ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2025Справа № 910/4741/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гео-Ментор"
доАкціонерного товариства "Райффайзен Банк"
провідновлення порушеного права
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаБазик О.П.
від відповідачаСеменяка С.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гео-Ментор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд зобов'язати Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" зняти встановлене обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку Товариства обмеженою відповідальністю "Гео-Ментор", відкритому у Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк".
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що залежно від конкретних фактичних обставин банк повинен був достатнім чином аргументувати, на підставі чого саме позивачу встановлено неприйнятно високий ризик та за якими критеріями, оскільки представники позивача надавали всю необхідну інформацію та документи, які просив надати банк у своєму листі від 12.03.2025 №81-23/2/168166.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4741/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.05.2025.
08.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує.
Відповідач зазначає, що підписанням відповідної заяви позивач погодився на умови банківського обслуговування запропоновані банком, а також погодився на те, що в разі присвоєння йому неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та нормативними документами банку, банк має право відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити його рахунок/рахунки.
В подальшому, на виконання вимог законодавства в сфері проведення фінансового моніторингу та згідно положень укладеного між сторонами договору відповідачем проаналізовано діяльність групи клієнтів, в т.ч. і позивача, внаслідок чого було виявлено ознаки сумнівності операцій, які вказані у висновку від 11.03.2025, що свідчить про те, що банком правомірно присвоєно позивачу неприйнятно високий ризик і прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин.
За твердженнями відповідача, дії банку в процесі встановлення неприйнятно високого ризику клієнту-позивачу та при відмові від підтримання з ним ділових відносин відповідають вимогам чинного законодавства з питань фінансового моніторингу та внутрішнім нормативним документам банку, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
21.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.
22.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатковими письмовими обґрунтуваннями заперечень проти заявлених позовних вимог.
У підготовчому засіданні 22.05.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2025.
Представник позивача у судове засідання 18.06.2025 з'явився, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.06.2025 проти заявлених позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 18.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
01.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гео-Ментор" (клієнт) та Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (банк) шляхом підписання заяви про приєднання до договору банківського обслуговування №CMDLE-2891288 було укладено договір банківського обслуговування, на підставі якого відкрито ряд рахунків.
Листом від 12.03.2025 за вих.№81-23/2/168496 банк повідомив позивача про те, що використовуючи надане законодавством право банк прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем з 11.03.2025 у зв'язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику (НВР). Для можливості продовження подальшої співпраці банк поставив позивачу ряд питань, за умови надання відповіді на які банк був готовий розглянути питання щодо поновлення обслуговування. Одночасно банк повідомив, що у разі ненадання запитуваної інформації клієнту слід звернутися до відділення для закриття рахунків та звернув увагу що після закриття рахунків в банку, залишки коштів можна перерахувати на рахунки клієнта, відкриті в іншому банку, шляхом надання до банку заяви про закриття рахунку/повернення залишку коштів.
Як стверджує позивач у позовній заяві, банк безпідставно присвоїв йому такий рівень ризику та припинив надання банківських послуг не надавши підстав для встановлення НВР та не представивши доказів порушення законодавства про фінансовий моніторинг, підозрілих фінансових операцій або ненадання інформації для їх перевірки.
Крім того, позивач стверджує, що надав всю необхідну інформацію та документи, які банк вимагав у своєму листі та наголошує, що банк запитав необхідну інформацію та документи вже після прийняття рішення про відмову від підтримання ділових відносин та блокування рахунків, а внутрішня перевірка для встановлення високого рівня ризику клієнта не була проведена.
Також позивач вважає неприпустимим, що лист від 12.03.2025 про відмову в односторонньому порядку від ділових відносин з 11.03.2025, був надісланий лише 17.03.2025.
Позивач зазначає, що банком були порушені норми матеріального права, а саме Цивільного кодексу України, які регулюють порядок виконання зобов'язань та встановлюють правила щодо вимог до договорів банківського рахунку, а саме: вимоги ст.ст.203, 215, 526, 629, 651, 1058, 1075 Цивільного кодексу України.
Відповідач з доводами, наведеними позивачем у позовній заяві не погодився у повному обсязі.
Спір у справі стосується питання правомірності прийняття банком рішення про присвоєння позивачу неприйнятно високого рівня ризику та, як наслідок, про відмову від підтримання ділових відносин.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Процес отримання та використання банком інформації, необхідної для ідентифікації та вивчення клієнта, в т.ч. щодо його фінансового стану, здійснення банками фінансового моніторингу регулюють норми Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 №361-IX (Закон №361-IX); Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Національного банку України №65 від 19.05.2020 (Положення №65), Критеріями ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2022 №465 (Наказ №465).
