Справа № 161/14739/25
Провадження № 2/161/5009/25
про залишення без руху
28 липня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,
23 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, відповідно до якої просить суд: припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц зроблено висновок, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.
Положення ст. 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, проте, оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов'язком позивача, з огляду на що йому слід надати суду платіжний документ про зарахування на депозитний рахунок суду вартості 1/3 частки у спільному майні, згідно зі звітом про оцінку нерухомого майна.
Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05) уже зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного суду, викладеного у постанові від 21 липня 2022 року у справі № 209/3085/20, зазначено, що приписи частин 4 та 5 статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації).
На підтвердження вартості 1/3 частки квартири позивач надала висновок про вартість об'єкта оцінки, згідно якого ринкова вартість об'єкта нерухомого майна становить 1956031 грн., а 1/3 частка спірної квартири становить 651907, 49 грн.
Таким чином, підставою для розгляду позовної заяви про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності на частку житла є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, що дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласника, право на частку якого припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову.
Крім цього позивачкою у позовній заяві зазначено, що припинення права власності відповідачки на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачки, яка забезпечена житлом.
Проте, позивачкою не долучено до позову доказу, який б вказував на те, що відповідачці на праві власності належить інший житловий будинок (квартира).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачкою було заявлено 2 (дві) позовні вимоги: 1) немайнова вимога про припинення права на частку; 2) майнова вимога про визнання права власності.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, позивачці слід сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, що становить 6519, 07 грн. та за вимогу немайнового характеру у розмірі 1211, 20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві позивачка зазначила прізвище відповідачки - « ОСОБА_3 », тоді як у прохальній частині прізвище відповідачки зазначено - « ОСОБА_4 ». Отже, позивачу необхідно уточнити прізвище відповідачки.
Таким чином позивачу необхідно:
1. Внести на депозитний рахунок суду вартість 1/3 частки спірної квартири;
2. Надати докази, що відповідачці на праві власності належить інший житловий будинок (квартира);
3. Сплатити судовий збір за майнову та немайнову вимогу;
4. Уточнити прізвище відповідачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
При усуненні зазначених у даній ухвалі недоліків ОСОБА_1 також слід враховувати положення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якого позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 353 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності - залишити без руху, і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк усунуне зазначені в ухвалі недоліки, позов вважається поданим в день його первісного подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій