 06.06.2025 № б/н, в якому останній не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяві, зокрема, з огляду на таке:
- з 08.03.2022 Сватівська міська територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією РФ. Внаслідок цього ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ» повністю втратило контроль над майном (земельні ділянки, техніка, посіви, врожай 2021 року) і можливість ведення господарської діяльності та отримання доходу.
- згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, вторгнення РФ з 24.02.2022 є форс-мажорною обставиною. Через це виконання зобов'язань за кредитним договором стало неможливим через втрату джерела доходу;
- після окупації відповідач-2 виїхав на підконтрольну Україні територію. 01.03.2023 АТ КБ «ПриватБанк» запропонував зміну умов договору з нібито більш сприятливими умовами. Проте нова ставка з 01.03.2023 становила 25% річних замість попередніх 16% за договором від 30.06.2021 № б/н, що погіршило умови позичальника. Графік погашення боргу не був наданий.
- через чат-бот «Приват24 для бізнесу» відповідач-2 отримав інформацію, що на 01.03.2023 проценти по рахунку № НОМЕР_5 становили 15418,38 грн, але на кінець дня сума 14120,12 грн була сформована, як помилково нарахована. Тож сума несплачених відсотків з останнього платежу клієнта 24.02.2023 до моменту реструктуризації 01.03.2023 складала 534,95 грн, клієнт сплачує її 01.04.2023 разом з нарахованими % за березень (з тілом кредиту за Графіком 2334,33 грн), а далі, щомісяця лише тіло кредиту, згідно з Графіком та поточні нараховані відсотки. Відповідно наданий Графік погашення заборгованості не відповідав дійсності;
- з 24.06.2024 АК КБ «ПриватБанк» заблокував всі рахунки, а також доступ до мобільного додатку «Приват24 для бізнесу», тому відповідач-2 не має можливості надати підтвердження звернення до позивача.
Відповідач-2 через підсистему «Електронний суд» також подав клопотання про витребування доказів від 06.06.2025 № б/н, в якому з посиланням на ст. 81 ГПК України просить витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» копії листування ОСОБА_1 з представниками АК КБ «ПриватБанк» через чат-бот мобільного застосунку «Приват24» для бізнесу з 01.03.2022 по теперішній час та записи телефонних розмов ОСОБА_1 з представниками АК КБ «ПриватБанк».
Ухвалою від 17.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про витребування доказів № б/н від 06.06.2025, оскільки у поданому клопотанні відповідач-2 не обґрунтував вжиття заходів для самостійного отримання відповідних документів, не надав доказів звернення до позивача з вимогою їх надати, а також не навів причин, які унеможливлюють їх самостійне отримання, що є порушенням вимог частини 4 статті 80 та частини 2 статті 81 ГПК України.
07.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 06.03.2025 № б/н, в якій останній не погоджується з доводами відповідача, що висвітлені у відзиві, та заперечує проти них, з огляду на таке:
- з урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).
У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження №61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов'язковість договору;
- Верховний Суд у справі № 910/9258/20 та інших подібних справах наголошує на тому, що «форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов'язання», тобто лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) для всіх, навіть не можна вважати універсальним форс-мажорним сертифікатом, бо згідно ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат ТПП України, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Таким чином, відповідачі не надали суду індивідуального сертифікату ТПП України, що стосується конкретного, чітко визначеного договору і жодними належними доказами не підтвердило наявність форс-мажорних обставин, які виникли під час дії кредитного договору.
Таким чином, окупація та військовий стан в Україні не звільняють Позичальника та Поручителя від виконання основного зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів.
В пункті 6 Заяви-анкети викладено всю інформацію про умови реструктуризації боргу за Договором, зокрема умови погашення та розмір процентної ставки починаючи з 01.01.2023 року був встановлений у розмірі 25% річних. З підписанням Заяви-анкети, позичальником підтверджені запропоновані зміни умов кредитного договору.
Крім того, відповідачем-1 після зміни істотних умов договору здійснювалось часткове погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, що має своє відображення у розрахунку заборгованості та банківських виписках, що підтверджують факт прийняття відповідачем змін до договору.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконав, доказів сплати заборгованості по кредитному договору відповідачами не надано, що підтверджено наявними в матеріалах письмовими доказами, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Щодо повідомлення учасників справи.
Позивач, його представник та відповідач-2 отримували ухвали від 28.05.2025 та від 17.06.2025 у справі №913/162/25 через свої електронні кабінети підсистеми «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в їх електронний кабінет: 29.05.25 12:00, 30.05.25 00:02 та 18.06.25 12:02, які сформовані у підсистемі «Електронний суд».
