ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2025Справа № 910/2121/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен-К"
доКомунального підприємства "Київтранспарксервіс"
провизнання договору оренди продовженим
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаСабадин А.В.
від відповідачаВолосюк Т.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Борисфен-К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання договору №ДНП-2016-08/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 02.08.2016, укладеного між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борисфен-К", продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що оскільки договір №ДНП-2016-08/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 02.08.2016 є договором найму (оренди) комунального майна, строк дії якого завершується у період воєнного стану, то цей договір є автоматично продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/2121/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 24.04.2025; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.
19.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує. Серед іншого відповідач зазначив, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна" не застосовується до укладеного між сторонами договору, оскільки майданчики для паркування не є об'єктом оренди в розумінні даного закону, а тому постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" на правовідносини сторін не розповсюджується.
Крім того, відповідач зауважив, що при визначенні правової природи договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, Верховний Суд у постанові від 15.03.2024 по справі №910/1248/23, на підставі якої ґрунтується позиція позивача, не здійснював аналіз спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який має перевагу перед нормами загального законодавства та має братися за основу для здійснення висновку щодо правової природи договору оренди комунального майна, а тому стверджувати що даний закон поширюється на спірний договір не можна.
21.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, наведених у відзиві на позов, заперечив.
27.03.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
24.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, в задоволенні якого судом відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2025.
29.05.2025 від кооперативу "Дніпровський" надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
В судовому засіданні 29.05.2025 судом у задоволенні вказаної заяви кооперативу "Дніпровський" відмовлено.
Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2025 заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.05.2025 проти заявлених позовних вимог заперечив.
В судовому засіданні 29.05.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомлено про оголошення вступної та резолютивної частин рішення 18.06.2025.
В судове засідання 18.06.2025 представники сторін з'явилися.
В судовому засіданні 18.06.2025 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м.Києві» Комунальне підприємство "Київстранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м.Києві.
Згідно з п.4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 (Правила паркування транспортних засобів): спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.
Відповідно до п.7 Правил паркування транспортних засобів майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.
Рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 затверджено Правила благоустрою міста Києва.
Пунктами 17.3.1-17.3.2 вказаних Правил передбачено, що платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір. Особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок.
Таблицею №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 №242/5629 визначено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".
Згідно з Таблицею №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 №242/5629 (зі змінами) за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" закріплено спеціально обладнаний майданчик для паркування за адресою: м.Київ, Дніпровський район, вул.Панельна, 2, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.
02.08.2016 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" як стороною-1 (відповідач, КП "Київтранспарксервіс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борисфен-К" як стороною-2 (ТОВ "Борисфен-К", позивач) укладено договір №ДНП-2016-08/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (договір), згідно з п.1.1 якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 450 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 50 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Дніпровський район, вул.Панельна, 2, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва (надалі - "Фіксовані місця для паркування"), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Згідно з п.1.2 договору під "Фіксованими місцями для паркування" в цьому договорі визначено експлуатацію 450 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 50 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Дніпровський район, вул. Панельна, 2, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.
Пунктом 1.3 договору визначено, що "Фіксовані місця для паркування" вважаються переданими в експлуатацію стороні-2 з моменту набрання чинності договору.
Відповідно до п.6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР та затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і діє до 31.12.2019.
За умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є "Фіксовані місця для паркування" даного договору, на той же строк (п.6.2 договору).
Згідно з п.6.3 договору якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на той самий строк.
Зміни у цей договір (за винятком випадку, передбаченого п.3.6 договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору, яка набирає чинності з моменту належного оформлення і підписання сторонами, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді (п.6.4 договору).
Додаткові угоди та усі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п.8.2 договору).
03.08.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору щодо зміни строку дії договору з 03.08.2016 до 31.12.2024 та графіку платежів.
30.12.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору щодо зміни вартості послуг та графіку платежів.
30.01.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, якою змінено вартість послуг та графіку платежів.
31.08.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору щодо зміни вартості послуг та графіку платежів.
21.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору щодо зміни, зокрема, вартості послуг та порядку розрахунків.
26.09.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору щодо зміни вартості послуг та реквізитів сторони-1.
