ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/6352/25
За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуна Копі (Документальні Системи) Лімітед»
про стягнення 23 554, 72 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуна Копі (Документальні Системи) Лімітед» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 23 554,72 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 16, 322, 382, 526, 530 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором №14/11Б.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 16.03.2016, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/6352/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 19.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 26.05.2025 був повернутий до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі № 910/6352/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім цього, суд зазначає, що згідно ст. 6 Господарського процесуального кодексу України відповідач зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет в системі «Електронний суд», чого останнім зроблено не було.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про питання організації управління районами в м. Києві» від 10.12.2010 № 1112, багатоквартирний житловий будинок № 19 по вулиці Патріса Лумумби (Іоана Павла ІІ) у місті Києві, як об'єкт комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесено до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» проведено перезакріплення об'єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс комунального підприємства «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва», яке згідно з розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації №48 від 28.01.2015 перейменовано в комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва».
На підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва» зазначений вище будинок передано на балансове утримання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
Так як вказаний багатоквартирний житловий будинок перебуває на обслуговуванні структурного підрозділу позивача, то власникам приміщень у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживчі комунальні послуги та утримання прибудинкової території», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.20025 № 76 необхідно укладати з балансоутримувачем - обслуговуючою організацією договір «Про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території».
Так, відповідач на підставі договору купівлі-продажу № 778 від 18.03.2005 (а.с.24-26) є власником нежитлових приміщень № 51, 49 за адресою: м. Київ, вул. Патріса Лумумби (Іоана Павла ІІ), буд. 19, літ. А, загальною площею 397,5 кв.м., що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.07.2025 № 436350056 (а.с. 62).
16.03.2016 між позивачем (надалі - підприємство) та відповідачем (надалі - орендар/власник) укладено договір № 14/11 Б.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підприємство забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної орендарем/власником площі приміщення, яка становить 397,5 кв.м. - підвал, 1 поверх, вхід окремо, та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Патріса Лумумби (Іоана Павла ІІ), буд. 19 (надалі - приміщення), а також утримання прибудинкової території, а орендар/власник бере участь у витратах підприємства на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих підприємством за цим договором.
Згідно з п. 2.1. орендар/власник сплачує підприємству вартість фактично отриманих послуг.
Пунктом 2.2. договору визначено, що орендар/власник користується послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розмір яких на момент укладення договору становить 397, 5 кв.м. х 1, 70 грн = 675, 75 грн, ПДВ - 135, 15 грн. Разом 810, 90 грн за місяць.
Тарифи на послуги передбачені даним договором можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуватись при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження з орендарем/власником.
Відповідно до п. 2.3. договору, орендар/власник, незалежно від результатів господарської діяльності, зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства.
Згідно з п. 2.4. договору, надані послуги оформлюються актом про надання послуг, який підписується підприємством і орендарем/власником в кінці кожного календарного місяця.
Пунктом 2.5. договору сторони погодили, що орендар/власник зобов'язаний підписати акт про надання послуг протягом 5 робочих днів з моменту його надходження від підприємства, або висловити свої заперечення стосовно його підписання. Якщо власник не підпише отриманий акт і не висловить свої заперечення щодо його підписання, то такий акт вважається погодженим сторонами.
Відповідно до п. 4.3. договору, орендар/власник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за послуги передбачені даним договором.
Згідно з п. 6.1. договору, строк його дії встановлено з 05.05.2015 до 04.05.2016. У разі якщо за місяць до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Враховуючи що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача про розірвання договору або необхідність його перегляду, договір № 14/11 Б.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 16.03.2016 є продовженим на тих самих умовах.
Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (позивачем) був складений перелік послуг та їх вартість, що є додатком № 1 до договору, який включає в себе: прибирання прибудинкової території - 1,7839 грн/м2 з ПДВ; обслуговування систем диспетчеризації - 0,0415 грн/м2 з ПДВ; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації - 0,4748 грн/м2 з ПДВ; дератизація - 0,0085 грн/м2 з ПДВ; дезінсекція - 0,0097 грн/м2 з ПДВ; обслуговування димових та вентиляційних каналів - 0,0985 грн/м2 з ПДВ; технічне обслуговування та поточний ремонт мер електропостачання та електрообладнання, необхідних для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, електропостачання ліфтів, підкачування води), систем протипожежної автоматики й димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності - 0,1102 грн/м2 з ПДВ; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщенні на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) - 0,9175 грн/м2 з ПДВ; поливання дворів, клумб і газонів - 0,0226 грн/м2 з ПДВ; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами - 0,2572 грн/м2 з ПДВ; освітлення місць загального користування і підвальних приміщень та підкачування води - 0,2235 грн/м2 з ПДВ; всього витрат за 1 кв.м. загальної площі з ПДВ - 3, 95 грн.