Щодо відповідача-1 суд зазначає, що він не скористався наданим йому правом на судовий захист, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Із даних комп'ютерної програми «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що наразі електронний кабінет відповідачем-1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не зареєстровано.
Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1413075 від 26.05.2025, що місцезнаходження юридичної особи - відповідача-1 - Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 35767187) є: АДРЕСА_2. Інформація для здійснення зв'язку: НОМЕР_8; НОМЕР_10, НОМЕР_9. Інформація про адресу електронної пошти відсутня.
Суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 №10211 продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб, тобто до 07.08.2025.
Вся територія Сватівської міської територіальної громади Луганської області з 08.03.2022 (UA44100110000061602) перебуває під тимчасовою окупацією військ Російської Федерації, відповідно до Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному веб-сайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в м. Сватове Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Сватове Луганської області наразі є неможливим.
Пунктом 21 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України визначено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Відповідно до ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, за для забезпечення можливості участі відповідача-1 у розгляді даної справи суд розміщував оголошення про прийняття ухвал від 28.05.2025 та 17.06.2025 у цій справі на офіційному веб-сайті Судової влади України у розділі «Інші» - «Повідомлення для учасників справ які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях» (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Крім того, суд 29.05.2025 намагався повідомити відповідача-1 про відкриття провадження у цій справі шляхом телефонограм за номерами телефонів: НОМЕР_8; НОМЕР_10, НОМЕР_9, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позивачем у позовній заяві, однак зв'язок з відповідачем-1 встановити не вдалось. Так номери телефонів: НОМЕР_8 та НОМЕР_10 не доступні, а під час телефонного дзвінка на номер телефону: НОМЕР_9 було встановлено, що абонент є сторонньою особою, яка повідомила про відсутність будь-якої поінформованості щодо ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ».
Отже, з метою належного повідомлення відповідача-1, суд здійснював таке повідомлення за всіма наявними засобами зв'язку з відповідачем-1.
Враховуючи викладене суд вважає, що вичерпав всі можливі засоби повідомлення відповідачів у справі, тому вважає, що вони були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідачі у встановлений судом строк відзиву із викладенням власної правової позиції до суду не надали.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевказане, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.
Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1413075 від 26.05.2025, що засновником та керівником Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 35767187) є ОСОБА_1 (а.с. 117, 118).
21.03.2008 керівник Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» ОСОБА_1 підписав у ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву на відкриття поточного рахунку № НОМЕР_6 (а. с. 89).
30.06.2021 відповідач-1 підписав Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантійні платежі» (далі - Заява, Договір) в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, SMS-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг», було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_7 (а.с. 90-96).
Заявку складено в електронній формі та підписано кваліфікованим електронним підписом - керівником Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» ОСОБА_1 (відповідачем-1), що підтверджується копією відповідного електронного протоколу, та прирівнюється до укладання договору в письмовій формі ( а. с. 103).
Згідно з цією Заявою відповідач-1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати його умови (далі - Договір).
Умови кредитування в Заявці повністю аналогічні умовам, вказаним в Умовах та правилах надання банківських послуг.
Підписанням цієї Заяви Клієнт, на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України, у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» «Умов та правил надання банківських послуг», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережах Інтернету за адресою: http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявою становить кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Підписанням цієї Заяви Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок». Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладання електронного цифрового підпису у «Приват24 для бізнесу», примірник якої направлено Клієнту у системі «Приват24 для бізнесу».
Клієнт підтвердив ознайомлення із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов, що розміщені на сайті Банку за адресою: http://privatbank.ua/terms, у редакції, чинний на дату підписання цієї Заяви.
Згідно з п. 3.2.1.1.1. Договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
Як визначено у п. 3.2.1.1.2. Договору, розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту, складає від 10000 до 2000000 гривень.
Згідно з п. 3.2.1.1.3. Договору, Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється Дебетове сальдо.
Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (далі - Дебетове сальдо).
Відповідно до п. 3.2.1.1.4. Договору, Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок» (далі - Заява) в Cистемі «Приват24 для бізнесу» із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заяви в системі «Приват24 для бізнесу» із використанням КЕП.
Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.
Згідно з п. 3.2.1.1.5. Договору, Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Для розрахунку розміру Ліміту державні/комунальні підприємств надають також рішення органу виконавчої влади/органу місцевого самоврядування.
У випадку зниження Банком Ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов'язується здійснювати погашення Кредиту в порядку, передбаченому п.п. 3.2.1.4.1 - 3.2.1.4.15 цього Договору.
