Справа № 157/748/25
Провадження № 2/157/408/25
(заочне)
21 липня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики,
встановив:
29.04.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 31185-06/2024 в розмірі 20583,36 грн та за договором позики № 79373618 в розмірі 20133,84 грн, що разом становить 40717,20 грн та понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 31185-06/2024, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 21.10.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 21102024, відповідно до умов якого, а також реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 20583,36 грн.
20.06.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 79373618, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, а останній - повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого, а також реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 20133,84 грн.
Всупереч умовам вищезазначених кредитного договору та договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, він не здійснив жодного платежу для погашення існуючої кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 31185-06/2023 в розмірі 20583,36 грн та за договором позики № 79373618 в розмірі 20133,84 грн.
Ухвалою судді від 02.05.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача Грибанов Д.В. у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
1. Щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024 та переходу права вимоги:
Судом встановлено, що 23.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024, за умовами якого товариство надає відповідачу кредит у розмірі 5000 грн строком на 120 днів, до 20 жовтня 2024 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 7-9). Згідно з умовами цього договору процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Кредитний договір було підписано директором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» ОСОБА_2 власноручним підписом, а ОСОБА_1 - електронним підписом W2432. Крім цього, сторонами договору в такий же спосіб 23.06.2024 підписано додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 (а.с. 10) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-12).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису W2432. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Цей факт підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальний дата центр» № 3466_250130181558 від 30.01.2025 (а.с. 13).
Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024 та виконання ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свого зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 5000 грн.
21.10.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 21102024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024 (а.с. 14-16).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 21.10.2024 року за договором факторингу № 21102024 від 21.10.2024 року (а.с. 17), витягу з Реєстру боржників від 21.10.2024 до Договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 (а.с. 18) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024 в сумі 20583,36 грн. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 31185-06/2024 від 23.06.2024 за період з 23.06.2024 по 21.10.2024, станом на 21.10.2024 заборгованість склала 20583,36 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 8250 грн заборгованість за відсотками та 7333,36 грн заборгованість за штрафом (а.с. 19).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
Щодо стягнення штрафу за договором про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Окрім того, Законом № 2120-ІХ доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Таким чином суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7333,36 грн за невиконання/неналежне виконання умов договору є безпідставним та до задоволення не підлягає.
Щодо розміру зобов'язання:
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %: протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Ці норми, що регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 23.06.2024 до 19.08.2024 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 1,5% в день, тобто у розмірі, передбаченому чинним законодавством, а з 20.08.2024 до 20.10.2024 - також в розмірі 1,50% в день, тобто з 20.08.2024 у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, яке з цієї дати до 20.10.2024 не може перевищувати 1%.
Крім цього, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем на виконання умов кредитного договору 10.07.2024 було сплачено 3416,64 грн, з яких 750 грн зараховано на оплату відсотків та 2666,64 грн - на оплату штрафу. Беручи до уваги, що стягнення штрафу є безпідставним, що було встановлено судом, сплачені відповідачем кошти на виконання умов договору, які зараховані на сплату штрафу, згідно з графіком платежів повинні зараховуватися на сплату процентів та тіла кредиту.
За період з 23.06.2024 до 10.07.2024 (18 днів) умови договору за відсотками та розрахунок заборгованості відповідає нормам законодавства та становить 1350 грн (5000 тіло кредиту х 1,5% х 18 днів).
У зв'язку з частковою сплатою відповідачем 10.07.2024 коштів на погашення заборгованості за кредитом у розмірі 3416,64 грн, що повинні зараховуватися на сплату процентів та тіла кредиту, тіло кредиту з 11.07.2024 буде становити 2933,36 грн (5000 грн тіло кредиту + 1350 грн нараховані відсотки - 3416,64 грн сплачена відповідачем сума).
З 11.07.2024 до 19.08.2024 (40 днів) заборгованість за відсотками за ставкою 1,5% становить 1760,016 грн (2933,36 тіло кредиту х 1,5% х 40 днів).
З 20.08.2024 до 20.10.2024 (62 дні) заборгованість за відсотками за ставкою 1% становить 1818,6832 грн (2933,36 тіло кредиту х 1% х 62 дні).
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 3578,70 грн (1760,016 + 1818,6832). Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 6512,06 грн (2933,36 + 3578,70).
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024 в розмірі 6512,06 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за зазначеним договором підлягають до часткового задоволення.
Щодо укладення договору позики № 79373618 від 20.06.2024 та переходу права вимоги:
Судом встановлено, що 20.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79373618, за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 7500 грн на строк 15 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с. 23-25). Процентна ставка (базова) за зазначеним договором становить 1,5% в день (п. 2.3 договору).
Договір позики підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 83868, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту, про що свідчить п. 29 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін», де також зазначено рахунок відповідача НОМЕР_1 . Таким же способом сторонами договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 26).
14.06.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21 (а.с. 29-31), відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (п. 1.1. зазначеного договору).
Крім цього, 28.07.2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, згідно з якою сторони погодили внести зміни до п. 1.3 вказаного договору та викласти його зміни в зазначеній у додаткові угоді редакції (а.с. 32). 13.06.2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 33) та 24.01.2025 - укладено додаткову угоду № 47 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 34).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 35), витягу з Реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 36) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79373618 у сумі 20133,84 грн. Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 79373618 від 20.06.2024 року за період з 24.01.2025 по 31.03.2025 станом на 31.03.2025 заборгованість склала 20133,84 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7500 грн; сума заборгованості за відсотками 1687,50 грн; сума заборгованості за пенею 10946,34 грн (а.с. 37).
Щодо виконання умов договору позики № 79373618 від 20.06.2024:
1) пунктом 1 договору позики № 79373618 від 20.06.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 визначено, що Позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти…, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника… Таке формулювання умов договору вимагає підтвердження факту передачі коштів для встановлення безспірності виконання Позикодавцем умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Однак, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надав доказів на підтвердження зарахування коштів на виконання договору позики № 79373618 від 20.06.2024. Також відсутні відомості щодо відкриття ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідного банківського рахунку відповідача на виконання умов договору позики та зарахування зазначених коштів на цей рахунок. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за зазначеними договорами.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Суд вважає, що відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але й перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків за користування кредитом.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення. Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд дослідив кожен доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.
Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів отримання відповідачем позики за договором позики № 79373618 від 20.06.2024, що позбавляє суд можливості прийти до беззаперечного висновку щодо правової природи, суттєвих умов та дійсності договірних зобов'язань, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за вищезазначеним договором.
Щодо розподілу судових витрат:
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на суму 6512,06 грн, тобто на 15,99% (6512,06 грн х 100% : 40717,20 грн), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 484 грн 18 к. (3028 грн х 15,99% : 100%).
Керуючись ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 512-516, 525-527, 599, 610, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 31185-06/2024 від 23.06.2024 у сумі 6512 (шість тисяч п'ятсот дванадцять) гривень 06 копійок.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 18 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 25.07.2025 року.
Головуючий Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