Відповідно до ст.6 Закону №361-IX банк є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Частинами 1, 2 ст.7 Закону №361-IX визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризикорієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
За приписами ч.6 ст.7 Закону №361-IX суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Частиною 2 ст.8 Закону №361-IX визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону №361-IX фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Частинами 2, 4 ст.11 Закону №361-IX передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема, рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин. Належна перевірка здійснюється в разі: встановлення ділових відносин; наявності підозри; здійснення платіжних операцій (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка; проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень; виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта; проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.
Відповідно до ч.7 ст.11 Закону 361-IX суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Згідно ч.1 ст.12 Закону №361-IX суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим
Частиною 3 ст.12 Закону №361-IX визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №361-IX суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/ відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей. Аналогічні норми визначені також і Положенням №65.
Так, відповідно до п.п.11, 12 додатку 1 до Положення №65 передбачено, що банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП (посилені заходи належної перевірки) у разі присвоєння високого рівня ризику.
Згідно п.61 Положення №65 банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ч.6 ст.7 Закону 361-IX, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ (протидія відмиванню коштів/фінансуванню тероризму).
Відповідно до п.1 додатку 6 до Положення №65 банк зобов'язаний здійснювати посилені заходи щодо належної перевірки (ПЗНП) щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високий.
Пунктом 1 додатку 12 до Положення №65 визначено, що банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених ч.1 ст.15 Закону №361-IX.
Відповідно до п.6 додатку 12 до Положення №65 банк у разі прийняття рішення стосовно відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин закриває відповідний рахунок у разі наявності залишку коштів на рахунку після проведення завершальної (их) операції(й) за таким рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із наданими клієнтом реквізитами] або після перерахування коштів на окремий аналітичний балансовий рахунок, визначений самостійно банком відповідно до облікової політики, для подальшого обліку та повернення коштів клієнту під час його звернення до банку.
Системний аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що банк в силу Закону №361-IX є суб'єктом первинного фінансового моніторингу, на який серед іншого покладено обов'язок на постійній основі проводити моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення №65.
Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом, та в разі присвоєння клієнту неприйнятно високого ризику зобов'язаний відмовитися від підтримання ділових відносин з клієнтом.
Як встановлено судом, банківське обслуговування рахунків позивача здійснювалось на підставі заяви про приєднання до договору банківського обслуговування №CMDLE-2891288 від 01.08.2023 (Заява).
Відповідно до п.1.1 Заяви договором банківського обслуговування (договір) є укладений між банком та клієнтом договір, який складається з двох частин: а) індивідуальної частини договору: ця заява про приєднання до договору (Заява про приєднання), а також інші заяви, тарифи, додатки до договору та/або додаткові угоди, в т.ч. які змінюють умови публічної частини договору, що можуть бути підписані сторонами до договору після приєднання до договору та б) публічної частини договору: публічна пропозиція, тарифи та Правила банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб в АТ "Райффайзен Банк" (Правила), які оприлюднюються на сайті банку та визначають перелік послуг, порядок та умови надання банком послуг клієнтам малого та мікробізнесу - юридичним особам за договором, права та обов'язки банку та клієнта, порядок розрахунків та відповідальність сторін, додаткові підстави відмови від договору та/або припинення надання послуг, а також інші особливості надання окремих послуг. Публічна та індивідуальна частини нероздільно пов'язані між собою та складають єдиний договір банківського обслуговування. Будь-яке посилання на Заяву про приєднання, договір банківського обслуговування означає посилання на Заяву про приєднання, Правила, заяви, всі зміни, додатки та додаткові договори/угоди до них.
Відповідно до умов Заяви:
1.2. Заява - підписаний банком та клієнтом правочин за формою банку, яким ініціюються та визначаються особливості та додаткові умови надання окремих послуг. Заява є невід'ємною частиною договору з моменту її підписання банком та клієнтом.
1.3. Послуги - визначені Правилами послуги, що надаються банком клієнту, зокрема, з відкриття та розрахунково-касового обслуговування рахунків, випуску та обслуговування платіжних карток, дистанційного обслуговування рахунків за допомогою систем "Інтернет-Банкінгу", приймання вкладів, договірне списання коштів з поточних рахунків, в тому числі на умовах "Регулярний переказ коштів", еквайринг, інформаційні послуги тощо.
1.4. Публічна пропозиція - оприлюднена на дату підписання Заяви про приєднання на сайті банку пропозиція (оферта) банку щодо надання клієнтам малого та мікробізнесу - юридичним особам послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах.
1.5. Сайт банку - офіційний сайт банку в мережі Інтернет www.raiffeisen.ua (розділ "Документи", "Бізнесу", "Публічна пропозиція про надання банківських послуг").
2. Підписанням цієї Заяви про приєднання клієнт приймає публічну пропозицію банку про надання послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах, приєднується до договору банківського обслуговування та висловлює повну та безумовну згоду з його умовами. Договір банківського обслуговування є укладеним з дати укладення клієнтом та уповноваженою особою банку Заяви про приєднання. Підписанням Заяви про приєднання клієнт безумовно визнає, що публічна пропозиція, Заява про приєднання, Правила, тарифи, заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов'язкову силу та застосовуються до відносин Сторін так само, якби їх було викладено безпосередньо в тексті цього документу.
3. Банк самостійно встановлює Правила та змінює їхню редакцію, у тому числі визначає перелік Послуг, їхній зміст та умови надання. Правила набувають сили у відносинах сторін за договором з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на сайті банку.
5. Один раз на місяць банк вносить зміни до Правил (в тому числі шляхом викладення в новій редакції), вносить зміни до діючих тарифів, які змінюють умови обслуговування клієнта, в тому числі шляхом встановлення/затвердження нових тарифів (крім тарифів за вкладними рахунками, зміна яких може відбуватися з іншою періодичністю на розсуд банку) та оприлюднює їх першого числа кожного календарного місяця на сайті банку та у відділеннях банку.
7. Підписанням Заяви про приєднання клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з Правилами та тарифами, що є чинними на дату підписання Заяви про приєднання. В подальшому клієнт зобов'язаний перед отриманням послуг ознайомитись з чинною редакцією Правил та діючими на відповідний момент тарифами, а також першого числа кожного місяця ознайомлюватись з новими (зміненими) Правилами та тарифами банку (або з інформацією про їхню відсутність), які до набрання ними чинності оприлюднюються банком згідно з пунктами 5, 6 Заяви про приєднання. Звернення клієнта до банку для отримання послуг або вчинення клієнтом інших фактичних дій, спрямованих на отримання послуг, свідчить про згоду клієнта з чинною редакцією Правил та діючими тарифами.
Відповідно до п.12 Заяви банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання заяв, проведення операції(ій) по рахункам клієнта, а також зупинити операції та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у випадках, передбачених законодавством України, а також Правилами.
Станом на дату прийняття банком рішення про присвоєння позивачу неприйнятно високого рівня ризику та відмову від підтримання ділових відносин (11.03.2025) були чинні Правила, розміщені на сайті банку за посиланням: https://raiffeisen.ua/storage/files/pravila-yuo-z03032025.pdf (редакція, яка діяла з 03.03.2025 по 02.05.2025).
Відповідно до ст.1 розділу 1 Правил фінансовий моніторинг це сукупність заходів, які здійснюються банком, як суб'єктом фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.
Пунктом 3.1.5 ст.3 розділу 1 Правил визначено, що клієнт засвідчує та гарантує, що діяльність клієнта не пов'язана та не буде пов'язана з легалізацією злочинних доходів, фінансуванням тероризму, фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення або з корупційною діяльністю, а також з проведенням заборонених операцій, зокрема, клієнт не є санкціонованою особою; клієнт не використовує послуги банку для здійснення фінансових операцій, щодо яких є підстави вважати їх ризиковими, всі фінансові операції відповідають його реальним фінансовим можливостям, його фінансовому стану та соціальному статусу, та за своїм змістом не пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва та операцій з ознаками фіктивності, уникненням оподаткування тощо (пов'язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використанням рахунків осіб не за призначенням тощо), з уникненням виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу.
Відповідно до п.4.1 ст.4 розділу 1 Правил протягом строку дії договору банк має право витребувати, а клієнт (його представник) зобов'язаний надавати на вимогу банку документи і відомості, необхідні для здійснення банком належної перевірки клієнта (в тому числі з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта, або їх відсутність, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством України документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Також клієнт (його представник) зобов'язаний розкривати банку інформацію про зв'язки клієнта із державами, що здійснюють збройну агресію проти України в порядку та за формою, визначеною банком (зв'язки з державами-агресорами).
Пунктом 4.2 ст.4 розділу 1 Правил визначено, що протягом дії договору клієнт (його представник) зобов'язаний надавати банку інформацію та документи для здійснення належної перевірки клієнта, змісту його діяльності та фінансового стану, джерел походження коштів, з'ясування зв'язків з державами-агресорами, податкового статусу, суті, змісту та підстав здійснення відповідних операцій, а також щодо структури власності, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), щодо ідентифікації посадових осіб органів управління та контролю клієнта, уповноважених осіб клієнта, осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких діє клієнт при проведенні операції, осіб, на користь яких клієнт надав банку доручення на систематичне (два або більше разів) договірне списання коштів з рахунку та іншу інформацію чи документи відповідно до вимог законодавства України, умов договору та внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу, у тому числі вимог FATCA та/або вимог CRS.
З метою інформування клієнта про необхідність звернення до банку з метою актуалізації його даних (проведення ідентифікації) та/або про строки актуалізації даних та/або надання документів для здійснення належної перевірки клієнта, змісту його діяльності та фінансового стану, джерел походження коштів, з'ясування зв'язків з державами-агресорами, податкового статусу, суті, змісту та підстав здійснення відповідних операцій, банк може направляти повідомлення за допомогою систем дистанційного обслуговування/електронного документообігу рахунків та/або SMS-повідомлення, або повідомлення через встановлений на мобільному телефоні мобільний додаток "Viber", та/або телефонувати на номер мобільного телефону клієнта/уповноваженій особі клієнта, та/або направляти повідомлення на електронну адресу клієнта, та/або відображати повідомлення в банкоматах банку. Також клієнт зобов'язаний ознайомлюватись з інформацією про необхідність та/або строки актуалізації даних на сайті банку.
У випадку невиконання клієнтом передбачених п.4.2 ст.4 розділу 1 Правил вимог, у разі ненадання клієнтом банку документів/відомостей для актуалізації даних, з'ясування зв'язків з державами-агресорами, підтвердження податкового статусу, банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання заяв, надання доступу в системи "Клієнт-Банк", "Райффайзен Бізнес Онлайн", проведення операції(ій) по рахункам клієнта, надання всіх чи окремих послуг в системах "Клієнт-Банк", "Райффайзен Бізнес Онлайн", а також зупинити операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити рахунок/рахунки.
З метою інформування клієнта про припинення ділових відносин, банк може направляти повідомлення за допомогою систем дистанційного обслуговування/електронного документообігу рахунків та/або SMS-повідомлення, або повідомлення через встановлений на мобільному телефоні мобільний додаток "Viber", та/або телефонувати на номер мобільного телефону клієнта/уповноваженій особі клієнта, та/або направляти повідомлення на електронну адресу клієнта, та/або відображати повідомлення в банкоматах банку.
Відповідно до п.п.8.1, 8.3 розділу 1 Правил банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання заяв, надання доступу в системи "Клієнт-Банк", "Райффайзен Бізнес Онлайн", проведення операції(ій) по рахункам клієнта, надання всіх чи окремих послуг в системах "Клієнт-Банк", "Райффайзен Бізнес Онлайн", а також призупинити (тимчасово) всі або окремі операції по ним та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у наступних випадках:
8.1.1. дії клієнта та/або операція клієнта не відповідають вимогам договору або вимогам законодавства України, у тому числі, але не обмежуючись, режиму рахунків, або такі дії клієнта та/або операція мають сумнівний суспільний чи економічний характер;
8.1.2. у випадку відсутності в банку необхідної інформації та документів та/або їх ненадання клієнтом протягом десяти днів з моменту направлення відповідної вимоги банку;
8.1.3. проведення клієнтом та/або за рахунками клієнта забороненої (заборонених) операції(ій) чи операції(ій), які містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу та/або у разі порушення клієнтом вимог у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законодавством України та/або внутрішніми документами банку;
8.1.4. заперечення клієнта щодо розкриття банком банківської таємниці, відмова клієнта від надання засвідчень та гарантій стосовно правомірності передачі персональних даних фізичних осіб або порушення клієнтом таких засвідчень та гарантій;
8.1.5. присвоєння клієнту неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та нормативними документами банку;
8.1.6. проведення клієнтом фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня;
8.1.7. в інших випадках, передбачених договором та законодавством України.
Банк інформує клієнта про прийняті відповідно до п.п.8.1, 8.2 ст.8 розділу 1 Правил рішення виключно у випадках, визначених законодавством України (п.8.3 Правил).
Отже, суд констатує, що підписанням відповідної Заяви позивач погодився на умови банківського обслуговування запропоновані банком, а також погодився на те, що в разі присвоєння йому неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та нормативними документами банку, банк має право відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити його рахунок/рахунки.