У п. 3.2.1.1.6. Договору сторони узгодили, що Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, про що за 3 календарні дні направляє Клієнту повідомлення в спосіб, визначений п. 3.2.1.1.7 цих Умов.
Згідно з п. 3.2.1.1.7. Договору, сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, які дають змогу встановити дату відправлення такого повідомлення Клієнту (системи клієнт-банк, систему «Приват24 для бізнесу», SMS-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.
Відповідно до п. 3.2.1.1.8. Договору, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.1.6.1 цього Договору.
У п. 3.2.1.2.2. Договору зазначено, що Клієнт зобов'язаний:
- використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 цих Умов (п. 3.2.1.2.2.1.);
- сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку (3.2.1.2.2.2.);
- Повернути Кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього Договору (3.2.1.2.2.3.).
Згідно з п. 3.2.1.3.1. Договору, обов'язковою умовою надання кредиту Клієнту - юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим кредитом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між Банком та Поручителем.
Як встановили сторони у п. 3.2.1.3.2. Договору, у випадку невиконання Клієнтом зобов'язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.
У п. 3.2.1.4.2. Договору сторони визначили, що з користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.
Відповідно до п. 18 Тарифів, які розміщені на офіційному сайті Банку за адресою: https://privatbank.ua/terms, що наведені в підрозділі « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), здійснюється щоденне нарахування процентів у розмірі 16,5% при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів.
Пунктом 3.2.1.4.3. Договору встановлено, що Сторони домовились, що сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта.
Згідно з п. 3.2.1.4.4. Договору, сума заборгованості по Кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими.
Пунктом 3.2.1.4.5. Договору передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по Кредиту.
У п. 19 Тарифів, які розміщені на офіційному сайті Банку за адресою: https://privatbank.ua/terms, які наведені в підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), визначено, щоденне нарахування процентів у розмірі 33 % у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнулінню (з моменту виникнення простроченої заборгованості).
Відповідно до п. 3.2.1.5.6. Договору, терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.
У п. 3.2.1.6.1. Договору сторони встановили, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заявки та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 3.2.1.6.2. Договору).
Банком відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок, а саме: 30.06.2021 - 0,00 грн, 06.07.2021 - 420000 грн, 10.09.2021 - 440000 грн, 01.03.2022 - 206761,12 грн, 26.05.2022 - 130000,00 грн, що підтверджується Довідкою Банку від 22.05.2025 № б/н про розміри встановлених кредитних лімітів відповідачу-1 (а. с. 84).
З виписки по рахунку боржника вбачається, що ним було витрачено 484497,26 грн, а сплачено 338206,70 грн (а.с. 66-67).
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором 30.06.2021 між АТ КБ «ПриватБанк», як кредитором, та фізичною особою ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки № Р1625044391085798906 від 30.06.2021 (далі - Договір поруки).
У розділі «Терміни та визначення» Договору поруки визначено, що:
- Позичальник: ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ», юридична адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРОПУ 35767187;
- Кредитний договір: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» №б/н від 30.06.2021, якою позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою: http://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов'язань якого укладається цей Договір поруки.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором:
- по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку НОМЕР_6 (IBAN - НОМЕР_7 ) у розмірі 100000,00 (сто тисяч) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2000000,00 грн (два мільйона) гривень;
- по поверненню Кредитору кредиту у строк до 30.06.2022, зазначених у Заявці на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;
- по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом:
- в розмірі 16,5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;
- по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил;
- по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил;
- по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил;
- по сплаті пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання, відповідно до п. 3.2.1.5.2 Умов та Правил;
- по сплаті штрафу в розмірі 1 % від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.7 Умов та Правил, відповідно до п.3.2.1.5.3. Умов та Правил;
- по сплаті штрафу у розмірі 5% відсотків від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням, відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов та Правил;
- по сплаті штрафу, який розраховується за такою формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми використаного ліміту, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань по Кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку в судові органи, відповідно до п. 3.2.1.5.5. Умов та Правил;
- по відшкодуванню Кредитору витрат, що передбачені законодавством, Кредитним договором та цим Договором;
а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, який було укладено між Кредитором та Позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому (в подальшому по тексту цього Договору - «Кредитний договір»).
Згідно з п. 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.3 Договору поруки визначено, що вказані зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в Кредитному договорі.
У п. 1.4. Договору поруки встановлено, що при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору.
Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору і заперечень щодо нього не має (п. 1.5 Договору поруки).
Сторони визначили у п. 1.6 Договору поруки, що до Поручителя, який виконав зобов'язання Позичальника за Кредитним договором переходять всі права Кредитора за Кредитним договором, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором.