Листом від 29.11.2024 №053/05-5068 КП "Київтранспарксервіс" повідомило ТОВ "Борисфен-К", що не має наміру пролонгувати дію договору та зазначило, що згідно п.6.10 договору після припинення дії або розірвання договору (окрім випадку втрати стороною-1 права експлуатації "Фіксованих місць для паркування") ТОВ "Борисфен-К" зобов'язане протягом 14 календарних днів звільнити "Фіксовані місця для паркування" за адресою: м.Київ, Дніпровський район, вул.Андрія Аболмасова, 2 (вул.Панельна).
29.01.2025 позивач звернувся до КП "Київтранспарксервіс" з листом за вих.№01-29, в якому зазначив, що оскільки укладений між сторонами договір є договором найму (оренди) комунального майна строк дії якого завершується у період воєнного стану, то на підставі положень п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" укладений між сторонами договір є автоматично продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
29.01.2025 позивачем сплачено на користь відповідача оплату за договором в розмірі 90675,00 грн за січень 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №448 від 29.01.2025.
Згідно платіжної інструкції №9007 від 31.01.2025 відповідачем повернуто позивачеві кошти із призначенням платежу: повернення надлишково сплачених коштiв у зв'язку iз закiнченням термiну дiї договору №ДНП-2016-08/03.
13.02.2025 позивачем повторно сплачено на користь відповідача оплату за договором на суму 90675,00 грн за січень 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №459 від 13.02.2025.
19.02.2025 згідно платіжної інструкції №9080 відповідачем повернуто позивачеві кошти з призначенням платежу: повернення надлишково сплачених коштiв у зв'язку iз закiнченням термiну дiї договору №ДНП-2016-08/03.
13.02.2025 позивачем сплачено на користь відповідача оплату за договором в розмірі 81900,00 грн за лютий 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №460 від 13.02.2025.
19.02.2025 відповідачем повернуто позивачеві кошти згідно платіжної інструкції №9081 з призначенням платежу: повернення надлишково сплачених коштiв у зв'язку iз закiнченням термiну дiї договору №ДНП-2016-08/03.
Отже, відповідач не визнає укладений між сторонами договір №ДНП-2016-08/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування від 02.08.2016 договором оренди комунального майна і не вважає такий договір автоматично продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, як про це стверджує позивач.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів" майданчики для паркування віднесені до об'єктів благоустрою, якими відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є території, тобто сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту. Правила паркування транспортних засобів передбачають обов'язковість обладнання майданчика для паркування відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, з обов'язковою відповідністю їх нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до п.14.1.104 ст.14 Податкового кодексу України майданчики для платного паркування - це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів. Об'єктом оподаткування майданчику для платного паркування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (п.268-1.2.1 ст.268-1 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Отже, ознаками договору найму (оренди) є:
- надання певного майна особою, яка уповноважена ним розпоряджатися, у володіння та користування (або тільки у користування) іншій особі без переходу до такої особи права власності;
- має тимчасовий характер. По закінченні строку оренди майно повертається наймодавцю;
- завжди оплатний: наймач завжди має сплачувати наймодавцеві за користування майном.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 по справі №910/1248/23 судом сформульвано правовий висновок щодо правової природи договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та вказано, що оскільки предметом користування є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер, то укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму. При цьому, доводи суду апеляційної інстанції про те, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, Верховний Суд вважає помилковими, оскільки цей договір не передбачає завдання замовника, не визначає процесу надання послуг КП "Київтранспарксервіс", наявність чи відсутність результату таких послуг, а визначає умови передання та користування майданчиком для паркування, визначає права та обов'язки сторін, які пов'язані із цим. Наявність у п.3.4 договору посилання на щомісячне підписання актів приймання-передачі наданих послуг не змінює правову природу характеру і умов використання відповідачем майна, у звязку з чим Об'єднана палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19 щодо застосування ст.901 Цивільного кодексу України до договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та зазначила, що такий договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) комунального майна.