Як свідчать обставини справи, банком було здійснено перевірку операцій по рахункам клієнта банку - юридичної особи ТОВ "Будкоїн".
В ході аналізу операцій було виявлено групу компаній, до якої увійшов також позивач - ТОВ "Гео-Ментор", які пов'язані між собою спільними власниками, які, як контрагенти, працюють зі спільних девайсів та мають спільні ознаки сумнівності.
Банком також виявлено, що позивачем за період 09.01.2025-27.02.2025 були здійснені зарахування на рахунок 26001848377 як внесення статутного фонду від засновника фізичної особи у сумі 248900,00 грн, перерахування гривні від продажу іноземної валюти (80870 Eurо) у сумі 3500000,00 грн, та перерахування власних коштів з рахунку КБ "Приватбанк" у сумі 41,8 тис.грн, які в подальшому у період 19.12.2024-30.01.2025 направлялись на рахунки різних фізичних осіб-підприємців як оплата за послуги щодо впровадження програмного забезпечення у сумі 3900000,00 грн, на виплату дивідендів засновнику - фізичній особі у сумі 271000,00 грн, перерахунок коштів на власний рахунок КБ "Приватбанк" у сумі 162000,00 грн.
Як стверджує відповідач, позивач має наступні ознаки ризиковості, визначені чинним законодавством:
1.Зарахування на рахунок як внесення статутного фонду від засновника ОСОБА_1 , перерахування гривні від продажу іноземної валюти, та перерахування власних коштів з рахунку іншого банку, які в подальшому направляються на різних фізичних осіб-підприємців як оплата за послуги щодо впровадження програмного забезпечення, на виплату дивідендів, перерахунок коштів на власний рахунок в іншому банку (додаток 20 до Положення №65, розділ ІІ, індикатор 66 -циклічне поповнення статутного капіталу; додаток 19, розділ І, п.5, пп.3 - немає доходів або вони формуються переважно за рахунок непрофільних (неосновних) видів діяльності);
2.Юридична особа не подала фінансову звітність до фіскальних органів та/або органів статистики (додаток 19 до Положення №65, розділ І, п.5, пп.3 - критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, є невиконання законодавчих вимог щодо подання звітності);
3.Наявне перевищення зарахувань над сумою річного доходу, вказано - 2600000,00 грн, фактичні надходження склали - 3800000,00 грн за 1.5 місяця (додаток 20 до Положення №65, розділ ІІ, індикатор 303 - невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом - юридичною особою та фізичною особою - підприємцем на етапі встановлення ділових відносин із банком/під час його обслуговування);
4.Велика кількість видів діяльності: 13 (додаток 32 до Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів затвердженої постановою правління №П-3/3 від 09.01.2018, п.4 ознаки фіктивності: наявний широкий перелік зареєстрованих видів діяльності;
5.Одноосібний посадово-засновницький склад (додаток 19 до Положення №65, розділ І, п.5, пп.1 - критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, є:1) репутаційні критерії: КБВ юридичної особи є керівником, бухгалтером або підписантом);
6.Компанія знаходиться в житловому будинку, основний вид діяльності 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням, ресурси згідно відкритих джерел Youcontrol - відсутні (додаток 19 до Положення №65, розділ І, п. 5, пп.3 - критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, є: юридична особа не має виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності).
У зв'язку з виявленням індикаторів підозрілості фінансових операцій, що проводяться групою пов'язаних клієнтів, відносно всіх учасників групи, у тому числі, позивача відповідальним підрозділом банку з фінансового моніторингу складено висновок щодо сформованої підозри від 11.03.2025 (SAR 178-8/3/362 Підозріла діяльність, висновок від 11.03.2025).
На підставі вказаних вище індикаторів підозрілості фінансових операцій у висновку відповідача від 11.03.2025 групі компаній (в т.ч. позивачу), фізичним особам-підприємцям, фізичним особам було встановлено такі коди ознаки підозрілої діяльності: 4. Конвертація безготівкових коштів у готівку; 5. Фінансові операції з активами, що не відповідає ризик-профілю клієнта; 7. Фіктивне підприємництво; 16. Підозра щодо виплати "сіроі" заробітної плати.
Згідно загального висновку (коментар) у висновку відповідача від 11.03.2025 вказано наступне: "Зарахування на рахунки як оплати за плити дорожні, плити перекриття та операції з надання/повернення фінансової допомоги, внесення коштів в статутний капітал, зарахування від продажу валюти, за послуги по впровадженню програмного забезпечення, перекази коштів з власних рахунків інших банків, які в подальшому направлено як оплати за плити дорожні, плити перекриття, транспортні послуги, надання/повернення фінансової допомоги, на рахунки до інших банків та рахунки різних фізичній особі-підприємцю та на приватні карткові рахунки з подальшим направленням на різні картки до інших банків та на велику кількість фізичних осіб. Наявність ознак сумнівної діяльності, невідповідність ризик профілю клієнтів, співпраця з клієнтом з яким банком припинено ділові відносини, підозра щодо виплати "сіроі" заробітної плати, ненадання/надання не в повному обсязі відповідей на запит банку, припинено рух коштів після запиту банку. Висновок - встановлення неприйнятно високого ризику, відмова від підтримання ділових відносин з клієнтами шляхом припинення виконання видаткових операцій, ініційованих клієнтами (ст.15 п.1 абзац 3 Закону №361-IX). Рахунки заблоковано на здійснення видаткових операцій до закриття рахунку, прибуткові операції проводяться".
Отже, на підставі висновку від 11.03.2025 групі компаній (в т.ч. і позивачу), відповідачем встановлено неприйнятно високий ризик на підставі ст.15 п.1 абзац 3 Закону №361-IX, прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин з клієнтами шляхом припинення виконання видаткових операцій, ініційованих клієнтами, рахунки заблоковано на здійснення видаткових операцій до закриття рахунку, прибуткові операції проводяться.
У порядку, встановленому ст.15 Закону №361-IX, висновок відповідача від 11.03.2025 був направлений до Державної служби фінансового моніторингу України засобами програмного забезпечення SFINСS. Дії Банку в процесі встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з позивачем та відмові від підтримання з ним ділових відносин відповідають нормам чинного законодавства з питань фінансового моніторингу, які наведені вище та вимогам внутрішніх нормативних документів Банку, що підтверджується наступним.
Частиною 6 ст.7 Закону №361-IX визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Відповідно п.61 Положення №65 банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ч.6 ст.7 Закону №361-IX, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.
Відповідно до термінології застосованої у Положенні №65 під терміном "компанії-оболонки" розуміються юридичні особи, траст або інші подібне правове утворення, щодо яких (якого) в банку є обґрунтовані підозри, що їх діяльність може бути фіктивною.
Пунктами 6, 9, 10, 11 додатку 1 до Положення №65 банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, під час здійснення належної перевірки щодо юридичної особи здійснює ретельний аналіз інформації про клієнта з метою виявлення критеріїв ризику, що можуть свідчити про те, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, визначених у додатку 19 до Положення.
Банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, уживає заходів з метою підтвердження/спростування того, що клієнт є компанією-оболонкою, й щодо наявних клієнтів під час моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин.
Банк у разі присвоєння клієнту неприйнятно високого рівня ризику відповідно до вимог п.8 додатка 1 до Положення №65 вживає посилені заходи належної перевірки щодо інших клієнтів, які є контрагентами такого клієнта банку.
Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення №65.
Критерії ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, визначені у п.5 додатку 19 до Положення №65, до них, зокрема, відносяться і такі репутаційні та операційні критерії, наявність яких були виявлена в діяльності позивача, як наявна інформація, що юридична особа не виконує законодавчих вимог щодо подання звітності до фіскальних органів/органів статистики (додаток 19, розділ І, п. 5, пп.3); КБВ юридичної особи є керівником, бухгалтером або підписантом (додаток 19, розділ І, п. 5, пп.1); юридична особа не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів (додаток 19, розділ І, п. 5, пп.3); юридичні особи, які зазначають, що мають різних КБВ, керівників і різне місцезнаходження, проводять банківські платежі, використовуючи одну і ту саму IPадресу (Інтернет-протокол) (додаток 19, розділ І, п. 5, пп.3); немає доходів або вони формуються переважно за рахунок непрофільних (неосновних) видів діяльності (додаток 19, розділ І, п. 5, пп.3).
Також у діяльності позивача було встановлено такий індикатор підозрілості фінансових операцій як невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом - юридичною особою та фізичною особою-підприємцем на етапі встановлення ділових відносин із банком/під час його обслуговування (додаток 20, розділ ІІ, індикатор 303).