Відповідно до п.2.1.2. Договору поруки, у випадку невиконання Позичальником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконання(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п.2.1.1 цього договору та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний позичальник у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
У п.2.4 Договору поруки сторони передбачили, що Поручитель зобов'язаний:
- виконати зобов'язання Позичальника, зазначені в цьому Договорі (п.п.2.4.1.);
- Негайно повідомляти про будь-які дії щодо зміни реєстрації місця проживання та/або фактичного місця проживання та інших змін, що можуть вплинути на виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором (п.п.2.4.2.).
Згідно з п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
Відповідно до п. 4.2 Договору поруки зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4 цього Договору. Сторони узгодили, що зміни, передбачені п.1.4 цього Договору, окрім змін що стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту Поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Поручителя; інформування у Системі «Приват24» або «Приват24 для бізнесу»; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. Поручитель, погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору не потребують додаткового інформування.
Для доказу вручення повідомлення буде достатнім довести, що повідомлення мало вірно вказану адресу і було отримане Поручителем, або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони та наявний звіт у Банку щодо отримання такого повідомлення Поручителем. Сторони домовились, що після отримання повідомлення про зміну умов Договору Поручитель в разі незгоди із такою зміною зобов'язаний направити Кредитору відповідь щодо незгоди протягом одного дня. З моменту отримання Банком такого повідомлення Поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання Позичальником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Відсутність відповіді Поручителя щодо його незгоди із запропонованими змінами є фактом надання Поручителем згоди на зміни та доповнення до цього Договору та їх погодженням шляхом мовчазної згоди.
Договір поруки складено в електронній формі та підписано кваліфікованим електронним підписом фізичною особою ОСОБА_1 (відповідача-2), що підтверджується копією відповідного електронного протоколу, та прирівнюється до укладання договору у письмовій формі ( а.с. 101).
Як вбачається з банківської виписки по рахунку з 01.03.2023 відбулось перенесення заборгованості (проведення реструктуризації) на суму 233433,46 грн (банківська виписка по рахунку, а.с. 66-67).
З метою врегулювання простроченої заборгованості між сторонами було погоджено зміни до умов Договору.
Так, позивачем додано до матеріалів справи свій лист до ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ» з Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 30.06.2021 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТКБ «Приватбанк», що розміщені в мережі інтернет на офіційному сайті АТКБ «Приватбанк» за адресою https://privatbank.ua/terms (далі - Пропозиція) (а.с. 100).
Пунктом 1. Пропозиції було встановлено, що сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 233433,46 грн, при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за Кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за Кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню Позичальником в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 01.09.2025 (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором (п. 2. Пропозиції).
Підпунктом 3.1. Пропозиції було встановлено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти у наступному розмірі, що застосовується при відсутності порушення Позичальником умов Кредитного договору: починаючи з 01.03.2023 року за ставкою 25 % річних.
У випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за Кредитом, встановлених умовами Кредитного договору, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку проценти від суми простроченої заборгованості за Кредитом в наступних розмірах: починаючи з 01.03.2023 року за ставкою 33 % річних, починаючи з 1-го дня прострочення (п.п. 3.2. Пропозицій).
Відповідно до підпункту 3.3. Пропозиції нарахування процентів та їх сплата Позичальником здійснюється на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
У підпункті 3.4. Пропозиції сторони визначили, що комісія за управління фінансовим кредитом Банком не нараховується, та Позичальником не сплачується.
Сторони узгодили, що Банк має право, на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за Договором, відступивши від положень Договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов'язань за Договором (п.п. 3.5. Пропозиції).
Пунктом 4 Пропозиції сторони узгодили, що заборгованість Позичальника за Кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 28.02.2023 року (включно) та які не були сплачені, підлягає повернення згідно з Графіком погашення заборгованості.
Так, згідно з Графіком погашення заборгованості сума кредиту до погашення: щомісяця з 01.04.2023 по 01.12.2023 складає 2334,33 грн, щомісяця з 01.01.2024 по 01.08.2025 складає 9948,74 грн, 01.09.2025 складає 13450,29 грн, всього - 233433,46 грн; сума нарахованих до 28.02.2023 та не сплачених процентів до погашення: щомісячно з 01.04.2023 по 01.02.2024 складає 1284,87 грн, 01.03.2024 складає 1284,81 грн, всього - 15418,38 грн. Разом заборгованість складає 248851,84 грн.
Проценти за користування кредитом починаючи з 01.03.2023 нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
Усі інші умови Кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України (п. 5. Пропозиції).
Відповідно до п. 5. Пропозицій застосування інших умов кредитування за Кредитним договором, які передбачають реструктуризацію заборгованості Позичальника та та/або прощення будь-якої частини заборгованості Позичальника за Кредитним договором в тому числі, внаслідок внесення змін до законодавства України, та які не передбачені Кредитним договором та цією пропозицією про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, можуть бути застосовані до правовідносин за Кредитним договором виключно за умови досягнення згоди Сторін за Кредитним договором та внесення змін до Кредитного договору.
Цей лист, підписаний особисто представником АТ КБ «Приватбанк», не має дати документу, але за його змістом йдеться про нарахування процентів станом на 01.03.2023.
01.03.2023 керівник ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ» ОСОБА_1, з використанням кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується копією відповідного електронного протоколу та прирівнюється до укладання договору в письмовій формі, підписав Заяву-анкету про зміну умов договору, яка за своїм змістом збігається з умовами, запропонованими Банком у вказаному вище листі (а.с. 102).
На підставі цієї підписаної Заяви-анкети про зміну умов договору та подальших дій банку по реструктуризації боргу, відбулися зміни до кредитного договору на такі:
- строк кредитування продовжується до 01.01.2025;
- графік погашення: 2022 рік - по 0,5 % від сальдо щомісячно; 2023 рік - по 2 % від сальдо щомісячно, далі - рівними частинами щомісяця,;
- нараховані та несплачені проценти/комісії - сплата рівними частинами протягом 12 місяців;
- розмір процентної ставки: 0,0001% до 31.12.2023 року (включно), надалі починаючи з 01.01.2023 року: «Кредитний ліміт на рахунок», кредитний ліміт «Підприємницький» - 25% річних; «Овердрафт» (за офертою) - 20% річних.
Боржник підтвердив, що запропоновані зміни умов кредитного договору для нього прийнятні, та він має можливість виконати зобов'язання перед банком в повному обсязі (а.с. 88).
Банком було погоджено зміни умов Договору Протоколом рішення про довгострокову реструктуризацію від 01.03.2023 (а.с. 104-105).
Після зміни істотних умов Договору (проведення реструктуризації) відповідач-1 зобов'язання з повернення кредитних коштів згідно з Графіком виконав частково, а саме всього сплачено 87142,90 грн (банківська виписка по рахунку, а.с. 66-67).
Після реструктуризації кредиту відповідач-1 також частково сплатив проценти за користування кредитом в сумі 95599,14 грн (банківська виписка по рахунку - а.с. 69-81).
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, позивач надіслав відповідачам повідомлення-вимогу від 18.02.2024 № 10630LG26S0SF на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зазначена відповідачем-2 в п.4.2 Договору поруки (а.с. 96-99).
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що відповідач-1 належним чином не виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов'язання відповідача-1 були забезпечені порукою, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором від 30.06.2021 № б/н в сумі 169477,63 грн, з яких: 146290,56 грн - заборгованість за кредитом та 23187,07 грн - заборгованість за відсотками.
Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору від 30.06.2021 №б/н в частині своєчасного повернення кредитних коштів.
Доказів сплати кредитної заборгованості разом із процентами на час прийняття рішення Позичальником не надано.
Поручителем також доказів погашення кредитної заборгованості разом із процентами, як солідарного з Позичальником боржника, суду не представлено.
Відповідач-1 не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.
Відповідач-2 проти позову заперечує повністю з підстав, викладених вище у відзиві.
Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача-2.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору (ч. 2 ст. 634 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Як встановлено статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Як встановлено судом, відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1413075 від 26.05.2025, що засновником та керівником Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 35767187) є ОСОБА_1 (а.с. 117, 118).
21.03.2008 керівник ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ» ОСОБА_1 відкрив поточний рахунок № НОМЕР_6 у ПАТ КБ «ПриватБанк».
30.06.2021 відповідач-1 підписав у системі «Приват24 для бізнесу» електронну Заяву на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» і «Гарантійні платежі», чим приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» і Тарифів Банку, розміщених на сайті http://privatbank.ua.
Заява була підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 та прирівнюється до письмового договору. Підписання Заяви означає повну згоду Клієнта з умовами, які разом із Заявою та анкетою про приєднання становлять кредитний договір.
Клієнт погодився на право Банку самостійно встановлювати та змінювати розмір кредитного ліміту відповідно до Умов та внутрішніх документів.
Договір набрав чинності з моменту підписання Заяви, примірник якої Клієнт отримав у «Приват24 для бізнесу».
