Справа № 932/8425/25
Провадження № 2-а/932/184/25
23 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С., ознайомившись з позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Адвокат Таранченко Ю.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася з позовом до до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 31.10.2024 серія ЕНА № 3370795.
Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Судом встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.: 160-161 КАС України.
Частиною третьою ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статей 1, 2 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. За приписами статті 4 Закон України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий чи немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець чи юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривень. Тому, в 2025 році судовий збір розраховується від суми 3028 гривень.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 484, 48 гривень.
Судовий збір необхідно перерахувати на рахунок отримувача УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101 № UA258999980313171206000004628, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО)899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу- ;101; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача),Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Разом з позовом позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначив, що не знав про винесення постанови від 31.10.2024, а про її існування дізнався лише у червні 2025 року після блокування банківських карток.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як підставу пропуску строку позивач вказує, що дізнався про оскаржувану постанову від 31.10.2024 лише у червні 2025 року. Проте позивачем не надано доказів того, що позивач не знав про прийняття постанови 31.10.2024, враховуючи, що постанова винесена не в автоматичному режимі, та на копії постанови, яка додана до позову, міститься відмітка про відмову від підпису.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
З огляду на зазначені обставини, а саме, що позивач мав об'єктивну можливість ознайомитися з постановою раніше ніж, після блокування банківських карток, суд визнає неповажними причини, зазначені позивачем у заяві, для поновлення йому строку для звернення до суду з цим позовом, а тому позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку на звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачеві необхідно виправити недоліки адміністративного позову: для надання можливості позивачу навести інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, а також сплати судовий збір в розмірі 484, 48 гривень та надати до суду докази його сплати.
Керуючись ст. 169 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позову тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом, а також надати документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 484, 48 грн
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає
Суддя С.С.Потоцька