13.01.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 105/44-96 від 08.01.2025 про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 985, 38 грн та направив разом із вимогою, зокрема розрахунок та акти про надання послуг за період з 01.12.2023 по 31.01.2025, що підтверджується описом вкладення в цінний лист № 0101510900830, накладною АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком від 13.01.2025.
Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг за період з грудня 2023 року по лютий 2025 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 23 554,72 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Предметом договору є надання позивачем відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За твердженням позивача ним було надано відповідачу послуги передбачені договором за період з грудня 2023 року по лютий 2025 року на загальну суму 23 554, 72 грн, що підтверджується:
- актами про надання послуг: від 31.12.2023 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 27), від 31.01.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 28), від 29.02.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 29), від 31.03.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 30), від 30.04.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 31), від 31.05.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 32), від 30.06.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 33), від 31.07.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 34), від 31.08.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 35), від 30.09.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 36), від 31.10.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 37), від 30.11.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 38), від 31.12.2024 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 39), від 31.01.2025 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 40), від 28.02.2025 на суму 1 569, 34 грн (а.с. 41).
- рахунком-фактурою № 4135-4/64 від 03.02.2025 на суму 23 554, 72 грн (а.с. 17);
- актом звірки взаєморозрахунків від 07.02.2025 за період з 01.12.2023 по 28.02.2025 на суму 23 554, 72 грн (а.с. 19).
Вказані акти про надання послуг, рахунок-фактура та акт звірки взаєморозрахунків оформлені належним чином, підписані зі сторони позивача, однак відповідачем не підписані.
Разом з цим, пунктом 2.5. договору сторони погодили, що орендар/власник зобов'язаний підписати акт про надання послуг протягом 5 робочих днів з моменту його надходження від підприємства, або висловити свої заперечення стосовно його підписання. Якщо власник не підпише отриманий акт і не висловить свої заперечення щодо його підписання, то такий акт вважається погодженим сторонами.
Як встановлено судом вище, позивачем, 13.01.2025 разом з вимогою № 105/44-96 від 08.01.2025 направлено на адресу відповідача, зокрема, акти про надання послуг за період з 01.12.2023 по 31.01.2025, що підтверджується описом вкладення в цінний лист № 0101510900830, накладною АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком від 13.01.2025 (а.с. 11).
Також матеріали справи містять докази направлення позивачем 05.05.2025 на адресу відповідача акту про надання послуг від 28.02.2025 на суму 1 569, 34 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист № 0101510942648, накладною АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком від 05.05.2025 (а.с. 16).
Отже, акти про надання послуг на загальну суму 23 540, 10 грн: від 31.12.2023 на суму 1 569, 34 грн, від 31.01.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 29.02.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.03.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 30.04.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.05.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 30.06.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.07.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.08.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 30.09.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.10.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 30.11.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.12.2024 на суму 1 569, 34 грн, від 31.01.2025 на суму 1 569, 34 грн, від 28.02.2025 на суму 1 569, 34 грн, з урахуванням положень п. 2.5. договору є погодженими сторонами.
Відповідач, у свою чергу, в порушення умов договору та вимог законодавства, не розрахувався за отримані послуги.
Також відповідач не скористався своїм правом на спростування тверджень позивача про виконання ним своїх зобов'язань за договором.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки в суду відсутні підстави ставити під сумнів твердження позивача з приводу факту та обсягів наданих послуг, а відповідачем дані обставини не заперечуються, суд вважає, що позивачем доведено надання відповідачу у період з грудня 2023 року по лютий 2025 року послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 2.3. договору, орендар/власник, незалежно від результатів господарської діяльності, зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства.
Суд наголошує, що в договорі чітко вказаний строк оплати, і на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач, як власник майна, зобов'язаний був оплачувати послуги кожного місяця до 1 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідачем доказів оплати вказаної заборгованості суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано доказів оплати за надані позивачем послуги у визначений договором строк, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Разом з цим, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості з оплати наданих йому в період з грудня 2023 року по лютий 2025 року в розмірі 23 540, 10 грн (1 569, 34 грн х 15 місяців), а не 23 554, 72 грн, як заявлено позивачем до стягнення. Доказів надання послуг на суму 14, 62 грн, які також заявлені позивачем матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 23 540, 10 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 23 540, 10 грн основного боргу.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуна Копі (Документальні Системи) Лімітед» (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ (Патріса Лумумби), будинок 19, ідентифікаційний код 19129363) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7, ідентифікаційний код 35692211) 23 540 (двадцять три тисячі п'ятсот сорок) грн 10 коп. основного боргу та 3 026 (три тисячі двадцять шість) грн 12 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А. Карабань