За цією Заявкою істотними є наступні умови кредитного договору: мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта; вид кредиту: овердрафтовий кредит; розмір поточного ліміту: 420000 грн 00 коп.; мінімальний розмір ліміту: 10000 грн 00 коп.; розмір відсоткової ставки: 16,5 % річних; строк надання кредиту: 12 місяців, тобто до 30.06.2022.
Позичальнику Банком були встановлені такі кредитні ліміти на рахунок UA173047950000026003060024301: з 30.06.2021 - 0,00 грн, 06.07.2021 - 420000 грн, 10.09.2021 - 440000 грн, 01.03.2022 - 206761,12 грн, 26.05.2022 - 130000,00 грн, що підтверджується відповідною Довідкою Банку від 22.05.2025 № б/н про розміри встановлених кредитних лімітів відповідачу-1 (а. с. 84).
Враховуючи вищевикладене, позивачем доведений факт, що 30.06.2021 ним встановлено відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 420000 грн, в подальшому - 440000,00 грн.
Відповідач-1 станом на 01.03.2023 використав кредитні кошти у межах наданого ліміту в сумі 233433,46 грн, однак, ці кошти та проценти за їх користування своєчасно не повернув.
Як встановлено судом, за наслідками звернення відповідача-1 до банку 01.03.2023 між ними погоджені нові умови кредитування за кредитним договором, починаючи 01.04.2023 з новим графіком погашення заборгованості за кредитом та процентами, визначено кінцевий термін повернення кредиту до 01.01.2025 (включно).
Крім того, погоджено, що нарахована до 31.12.2022 (включно), підтверджена угодою про реструктуризацією боргу та не сплачена заборгованість по процентам в сумі 15418,38 грн підлягала поверненню згідно з Графіком погашення заборгованості (а.с.100).
Наявними в матеріалах справи банківськими виписками підтверджується, що відповідач-1 порушив нові умови кредитування в частині сплати кредиту відповідно до нового Графіку погашення кредиту, сплативши лише 87142,90 грн (233433,46 грн - 146290,56 грн).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частини 1 та 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, операційна діяльність банку - сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку, проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
Операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до пункту 13 частини 3 Положення первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018). Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.236 ГПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі №925/636/22 від 04.05.2023 дійшов висновку: «Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц). Ураховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.».
Таким чином, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, відповідачем-1 умови кредитного договору з урахуванням Заяви-анкети про зміну умов договору від 01.03.2023 щодо своєчасного повернення кредитних коштів не дотримані, заборгованість за кредитом станом на 18.03.2025 складає 146290,56 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1 за період з 30.06.2021 по 20.05.2025 (а.с. 24-25).
Доказів повного повернення кредиту за Договором № б/н від 30.06.2021 з урахуванням Заяви-анкети про зміну умов договору від 01.03.2023 відповідач-1 суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості за Договором № б/н від 30.06.2021 та Заяви-анкети про зміну умов договору від 01.03.2023 кредитних коштів в сумі 146290,56 грн, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками судом враховано таке.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У п. 3.2.1.2.2.2. Договору зазначено, що Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
У п. 3.2.1.4.2. Договору сторони визначили, що за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.
Згідно з п. 3.2.1.4.5. Договору, у разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по Кредиту.
Відповідно до п. 18 Тарифів, які розміщені на офіційному сайті Банку за адресою: https://privatbank.ua/terms, які наведені в підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), щоденне нарахування процентів у розмірі 16,5% при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів.
У п. 19 Тарифів визначено, щоденне нарахування процентів у розмірі 33 % у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнулінню (з моменту виникнення простроченої заборгованості).
За наслідками звернення відповідача-1 до банку 01.01.2023 між ними погоджені нові умови кредитування за кредитним договором починаючи 01.01.2023.
Так, у п. 6: строк кредитування продовжується до 01.01.2025; нараховані та несплачені проценти/комісії - сплата рівними частинами протягом 12 місяців; розмір процентної ставки: 0,0001% до 31.12.2023 року (включно), надалі починаючи з 01.01.2023 року: «Кредитний ліміт на рахунок», кредитний ліміт «Підприємницький» - 25% річних; «Овердрафт» (за офертою) - 20% річних. Проценти за користування кредитом починаючи з 01.01.2023 нараховуються та сплачуються позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.
За користування кредитними коштами нараховані позивачем проценти сплачувались відповідачем-1 несвоєчасно та не в повному обсязі.
Згідно з даними виписок по рахунку та наданого позивачем розрахунку заборгованості, всього нараховано процентів за користування кредитом за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 на суму 118786,20 грн; сплачено процентів на загальну суму 95599,14 грн; останні платежі в рахунок погашення заборгованості по процентам проведені: 07.08.2024 на суму 6502,86 грн, 10.08.2024 на суму 30,47 грн, 31.08.2024 на суму 0,01 грн, 30.04.2025 на суму 0,01 грн.