Внутрішнім нормативними документами банку з питань фінансового моніторингу є Програма ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, затверджена постановою правління №П-3/3 від 09.01.2018 (із наступними змінами, Програма ідентифікації), Програма управління ризиками фінансового моніторингу, затверджена постановою правління Банку №П-197/1 від 29.12.2023 (із наступними змінами, Програма управління ризиками), а також Технологічна карта про порядок дій при виявленні підозрілих фінансових операцій та/або діяльності клієнта, затверджена постановою правління №71/2 від 25.06.2021 (із наступними змінами, Технологічна карта), і ряд інших документів.
Пунктом 2.5 Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів визначено, що працівник відділення/банку має право відмовити клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведенні фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки (чи переоцінки) ризику.
Порядок відмови в обслуговуванні клієнтів, в тому числі порядок встановлення неприйнятно високого ризику клієнту та дії працівника відділення/банку у зв'язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику передбачені в п.26 цієї Програми.
В п.26 Програми ідентифікації передбачено, що банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує функціонування та розвиток системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму відповідно до вимог чинного законодавства та нормативних документів банку. Працівники відділення/банку зобов'язані забезпечувати здійснення належну перевірку клієнта під час виконання своїх посадових обов'язків відповідно до вимог цієї Програми, інших нормативних документів банку та вимог законодавства України, неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів встановлюється в порядку та на підставі критеріїв, наведених в Програмі управління ризиками фінансового моніторингу.
Пунктом 6.8 Програми управління ризиками фінансового моніторингу визначено, що неприйнятно високий ризик встановлюється стосовно клієнтів у випадках, зокрема, наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною; клієнтів (осіб), щодо яких є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками. У разі присвоєння клієнту неприйнятно високого ризику відповідно до вимог цього пункту, вживаються посилені заходи належної перевірки щодо інших клієнтів, які є контрагентами такого клієнта; за результатами аналізу фінансових операцій клієнта та виявлення фактів, що можуть свідчити про наміри використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, зокрема: пов'язаність осіб спільними девайсами, за якими виявлено ознаки підозрілих операцій/діяльності.
Відповідно до п.2 Технологічної карти працівники відділення/менеджери клієнтів/УЗЛ на постійній основі здійснюють моніторинг ділових відносин з клієнтами щодо виявлення підозрілих операцій (діяльності) клієнтів відповідно до Положення про здійснення фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління відповідача №П-111/3 від 28.07.2020 (Положення) та на виконання вимог Закону №361-ІХ, Положення №65.
Відповідно до п.6 Технологічної карти підстави та порядок встановлення неприйнятно високого ризику, у тому числі порядок повідомлення клієнтів про встановлений їм неприйнятно високий ризик, визначений у п.26 додатку 24 та додатку 31 до Програми ідентифікації.
Рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та/або припинення ділових відносин може бути зазначено в Обґрунтованому висновку (SAR) або оформлено у вигляді розпорядження (зразок наведений в додатку 3 до цієї Технологічної карти).
Пунктом 26 Програми передбачено, що банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує функціонування та розвиток системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму відповідно до вимог Закону №361-ІХ, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення №65, нормативних документів банку.
Працівник відділення/банку відмовляє клієнту від встановлення/підтримання ділових відносин, у тому числі від проведення фінансової операції у випадках, зазначених в п.1 додатку 31 цієї Програми, яким визначено, що банк зобов'язаний відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин або відмовити у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: ненадання клієнтом на запит банку необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, в тому числі додаткових офіційних документів та/або належним чином засвідчені їх копій у разі наявності ознак фіктивності; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику; в інших випадках у разі виникнення обґрунтованої підозри.
Як вже вказувалося судом, відповідно до п.12 Заяви банк має право відмовитися від надання послуг, зокрема, від підписання заяв, проведення операції(ій) по рахункам клієнта, а також зупинити операції та/або здійснити блокування ПК, відмовити в обслуговуванні клієнту та/або закрити рахунок/рахунки у випадках, передбачених законодавством України, а також Правилами.
Із врахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що банком правомірно було присвоєно позивачу неприйнятно високий ризик на підставі чого відповідно до ч.1 ст.15 Закону №361-IX і прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин.
З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів, на позивача покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В контексті викладеного вище, суд зазначає, що позивач жодної обставини, що стали підставою для прийняття банком відповідного рішення належними та допустимими доказами не спростував.
Щодо тверджень позивача про те, що відповідач відмовився від підтримання ділових відносин заднім числом, а саме: 11.03.2025, про що повідомив його листом від 12.03.2025, який надіслано 17.03.2025, суд зауважує наступне.
Так, листом від 12.03.2025 за вих.№81-23/2/168496 банк повідомив позивача про те, що використовуючи надане законодавством право банк прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем з 11.03.2025 у зв'язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику.