Водночас, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 по справі №910/1248/23 зазначено, що предметом спірного договору найму є обладнаний під паркування майданчик, а не майнові права на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів. Права поділяються на абсолютні і відносні. До абсолютних належать права, яким кореспондує обов'язок невизначеного кола осіб не порушувати їх (і які можуть бути порушені невизначеним колом осіб). Наприклад, це право власності, сервітуту, емфітевзису, речової оренди, майнові права інтелектуальної власності. Відносними правами є ті, яким кореспондують обов'язки окремих осіб (і які можуть бути порушені тільки цими особами). Право на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів не належить ані до першої категорії, ані до другої. Власне, воно взагалі не є окремим правом. Воно є лише проявом здійснення правомочності користування паркувальним майданчиком певним чином, і може бути порушене не як таке, а як вчинення перешкод у здійсненні права користування. Тому необхідно відступити шляхом уточнення також від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №910/8413/17 про те, що договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором найму майнових прав. Уточнення полягає в тому, що такий договір є договором найму комунального майна (паркувального майданчика).
Отже, з наведеного вбачається, що майданчик для паркування є територією (земельною ділянкою), яка обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху; територія як земельна ділянка є предметом матеріального світу, а тому майданчик для паркування є майном у розумінні Цивільного кодексу. Правовідносини між сторонами, що засновані на договорі, пов'язані з користуванням позивачем майданчиком для паркування як майном, мета такого користування витікає з функціональних якостей майна - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів.
На відміну від послуг, чітко визначеною метою договору оренди є набуття орендарем права користування майном, яке є похідним від права власності та носить матеріальний характер, проявляється у споживанні корисних властивостей речі.
Аналіз положень закону, які визначають суть оренди та послуги, свідчить про те, що договір оренди відрізняється від договору про надання послуг своїм предметом. Зокрема, послуга існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду. В свою чергу, предметом оренди є майно, тобто об'єкт матеріального світу, що визначений індивідуальними ознаками і є неспоживною річчю, або майнові права, як особливий вид майна.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, який затверджено Законом №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває до цього часу.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (постанова №634) (тут і далі в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об'єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів; якщо до юридичної особи - орендаря на момент подання ним заяви про продовження договору, поданої орендодавцю відповідно до частини третьої статті 18 цього Закону, застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 4 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України.
Пунктом 16 постанови №634 орендодавцям державного та комунального майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до п.5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.
Отже, за змістом визначених постановою №634 положень автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за таких умов:
- строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;
- відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Обставин, за яких укладений між сторонами договір не міг вважатися продовженим в силу вказаних вимог законодавства, суд не встановив, а відповідач, у листі від 29.11.2024 №053/05-5068, на такі обставини не посилався.
Отже, доводи позивача про те, що у зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану укладений між сторонами договір не припинив свою дію, ґрунтуються на встановлених обставинах справи та положеннях чинного законодавства.
Спосіб захисту, обраний позивачем, щодо визнання договору оренди продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.10.2024 по справі №920/910/23.
Також суд звертає увагу на позицію Верхового Суду при вирішенні подібної категорії спорів, викладену у постанові від 15.01.2025 по cправі №909/1001/23 за позовом Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи-підприємиці Сочавської Уляни Петрівни про звільнення майданчика для паркування, а саме: згідно висновків Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 15.03.2024 у cправі №910/1248/23, оскільки предметом користування є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер (як і у даній справі, що переглядається у касаційному порядку), Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму. За вказаних обставин слід зазначити, що згідно з п.61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану. З посиланням на абз.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 №634 Верховний Суд Обставин, за яких укладений між сторонами договір не міг вважатися продовженим в силу вказаних вимог законодавства, суди не встановили, а учасники справи на такі обставини не посилалися, а отже доводи відповідачки, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що у зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану цей договір не припинив свою дію, ґрунтуються на встановлених обставинах справи та положеннях чинного законодавства.
Отже, з огляду на те, що договір №ДНП-2016-08/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 02.08.2016 є договором найму (оренди) комунального майна, строк дії якого завершується у період воєнного стану, то він є автоматично продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану на підставі п.5 постанови №634, внаслідок чого позовні вимоги є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір №ДНП-2016-08/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 02.08.2016, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борисфен-К", продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01054, місто Київ, вулиця Леонтовича, будинок 6, ідентифікаційний код 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен-К" (02068, місто Київ, вул.Ахматової Анни, будинок 7/15, офіс 5, ідентифікаційний код 39771134) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.07.2025
Суддя Ю.М. Смирнова