На підтвердження того, що станом на 19.05.2025 загальний залишок заборгованості за процентами за користування кредитом становить 23187,07 грн до матеріалів справи надано банківську виписку по рахунку відповідача-1 за період з 30.06.2021 по 20.05.2025 (а.с. 69-81).
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 30.06.2021 до 19.05.2025 складає 23187,07 грн (а.с. 106-107).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором та банківських виписок вбачається, що нарахування процентів здійснено позивачем у межах строку кредитування, оскільки позичальником було підписано електронним цифровим підписом заяву-анкету про зміну умов договору 01.03.2023. В п.6 цієї заяві-анкети визначено, що: нараховані та несплачені проценти платяться рівними частинами протягом 12 місяців; розмір процентної ставки становить 0,0001% до 31.12.2022 року (включно), надалі починаючи з 01.01.2023 року «Кредитний ліміт на рахунок» - 25% річних. З підписанням Заяви-анкети, позичальником підтверджені запропоновані зміни умов кредитного договору.
Крім того, відповідачем-1 після зміни істотних умов кредитного договору здійснювалось часткове погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що має своє відображення у розрахунку заборгованості та банківських виписках, що підтверджують факт прийняття відповідачем змін до договору.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок відсотків за кредитним договором, суд дійшов висновку, що розрахунок відсотків є правильним, відтак позовні вимоги про стягнення 23187,07 грн заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд враховує таке.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Згідно з п. 3.2.1.3.1. Договору №б/н від 30.06.2021, обов'язковою умовою надання кредиту Клієнту - юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим кредитом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між Банком та Поручителем.
У п. 3.2.1.3.2. Договору №б/н від 30.06.2021 встановлено, що у випадку невиконання Клієнтом зобов'язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Як встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань відповідачем-1 за договором №б/н від 30.06.2021 між АТ КБ «ПриватБанк», як кредитором (позивачем), та фізичною особою ОСОБА_1 , як поручителем (відповідачем-2) було укладено Договір поруки № Р1625044391085798906 від 30.06.2021 (далі - Договір поруки) (а.с. 85-86).
У Договорі поруки зазначено, що Позичальником є ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ». Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» від 30.06.2021, якою Позичальник на підставі ст. 634 ЦК України приєднався до Умов та Правил банківського обслуговування, розміщених на сайті АТ КБ «ПриватБанк» у редакції, чинній на дату підписання, разом із заявою на відкриття рахунку становить Кредитний договір між Банком і Позичальником, у забезпечення виконання якого укладено цей Договір поруки.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Судом встановлено, що до подачі позовної заяви до суду Поручителем (відповідачем-2) також не повідомлено Банку власної актуальної адреси місця проживання/реєстрації.
Останнім відомим позивачу місцем реєстрації відповідача-2 також є місто Сватове Луганської області, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, тому це об'єктивно унеможливлює надіслання поштовим оператором будь-яких листів, вимог або повідомлень відповідачу-2.
Суд звертає увагу, що поручитель - фізична особа ОСОБА_1 , є також засновником та керівником позичальника Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ», що свідчить про його обізнаність про укладений 30.06.2021 кредитний договір, про оновлення істотних умов цього договору згідно з Заявою-анкетою про зміну умов договору від 01.03.2023, про розмір використаних кредитних коштів та про наявність заборгованості за цим договором, адже останній і підписував від імені Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» всі перелічені документи.
Крім того, у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, позивач надіслав відповідачам повідомлення-вимогу від 18.02.2024 № 10630LG26S0SF на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зазначена відповідачем-2 в п.4.2 Договору поруки (а.с. 96-99).
З огляду на викладене вище, суд не приймає до уваги доводи відповідача-2 щодо збільшення розміру відсотків судом та неможливості їх оплати.
Крім того, відповідачем-1 після зміни істотних умов договору здійснювалось часткове погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, що має своє відображення у розрахунку заборгованості та банківських виписках, що підтверджують факт прийняття відповідачами змін до договору.
Суд також враховує, що із даних комп'ютерної програми «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що наразі електронний кабінет відповідачем-1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не зареєстровано.
Крім того, суд 29.05.2025 намагався повідомити відповідача-1 про відкриття провадження у цій справі шляхом телефонограм за номерами телефонів: НОМЕР_8; НОМЕР_10, НОМЕР_9, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позивачем у позовній заяві, однак зв'язок з відповідачем-1 встановити не вдалось. Так номери телефонів: НОМЕР_8 та НОМЕР_10 не доступні, а під час телефонного дзвінка на номер телефону: НОМЕР_9 було встановлено, що абонент є сторонньою особою, яка повідомила про відсутність будь-якої поінформованості щодо ФГ «РАЙАГРОПРОДУКТ».