Порядок інформування клієнтів про подібні рішення визначений Правилами банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб в АТ "Райффайзен Банк" (Правила), з якими позивач погодився шляхом підписання Заяви про приєднання до договору банківського обслуговування №CMDLE-2891288 від 01.08.2023.
У відповідності до п.4.2 ст.4 розділу 1 Правил з метою інформування клієнта про припинення ділових відносин, банк може направляти повідомлення за допомогою систем дистанційного обслуговування/електронного документообігу рахунків та/або SMS-повідомлення, або повідомлення через встановлений на мобільному телефоні мобільний додаток "Viber", та/або телефонувати на номер мобільного телефону клієнта/уповноваженій особі клієнта, та/або направляти повідомлення на електронну адресу клієнта, та/або відображати повідомлення в банкоматах банку.
Також, підпунктом 8.1.5 п.8.1 розділу 1 Правил встановлено, що банк має право відмовитися від надання послуг, проведення операції(ій) по рахункам клієнта, відмовити в обслуговуванні клієнту у разі присвоєння клієнту неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та нормативними документами банку.
Згідно п.8.3 розділу 1 Правил банк інформує клієнта про прийняті відповідно до п.8.1 розділу 1 Правил рішення виключно у випадках, визначених законодавством України.
Лист банку від 12.03.2025 не є рішенням про відмову від підтримання ділових відносин, а є лише повідомленням Клієнта про таке рішення, яке було прийнято 11.03.2025.
При цьому, суд констатує, що ні чинним законодавством України, ні Правилами банку не визначено строку, в який клієнт повинен бути повідомлений про прийняте банком рішення про відмову від підтримання ділових відносин, з огляду на що посилання позивача на те, що рішення прийняте заднім числом та/або направлене не у встановлений строк не приймаються судом до уваги.
Крім того, позивач стверджує, що ним надано вичерпні пояснення з приводу проведення підозрілих операцій банку, що підтверджується копією листа відповідача від 22.08.2024 і поясненнями позивача на даний лист, з приводу чого суд зазначає наступне.
22.08.2024 банком було направлено клієнту лист-запит за вих.№81-23/2/78280 про надання інформації з питань фінансового моніторингу, яким запитувався перелік інформації, яка була необхідною банку станом на дату направлення листа (серпень 2024 року).
Після отримання відповідних пояснень від клієнта рахунки клієнта-позивача були розблоковані.
В той же час, обґрунтований висновок від 11.03.2025, яким прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем стосувався періоду проведення операцій з 12.12.2024 по 03.03.2025, тобто поза межами періоду, за який позивачем були надані пояснення на лист банку від 22.08.2024 за вих.№81-23/2/78280.
Крім того, лист банку від 12.03.2025 за вих.№81-23/2/168496, яким банком повідомлено клієнта про відмову від підтримання ділових відносин, містив набагато ширший перелік інформації, яку банк запитував у позивача, аніж лист від 22.08.2024, а відповіді на питання банку, зазначені у листі від 12.03.2025, так і не були надані позивачем.
За таких умов посилання позивача на надання ним пояснень на запит банку від 22.08.2024 за вих.№81-23/2/78280 є необґрунтованим.
Крім того, суд відхиляє посилання позивача на положення ст.23 Закону №361-IX та зазначає про те, що спірні правовідносини вказаною нормою не регулюються, оскільки зазначена стаття регулює зупинення конкретних фінансових операцій, які були вже ініційовані або перебувають у процесі здійснення, при цьому таке зупинення є тимчасовим, та призначеним для аналізу та подальшої перевірки.
В свою чергу, ст.15 Закону №361-IX унормовує порядок відмови у встановленні нових або продовженні існуючих ділових відносин, а також відмови у проведенні підозрілої фінансової операції. Тобто, у даній статті мова йде про повну відмову від співпраці або здійснення операції, а не про її тимчасове зупинення, як у ст.23 Закону №361-IX.
Також судом не приймаються до уваги посилання позивача на норми Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банк України від 21.01.2004 №22, оскільки вона втратила чинність на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.05.2022 №106 з дня введення в дію Закону України "Про платіжні послуги".
Отже, як свідчать обставини справи, банк відмовився від підтримання ділових відносин з позивачем на підставі ч.1 ст.15 Закону №361-IX, якою передбачено, що банк зобов'язаний відмовитися від підтримання ділових відносин у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, що і мало місце в даному випадку.
Оскільки в ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено протилежного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.07.2025
Суддя Ю.М. Смирнова