ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/4588/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітерна-УА» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, офіс 347; ідентифікаційний код: 32851134)
до Компанії I.S.E.A. S.R.L. (40050, Італія, м. Болонья, вул. віа Е. Галетті, буд. 9)
про стягнення 13464,00 євро
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
11.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітерна-УА» з вимогами до Компанії I.S.E.A. S.R.L. про стягнення 13464,00 євро.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він на виконання умов Договору №01/11-2024 від 21.11.2024 сплатив відповідачу попередню оплату у сумі 13464,00 євро. Однак, відповідач у встановлений Договором №01/11-2024 від 21.11.2024 строк не поставив позивачу товар, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 13464,00 євро.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4588/25; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), зупинено провадження у справі №910/4588/25 до надходження виконаного доручення про вручення судових документів від Єдиної канцелярії судових виконавців Апеляційного суду Риму Міністерство юстиції.
26.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що Договір №01/11-2024 від 21.11.2024 між сторонами ніколи не укладався. Насправді між сторонами було укладено Договір №02/11-2024 від 28.11.2024. Відповідач пояснив, що відбулася хакерська атака на бази даних компанії відповідача і були надіслані електронні листи з банківськими реквізитами на оплату товару відповідача на рахунки у банках Польщі, що не належать компанії відповідача і жодного відношення до компанії відповідача не мають. Зокрема такі листи були надіслані з електронної адреси sales.iseaitaly@aruba.it, що не має нічого спільного з компанією відповідача. Як стало відомо відповідачу, саме на ці 11(тринадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) євро.
Таким чином, як вказує відповідач, Договір поставки від 21 листопада 2024 року за номером 01/11-2024, на який посилається позивач як на підставу виникнення зобов'язань у відповідача, останнім ніколи не укладався із позивачем, відповідач ніколи не мав і не має відкритих рахунків у банках Польщі чи інших фінансових установах Польщі, а відповідно, ніколи не отримував від позивача грошових коштів на польські рахунки у польських банках.
01.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
08.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.
10.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів.
22.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, які суд долучив до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на необхідність розгляду справи №910/4588/25, суд вважає за доцільне поновити провадження у справі №910/4588/25.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 §1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Проте, з огляду правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин даної справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.
Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ст. 2, 3, 230, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Поновити провадження у справі №910/4588/25.
2. Здійснювати розгляд справи №910/4588/25 за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання у справі на 03.09.25 о 16:55 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13.
4. Зобов'язати сторін надати суду оригінали документів, долучених до заяв по суті справи (для огляду у судовому засіданні).
5. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
6. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя О.М. Спичак