ЄУН 229/5966/24
Номер провадження 2/211/2740/25
14 липня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням - судді Гонтар А.Л.,
з участю секретаря судового засідання Землякової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась в Дружківський міський суд Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Мотивує свої вимоги тим, що вони з відповідачем 18 серпня 2018 року зареєстрували шлюб, актовий запис № 141. Фактично шлюбні стосунки припинено і одночасно припинено сумісне ведення господарства. Родина розпалася через відсутність взаєморозуміння. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі рішення Вищої Ради Правосуддя №3707/0/15-24 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області" від 19.12.2024 з Дружківського міського суду Донецької області до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в провадження судді Гонтар А.Л. надійшли 21 травня 2025 року зазначені матеріали позовної заяви.
Згідно із ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року провадження по справі прийнято та справу призначено до розгляду на 14 липня 2025 (а.с. 31).
У судове засідання, позивач не з'явилася про дату, час та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином, проте надала заяву з клопотанням слухати позов за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи його було повідомлено належним чином. Надав заяву про визнання позовних вимог, не заперечує проти розірвання шлюбу.
З огляду на вимоги, зазначені у ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини, які визначені сімейним законодавством пов'язаним із розірванням шлюбу.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час
шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до вимог, зазначених у ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, згідно із вимогами зазначеними у статті 110 цього Кодексу.
За правилами, встановленими у ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 18 серпня 2018 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис № 141 Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області (а.с. 5).
Подружжя спільного господарства не веде, спільним побутом не пов'язано. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зважаючи на те, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини.
З огляду на вищеназвані обставини, суд висновує, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує формально, а тому підлягає розірванню. Суд вважає не можливим примусити позивача або відповідача зберігати шлюб.
Відповідно до положень частини 1 статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як встановлено судом, при реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище, у позовній заяві вона просить залишити після розірвання шлюбу їй прізвище ОСОБА_1 .
При задоволенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась зазначеним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, які спонукали наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
До початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову в повному обсязі, з цього виходить, що судом вирішується питання про повернення 50% від суми сплаченого судового збору, а саме, 610 грн., та стягнення з відповідача частини судового збору у зв'язку з визнанням позову у розмірі 610 грн.Позивачем під час звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір в розмірі 1 220 грн. (а.с.1).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між громадянином України ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Дружківка Донецької області та громадянкою України ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дружківка Донецької області, який було зареєстровано 18 серпня 2018 року Дружківським міським віддіом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області про що складено відповідний актовий запис № 141 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - " ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі в розмірі 610 (шістсот десять ) грн.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету 50 відсотків від суми сплаченого судового збору згідно з квитанцією до платіжною інструкції №00.0.38584804901 а саме, в розмірі 610 (шістсот десять) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 14 липня 2025 року.
Суддя: А. Л. Гонтар