Також, із даних комп'ютерної програми «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що наразі електронний кабінет відповідачем-2 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі зареєстровано 30.05.2025 вже після того, як суд 29.05.2025 повідомив відповідача-2 - ОСОБА_1 про відкриття провадження у цій справі шляхом телефонограми за номером телефону: НОМЕР_4 .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не є перешкодою для реалізації права Банку звернення в будь-який час за захистом своїх порушених прав безпосередньо до суду щодо повернення боргу відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, як до Боржника, так і до Поручителя.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 (поручитель) взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки не виконав.
Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України).
Оскільки зобов'язання позичальника - Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» на користь Банку не виконані, поручитель - фізична особа ОСОБА_1 , як солідарний боржник, відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник.
На дату звернення позивача з позовом, обставин припинення поруки з підстав визначених умовами договору поруки та чинним законодавством судом не встановлено.
Доказів, що спростовують розмір заборгованості або доказів щодо її повної сплати відповідачем-2 до суду не надано.
Щодо посилання відповідача-2 на те, що згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, вторгнення РФ з 24.02.2022 є форс-мажорною обставиною, суд зазначає таке.
Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указами Президента неодноразово продовжувався. Останній раз строк дії воєнного стану в Україні Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 було продовжено з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб, тобто до 07.08.2025.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Разом з тим, відповідачем-1 не надано доказів звернення до відповідного органу з вимогою про посвідчення обставин непереборної сили, до матеріалів справи не надано сертифіката Торгово-промислової палати України (Регіональної ТПП), яким би засвідчувалася дія обставин непереборної сили щодо невиконання ним своїх обов'язків за Договором.
Посилання відповідача-2 на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, суд відхиляє з огляду на таке.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до теперішнього часу.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки:
- лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;
- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання;
- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що:
- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);
- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні;
- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
У постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 Верховний Суд виснував, що:
- лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;
- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;
- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання;
- той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії Російської Федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання та необхідності дотримання всієї процедури підтвердження обставин непереборної сили, зокрема, отримання індивідуального сертифікату ТТП.
Матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачами на адресу позивача повідомлення про настання форс-мажорних обставин.
Суд звертає увагу, що стан війни не є підставою для невиконання зобов'язання. У разі наявності обставин непереборної сили, відповідачам треба було повідомити про це позивача та звертатись до відповідних органів для підтвердження факту настання цих обставин саме для позивача в частині неможливості виконання умов цього кредитного договору.
Інші доводи відповідача жодним чином не спростовують обставин та підстав заявлених грошових вимог, не спростовують законність таких вимог.
З огляду на вказане, враховуючи положення Договору поруки № Р1625044391085798906 від 30.06.2021, суд вказує, що обов'язок з повернення за договором №б/н від 30.06.2021 з урахуванням Заяви-анкети про зміну умов договору від 01.03.2023 заборгованості в сумі 169477,63 грн, яка складається з: 146290,56 грн - заборгованості за кредитом; 23187,07 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, наявний як у відповідача-1, як позичальника, так і у відповідача-2, як поручителя, з урахуванням чого суд зазначає про стягнення вказаних сум у солідарному порядку з них обох.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України)
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Положеннями ст.79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог та про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором №б/н від 30.06.2021 в загальній сумі 169477,63 грн, яка складається з: 146290,56 грн - заборгованість за кредитом та 23187,07 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд звертає увагу, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
З урахуванням викладеного, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з першого відповідача в сумі 1211,20 грн та з другого відповідача в сумі 1211,20 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35767187) та фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 146290,56 грн - заборгованість за кредитом та 23187,07 грн - заборгованість за відсотками.
3. Стягнути з Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35767187) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя Олена ФОНОВА
вих. №
28.07.2025
Надруковано 1 прим.:
1- до справи;
2- позивачу - АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) - до електронного кабінету «Електронний суд»
3- представнику позивача - адвокату Христян О.М. - до електронного кабінету «Електронний суд»
4-відповідачу-1 - Фермерського господарства «РАЙАГРОПРОДУКТ» (АДРЕСА_2) не направляється відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта»; + повідомлення на сайті суду
5- відповідачу-2 - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) не направляється відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта»; до електронного кабінету «Електронний суд»
Внесено до ЄДРСР
28.07.2025
__________ Світлана АВІЛОВА